Amnesty International представили звіт про домашнє і сексуальне насильство щодо жінок у зоні збройного конфлікту на сході України. Звіт базується на дослідженні українського законодавства, дотичних до теми звітів місцевих і міжнародних неурядових організацій, а також на шести робочих поїздках Amnesty International, здійснених із січня по ли- стопад 2019 року. Під час таких поїздок проводилися глибинні інтерв’ю й обговорення у фокус-групах у Києві, а також у Донецькій і Луганській областях.
«Протягом 2019 року ми спілкувалися з постраждалими, громадськими організаціями, моніторили ситуацію і ми довели своїм дослідженням, що конфлікт істотно загострив ситуацію з домашнім насильством щодо жінок. Державні інституції не надають належної допомоги постраждалим. Дуже багато жінок обмежені в отриманні базових сервісів, які гарантовані державою. Ситуація з домашнім насильством щодо жінок є критичною», – наголосила Катерина Ханєва, активістка Amnesty International, керівниця БФ «Слов’янське серце».
«Проблему насильства треба вирішувати, бо діти і жінки ризикують життям. Це впливає на наше майбутнє», – заявила Оксана Мамченко, постраждала від домашнього насильства з Краматорська.
Юлія Донцова, учасниця дослідницької групи Amnesty International в Україні, зазначила, що неподалік лінії розмежування мають місце випадки сексуального насильства з боку військових. За звітний період було зафіксовано 8 випадків сексуального насильства з боку військовослужбовців в житлових районах.
Катерина Мітєва, речниця Amnesty International в Україні, зазначила, що жінки не звертаються до державних інституцій, оскільки не мають до них довіри. Для покращення ситуації необхідно ратифікувати Стамбульську конвенцію, внести зміни до Кримінального кодексу щодо існуючої норми про те, що введення кримінальної відповідальності тільки тоді, коли домашнє насильство є системним, забезпечити постраждалих соціальною допомогою, домогтися підвищення ефективності розслідування справ, суддівській спільноті виносити більш жорсткі вироки, які б не обмежувалися адміністративними штрафами, а також піклуватися про сексуальну освіту.
«В нашій країні відсутня єдина статистика щодо випадків домашнього насильства. Якщо держава не знає що коїться – вона не може адекватно реагувати і виділяти ресурси», – додала Юлія Донцова, учасниця дослідницької групи Amnesty International в Україні.
Детальніше ознайомитися зі звітом можна за посиланням.
