6 грудня у прес-центрі УКМЦ відбулася презентація результатів дослідження психічного здоров’я та соціального становища жінок-матерів у розділених сім’ях під час війни в Україні. Ініціатором дослідження та організатором заходу виступив Міждисциплінарний аналітичний центр соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Володимир Вірченко, доктор економічних наук, керівник Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зазначив, що проєкт виконано в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні» Міжнародного фонду «Відродження» у партнерстві з «Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE)» за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Збір даних проводився компанією «Active Group» на замовлення Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я. Метою дослідження було виявити фактори впливу на психічне здоров’я та соціальне становище жінок-матерів, що мають досвід нарізного проживання з чоловіком у часи повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Дослідження проводилося 18 – 28 вересня 2022 року та охопило 605 респонденток.
Людмила Юзва, кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник Центру, озвучила основні результати проведеного дослідження. Так, опитування підтвердило очікуваний негативний вплив нарізного проживання на стосунки в родині.
“Понад 89% респонденток відзначили постійне (27,8%) або періодичне (61,5%) виникнення конфліктних ситуацій в родині через стрес, фізичне або емоційне виснаження, зумовлені нарізним проживанням. Водночас, лише 23,5% жінок були згодні з тим, що нарізне проживання може стати причиною розриву стосунків з чоловіком. Понад 82% респонденток відзначили помітне (23,0%) або відносне (59,3%) погіршення соціального становища порівняно з довоєнним періодом. При цьому, понад 83,6% жінок зазначили, що на забезпечення базових потреб сім’ї (продукти харчування, товари для дітей, комунальні платежі, оренда житла тощо) витрачається 75 і більше відсотків місячного доходу родини”, – навела Юзва результати опитування.
Соціологиня розповіла, що понад 89% респонденток відзначили постійне (27,8%) або періодичне (61,5%) виникнення конфліктних ситуацій в родині через стрес, фізичне або емоційне виснаження, зумовлені нарізним проживанням. Водночас, лише 23,5% жінок були згодні з тим, що нарізне проживання може стати причиною розриву стосунків з чоловіком.
Нарешті, що ж до економічного добробуту сім’ї, то понад 78% респонденток відзначили істотне (65,5%) або відносне (12,6%) зменшення рівня доходів після початку війни порівняно з довоєнним періодом. При цьому, більше половини опитаних жінок підтвердили зростання родинних витрат в період окремого проживання з чоловіком.
Ганна Толстанова, доктор біологічних наук, професор, проректорка з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розповіла про зроблені дослідниками ключові висновки з проведеного дослідження.
“Результати опитування переконливо продемонстрували, що жінки-матері, які в умовах війни стали проживати нарізно з чоловіками і зіткнулися із необхідністю самостійно піклуватися про дітей, залишаються однією із найбільш вразливих соціальних груп. Підвищення стресового навантаження, відчуття невизначеності та тривоги за чоловіка і майбутнє власних дітей, відчутне погіршення соціально-економічного становища, необхідність поєднувати роботу із доглядом за дітьми в умовах поширення практики дистанційного навчання зумовлюють негативний кумулятивний ефект на фізичний та ментальний стан жінок-матерів у розділених сім’ях. Зазначені фактори стають причиною емоційного вигорання, фізичного та психічного виснаження жінок-матерів в умовах війни”, – наголосла Ганна Толстанова.
За словами проректорки КНУ, проведений аналіз засвідчив наявність в Україні програм соціально-економічної підтримки членів сімей військовослужбовців у випадку їх захоплення у полон, зникнення безвісти або загибелі. На рівні місцевих громад (зокрема Сумської та Хмельницької міських територіальних громад) вже запроваджені програми підтримки учасників ООС та членів їх сімей.
Також, у випадку отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, жінки-матері набувають права на щомісячну допомогу на проживання у розмірі 2 тис. грн. Крім вищезазначеної державної допомоги жінки-матері можуть отримати міжнародну цільову грошову підтримку, що реалізується спільно з Урядом України, зокрема за рахунок коштів ЮНІСЕФ.
Не зважаючи на існуючу в Україні практику державної підтримки окремих категорій жінок із дітьми, після 9 місяців війни в нашій державі так і не було реалізовано комплексного підходу до захисту інтересів жінок-матерів, які перебувають у розділених сім’ях.
Для ефективного соціального захисту жінок-матерів в умовах війни, вважають автори дослідження, держава має розробити та реалізувати системну та скоординовану політику, яка базуватиметься на співробітництві між органами влади та міжнародними організаціями. Лише консолідація зусиль центральних органів влади, місцевого самоврядування та громадських організацій забезпечить належну соціально-економічну підтримку жінок-матерів, що є особливо актуальним не лише в умовах війни, а й у контексті збереження людського капіталу та повоєнної відбудови економіки України.
