Хоча безпекова ситуація на сході України значно покращилася у другій половині 2020 року, у новій доповіді Організації Об’єднаних Націй (ООН) висвітлюється низка порушень прав людини по всій країні, що пов’язані та не пов’язані з конфліктом. Документ підготовлений за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період з 1 серпня 2020 по 31 січня 2021.
«Після того, як 27 липня 2020 року набула чинності угода про заходи з посилення режиму припинення вогню, ми побачили значне поліпшення безпекової ситуації та дедалі меншу кількість жертв активних бойових дій серед цивільного населення», – сказала Голова ММПЛУ Матільда Богнер.
Попри таке покращення, у період з 1 серпня 2020 по 31 січня 2021 внаслідок активних бойових дій троє цивільних чоловіків отримали поранення. Водночас 8 людей загинули (7 чоловіків і 1 жінка) і 28 дістали поранень (20 чоловіків, 5 хлопчиків і 3 жінки) від вибухів мін і вибухонебезпечних пережитків війни. Від початку конфлікту ММПЛУ зафіксувала загалом 3375 смертей серед цивільного населення, пов’язаних з конфліктом. За оцінками, кількість поранених цивільних осіб за той же період перевищує 7000.
«Навіть одна смерть або поранення – це вже забагато. Метою має бути нульовий показник жертв серед цивільного населення. Ми закликаємо сторони конфлікту повністю дотримуватися режиму припинення вогню і норм міжнародного гуманітарного права. Ми також наголошуємо на необхідності підвищувати обізнаність про мінну небезпеку, зокрема серед дітей та молоді», – додала пані Богнер.
У доповіді підкреслюється, що від сукупних наслідків конфлікту і пандемії COVID-19 особливо потерпають ті, кому необхідно перетинати лінію зіткнення. З 1 серпня 2020 по 31 січня 2021 кількість перетинів лінії зіткнення в обох напрямках скоротилася на 96 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом 2019-2020 років.
«Людям необхідно перетинати лінію зіткнення. Навіть під час пандемії люди мають основні потреби: хворі потребують доступу до основних медичних послуг, членам родин потрібно бачитися, а людям літнього віку потрібен доступ до пенсій. Необхідно зробити все можливе, щоб цивільні особи могли безпечно перетинати лінію зіткнення, щоб задовольнити їхні потреби та зменшити негативний вплив конфлікту на них», – сказала пані Богнер.
У доповіді відзначається, що хоча останніми роками на контрольованій Урядом території зменшилася кількість випадків катування та жорстокого поводження, пов’язаних з конфліктом, все ще відсутня відповідальність за катування і жорстоке поводження, зокрема у випадках, непов’язаних з конфліктом, особливо тих, де мало місце насильство з боку поліції. Місія ООН з прав людини підкреслює, що Уряд має притягнути винуватих до відповідальності не тільки за порушення прав людини пов’язані зі збройним конфліктом, але і за всі інші порушення. У цьому контексті в доповіді підкреслюється, що після семи років від закінчення протестів на Майдані, все ще не було притягнуто до відповідальності осіб за відповідні загибелі людей і вбивства.
У доповіді зафіксовано 12 випадків свавільних затримань на території, яка контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою», та 8 випадків свавільного затримання та тримання під вартою без зв’язку з зовнішнім світом на території, яка контролюється самопроголошеною «Луганською народною республікою».
«Незалежним спостерігачам продовжують відмовляти у доступі до місць тримання під вартою, що особливо наражає затриманих на ризик. ММПЛУ та іншим міжнародним організаціям слід надати безперешкодний доступ до місць тримання під вартою якомога швидше», – додала пані Богнер.
За звітний період ММПЛУ зафіксувала 18 випадків погроз і нападів на журналістів та інших працівників ЗМІ, правозахисників, цивільних і політичних активістів, членів ЛГБТІ-спільноти та їхніх прихильників, а також представників національних меншин. У доповіді наводиться інформація про напади на членів і співробітників політичних партій напередодні виборів у місцеві органи влади, здебільшого спрямовані проти двох опозиційних партій, які багато хто вважає «проросійськими». На території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», озброєні групи свавільно затримували людей за публікації в соціальних мережах.
ММПЛУ продовжувало документувати випадки мови ворожнечі та погроз національним меншинам, зокрема ромам і угорцям, і зафіксувала нову хвилю ненависті і погроз критикам закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
«Відколи деякі положення закону про державну мову набули чинності 16 січня, ми стали свідками сплеску нападів і погроз на ґрунті ненависті на адресу критиків закону і тих, хто висловлював позитивні погляди про російську мову. Необхідно оперативно ухвалити Закон про захист національних меншин та їхніх мов на основі консультацій і за участі всіх зацікавлених сторін», – сказала пані Богнер.
Застосоване так зване «законодавство» на території, контрольованій самопроголошеними «республіками», є дискримінаційним стосовно низки релігійних організацій, зазначається у доповіді. Також у доповіді висловлюється стурбованість тим, що на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», рішення про запровадження російської мови як «офіційної» в освітніх «установах» може вплинути на право на освіту. Доповідь закликає озброєних груп самопроголошених «республік» утримуватися від будь-яких заходів, що перешкоджають вивченню української мови та мов меншин.
У доповіді також підкреслюються вразливості, які виявила пандемія в Україні: серед низькооплачуваних працівників сфери охорони здоров’я, 83% з яких становлять жінки; серед бездомних осіб, для яких немає достатньо притулків; а також серед людей з інтелектуальними та психосоціальними порушеннями, які все ще позбавлені правоздатності в Україні.
Що стосується Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, тимчасово окупованих Російською Федерацією,[1] то у доповіді, серед інших порушень прав людини, підкреслюється продовження депортацій та примусових переміщень.
«Ми нагадуємо, що за міжнародним гуманітарним правом забороняється примусове індивідуальне чи масове переміщення або депортація осіб, які перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної Держави або іншої країни незалежно від мотивів», – сказала пані Богнер.
Незаконне застосування кримінального законодавства Російської Федерації окупаційною владою Російської Федерації на півострові також негативно впливає на свободу релігії, зокрема Православної Церкви України та Свідків Єгови.
У доповіді також міститься низка конкретних рекомендацій українським органам влади, самопроголошеній «Донецькій народній республіці» і самопроголошеній «Луганській народній республіці», а також Російській Федерації як окупаційній Державі у Криму.
ММПЛУ відзначає, що Уряд України повністю виконав 12 відсотків рекомендацій Місії, наданих у попередніх періодичних і тематичних доповідях по Україні, і частково виконав 57 відсотків. 31 відсоток залишається невиконаним. Разом з тим, самопроголошені «республіки» повністю виконали 3 відсотки рекомендацій і частково виконали 19 відсотків. 78 відсотків залишаються невиконаними. Російська Федерація як окупаційна Держава в Криму не виконала жодної з оцінюваних рекомендацій, і частково виконала 3 відсотки. 97 відсотків рекомендацій залишаються невиконаними.
[1] Відповідно до резолюції 68/262 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, яка підтверджує територіальну цілісність України, і резолюцій Генеральної Асамблеї 71/205, 72/190, 73/263, 74/168 і 75/192, які визнають Крим територією України, тимчасово окупованою Російською Федерацією.
