В Українському медіацентрі відбулося експертне обговорення ситуації навколо Житнього ринку: його поточного технічного стану, можливих форм власності в майбутньому, проблем збереження архітектурної автентичності та головної функції ринку
Наприкінці лютого Інвестиційна компанія Inzhur в рамках громадського обговорення представила киянам проєкт відродження Житнього ринку на Подолі. Тоді було зазначено, що на сьогодні цей об’єкт є проблемним, що викликане зростанням збитковості, труднощами з управлінням, а також суттєвою занедбаністю – аварійним станом даху, відсутністю пожежної безпеки, холодним приміщенням.
Тим не менше більш ніж 3 тисячі інвесторів заявили про своє бажання вкласти кошти в реновацію Житнього ринку, оскільки Inzhur окреслила перспективи з перетворення об’єкту на культурний і гастрономічний центр Києва, зберігши при цьому архітектурну автентичність і основну функцію.
«Сучасний ринок — це точка тяжіння для містян і туристів. Таким і має бути Житній. Таким його роблять люди, які тут працюють. Ми хочемо зберегти та підсилити це — створити місце для розвитку українських фермерів і підприємців, бо вони невіддільна складова Житнього», – заявив засновник та СЕО Inzhur Андрій Журжій.
На його переконання, сьогодні навколо відновлення Житнього ринку потрібно збудувати ефективну комунікацію, залучивши всі сторони – державні інституції, міську владу, громадськість та експертів в питаннях історії, культури, містобудівництва.
Ельміра Етінгер, яка представила громадську організацію “Спілка дослідників і реставраторів творів монументального мистецтва та архітектури» розказала, в якому стані знаходиться ринок: «Після нальоту 90-х відбулися зміни всередині, додалися якісь кіоски, якийсь хаос, тому що це в нас ніяк не врегульовано. Житній ринок почав виглядати дуже погано з естетичною точки зору. Погано він себе почуває себе і з конструктивною основою. Системи, вузли, комунікації знаходяться в жахливому стані, їх треба змінювати. Єдине, що гріє душу, це чудова подія «Подільський шук», яка там відбувається».
До пропозицій реновації, представлених компанією Inzhur, вона ставиться критично. Викликає багато питань питання з тим чи потрібна збоку прибудова.
«Це забудова Подолу, знову якісь площини виростають. Це знищення історичного комплексу, оскільки ринок – це не лише сама будівля, а і те, що є навколо», – підкреслила Ельміра Етінгер, додавши, що в оновленій презентації реновації прибудови вже немає.
Виступ молодшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Івана Зоценка був присвячений історичній унікальності цієї місцевості. З архітектурними особливостями Житнього ринку ознайомила заступник генерального директора з наукової роботи КНМЦ по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, кандидат історичних наук Альона Мокроусова.
Після презентації, яку на Житньому ринку провела компанія Inzhur, було направлено звернення до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА щодо внесення об’єкту до переліку історичних пам’яток. В якій стадії знаходиться розгляд звернення, розповів заступник голови громадської організації «Спадщина Київ» Анатолій Погорілий.
«Стосовно потреби в наданні статусу позиція нашої громадської організації однозначна – він потрібен незалежно від того, якою буде форма власності. Це найбільш ефективний механізм, який може убезпечити цей об’єкт», – наголосив він.
Чи не варто надати Житньому ринку також статус нематеріальної культурної спадщини? Таке питання модератор заходу, історик, керівник громадської ініціативи “Музей відкрито на ремонт” Леонід Марущак адресував науковій співробітниці відділу екранної культури та інформаціоналізму Інституту культурології НАН України Валентині Дем’ян.
За її словами, це дійсно варто робити, і при цьому піти як самою традицією, що пов’язана із життям киян, так і з культурним простором, який нерозривно пов’язаний з культурним простором Подолу.
«На мій погляд, це був би один з гарних прикладів, коли матеріальна культурна спадщина і нематеріальна культурна спадщина об’єднані в одному елементі і можуть бути включені до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Я би спробувала внести культурний феномен, пов’язаний із Житнім ринком, до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Тут достатньо мати ініціативну груп,у яка займеться підготовкою такого подання», – пояснила Валентина Дем’ян.
