Жителі львівського району Сихів виступають проти захоплення громадського простору супермаркетом. Протягом місяця малі підприємці та орендарі ТЦ «Інтер-Сіті» протистоять власнику ДП «Інтергал-Буд», який намагається достроково розірвати діючі договори оренди та передати перший поверх найбільшій роздрібній мережі в Україні «АТБ-МАРКЕТ». Під час прес-конференції в прес-центрі Українського кризового медіа-центру активісти, підприємці та небайдужі містяни розповіли, що всі зусилля з перетворення похмурого спального району на комфортний для життя простір можуть бути марними.
Тетяна Продан, членкиня правління ОСББ «Червона Калина 2009» та жителька району, розповіла, що жителі її будинку своїми силами організували простір навколо дому, створили зелену зону, порозумілися з бізнесом та боролися за те, щоб вантажний транспорт не заїжджав до двору. Вона наголошує, що навколишня інфраструктура не пристосована для великих торговельних мереж – це недостатньо широкі вулиці, це небезпека для дітей від транспорту та порушення соціального простору.
«В кожному нашому місті є спальний район. Це такий спадок. І зараз кожне місто намагається по-своєму розв’язати цю проблему, реалізовувати культурні заходи, переносити бізнес, щоб люди не мігрували, бо це навантаження на транспорт, інфраструктуру тощо», – зауважила вона.
Підприємці зазначають, що налаштовані рішуче відстояти можливість працювати надалі згідно з підписаними договорами оренди. За їх словами, результат цієї боротьби буде однією зі складових, які визначать розвиток підприємництва в Україні.
«12 років я пропрацював в ТЦ «Інтер-Сіті» як підприємець. Те що відбувається – це говорить про договірні відносини та загрозу громадянським правам. Але якщо подивитися на ситуацію зверху – мова йде про феодалізацію. Ми бачимо власників приватної власності, жителів будинку, ми маємо орендаторів в ТЦ, які сплачують податки і тут з’являється великий гравець, який просто поглинає все навколо незважаючи ні на що. Він знищує малий бізнес, може це і природньо, але в ХХІ столітті, наприклад в Європі, прийшли до того, що великий бізнес винесений за межі міста», – підкреслив Владислав Орлов, підприємець, орендар.
Одним з місць, які стали осередком активного життя району є пекарня «Кримська перепічка». Учасники заходу наголошують, що захоплення торговельних площ великою мережею є не лише прикладом економічної експансії, але і проявом агресії проросійських сил відносно соціально відповідального бізнесу, який був вимушений тікати з окупованих Росією територій.
«Сихів впевнено зі спального району перетворюється на район для комфортного життя. Він розвивається, співпраця влади, бізнесу і громадськості покращує рівень життя. Ситуація навколо «Кримської перепічки», місця яке стало магнітом притягання громади, де відбуваються знакові зустрічі, обговорення майбутнього Сихова, показує роль громадського сектору в становленні кращого життя для громадян і вимагає від нас активізуватися у супротиві знищенню таких ініціатив», – сказала Ірина Бек, директорка Інституту лідерства та управління УКУ, співорганізаторка розвиткових проектів Сихова (ЕкоСвято, Зелена Стежка Сихова, прихильниця ГО “Кращий Сихів”).
Оксана Новікова, підприємиця, власниця домашньої пекарні «Кримська перепічка», переселенка з Криму, розповіла як відкрила бізнес у Львові у 2015 році, який став простором для людей. Пекарня стала соціально орієнованим бізнесом і простором, високого рівня інтеграції в львівську громаду, публічним, куди приїздили журналісти, представники громадських організацій та навіть посли інших держав.
«Цей бізнес є містком між вільною Україною і окупованим Кримом. Ми, переїхавши з Криму розвивалися і показували приклад як це має бути. А сьогодні ми стикнулися з іншою ситуацією. Ми подали судові позови і маємо всі документи, які говорять, що ми маємо право знаходитися в цьому приміщенні до листопада і маємо право на переукладання договору», – заявила вона.
«Я з дитинства пам’ятаю як в спальному районі дозвілля могло бути небезпечним довгий час. Сьогодні у жителів району є можливість приходити в «Кримську перепічку», безпечно і цікаво проводити час», – згадав Ігор Шолтис, військовий, громадський діяч, депутат ЛМР від партії «Голос».
Він додав, що протягом останніх 5 років мережа АТБ була збільшена в 5 разів і окрім монополістичного контексту, варто пам’ятати хто є бенефіціаром цього бізнесу. За словами Ігоря Шолтиса, Генадій Буткевич – один з співвласників АТБ, який в 2013-2014 рр фінансував Антимайдан. Сьогодні існування АТБ у Львові і цьому районі є принциповим, а коли мова йде про знищення соціально орієнтованого бізнесу типу «Кримської перепічки» – це питання стає вдвічі принциповим.
