Реформа корпоративного управління державними підприємствами на початку 2021 року опинилась в центрі публічних дискусій. Після звільнення Наглядової ради Нафтогазу та низки гучних відставок в інших державних компаніях політичні та експертні кола почали активно ставити під сумнів ефективність реформи, серед політичних гасел ліберальних партій почали з’являтися згадки про «зовнішнє управління» державою та «неефективність іноземців».
При цьому факти свідчать про те, що реформа корпоративного управління мала швидкий позитивний ефект на економіку країни та реформи: державні підприємства, які керуються незалежними радами директорів, приносять більший прибуток та з більшою чи меншою долею успішності протистоять політичному впливу. Український кризовий медіа-центр ініціював експертне обговорення для того, щоб з’ясувати що дає сьогодні корпоративне управління, як його покращити і які кроки для цього має зробити українська влада.
Учасники обговорення зазначили, що проведення реформи корпоративного управління державними підприємствами є важливим кроком для отримання довіри як суспільства, так і міжнародних партнерів України. Очікуваний ефект від правильних дій в цьому напрямку – зменшення рівня корупції і залучення інвестицій.
«Реформа корпоративного управління необхідна для того, щоб відв’язати задачі керівників державних підприємств від короткострокових задач політиків», – зазначив Гліб Вишлінський, голова Центру економічної стратегії
«Реформа корпоративного управління– найефективніший спосіб зменшити корупцію на державних підприємствах. Навіть в НАЗК дуже чітко заявили, що найвищий рівень корупції існує саме на державних підприємствах. Реформа у нас тільки розпочалася, альтернатива – це тільки тотальна приватизація, але це неможливо через специфічну спрямованість деяких державних підприємств», – зауважив Ярослав Юрчишин, народний депутат України (фракція «Голос»).
Певні кроки на шляху до реформування корпоративного управління державними підприємствами вже були зроблені одразу після Революції Гідності. Експерти відзначають як і здобутки тих часів, так і недосконалості, які досі створюють проблеми для якнайбільш ефективного управління державними компаніями.
«Проблеми реформи корпоративного управління державними підприємствами беззаперечно існують. З одного боку, органи держави не мають втручатися до діяльності наглядових рад. З іншого боку, є проблема відповідальності і оцінки результативності роботи наглядових рад. Також нема механізму контролю держави над роботою наглядової ради, що є не правильно, адже будь-який власник, в тому числі держава, має право контролювати прибуток», – пояснив Віктор Пинзеник, представник держави у наглядовій раді публічного акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», екс Міністр фінансів і Віце-прем’єр-міністр України.
Андрій Коболєв, екс-голова правління НАК Нафтогаз, наголошує, що говорячи про проблеми корпоративного управління сьогодні, необхідно пам’ятати про те, з чого починалася ця реформа. На його думку, в цій сфері можна спостерігати значний прогрес, а інструментом контролю держави над підприємством може стати правильно прописана «політики власності».
«Реформа після Революції гідності мала за мету обмежити вплив держави на компанії та зменшити можливості використання їх в корупційних цілях. Коли ми говоримо про проблеми корпоративного управління сьогодні – ми повинні пам’ятати з чого ми починали. «Нафтогаз» є прикладом шляху від корупційної діри до найбільшого донора бюджету. Держава має зараз надлишкові інструменти впливу на ДП. Наприклад, державний аудит, контроль призначення першої особи компанії, фінансові плани і стратегічні плани», – сказав він.
«Ми вважаємо, що такий документ як «політика власності», міг би ефективно врегулювати відносини між державою та наглядовими радам. Мі підтримуємо таку необхідність, приділити йому більше уваги», – додала Надія Кобиляк, cтарший проектний менеджер команди підтримки реформ Мінекономіки.
Андрій Коболєв наголосив, що існуючі недоліки може вирішити законопроект №5593, який вже пройшов перше читання і відповідає на питання, хто призначає керівника компанії, хто затверджує стратегічний і фінансовий план компанії. На його думку – це повноваження наглядових рад.
«Оборонна промисловість за 30 років незалежності залишилася недореформованою в країні. З огляду на те що ми сьогодні воююча країна – гостро стоїть питання реформування нашого оборонного комплексу. Зараз ми плануємо протягом півроку корпоратизувати сам концерн, створити незалежну наглядову раду з неменше 1/3 незалежних членів.Конкретно наше підприємство сьогодні на початковому шляху впровадження корпоративної реформи», – додав Микола Роєнко, менеджер з комплаєнсу ДК «Укроборонпром».
Наталія Косянчук, радниця міністра економіки, вважає, що сьогодні наглядові ради не мають достатньо повноважень для того, щоб здійснювати належний контроль над діяльністю державних підприємств. Це не відповідає міжнародинм стандартам і очікуванням партнерів України.
«Якщо порівнювати зі світовими стандартами – інститут наглядових рад не на тому рівні, якого від нас очікують наші партнери. 30 червня 2021 року до комітету ВР було внесено зміни, які піднімають питання ефективності корпоративного управління. Ми сподіваємося на те, що документ «політика власності» дасть можливість універсально визначити питання, які треба контролювати державі. Щодо звітності наглядових рад, то які повноваження – такі і звіти», – сказала вона.
Ярослав Юрчишин розповів, що законопроект №5593 може дати поштовх тим позитивним змінам, які розпочалися е у 2014 році і до другого читання його можна вдосконалити. Втім, він зізнається, що існує ризик того, що в парламентській залі він не буде підтриманий.
«До другого читання можна поправити законопроект, але провести питання буде доволі важко. Битися проти реформи будуть люди, які зацікавлені в тому, щоб нічого не мінялося, щоб відбувся відкат назад. Ми проводимо реформу не в інтересах ЄС, США або, як дехто каже, Сороса, а в інтересах громадян, бо ДП мають ресурс і не використовують його ефективно. Суспільству буде важко пояснити адекватні зарплати для керівників ДП та інші речі. Нас чекає дуже складна реформа і вдосконалювати її треба збалансовано», – пояснив він.
Гліб Вишлінський, голова Центру економічної стратегії, висловив думку про те, що варто переходити до нового рівня дискусії та поставити питання доцільності існування державних підприємств як таких.
«Слід виходити за межі корпоративного управління і повернутися до питання того, що має залишатися в державній власності і які є підстави для цього. Треба переводити дискусію до площини приватизації. Хочеться щоб у власності держави було якомога менше підприємств», – заявив він.
