Третім етапом реформи «Нова українська школа» є модернізація профільної середньої освіти. З метою дати старшокласникам більше вибору й підготовки до майбутньої професії або вступу до університету вже з 2027 року повна загальна середня освіта в Україні офіційно триватиме 12 років, де в 10-12 класах діти проходитимуть навчання в академічних ліцеях або професійних чи фахових коледжах.
Обізнаності та ставленню батьків учнів до реформи профільної середньої освіти в Україні було присвячено соціологічне дослідження, проведе дослідницькою компанією «Актив-Груп» у співпраці з Освітнім омбудсменом України та Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
У межах дослідження було опитано 1000 батьків учнів віком 12–18 років з усіх регіонів України, окрім тимчасово окупованих територій.
Серед основних очікуваних переваг реформи батьки найчастіше називають можливість для дитини зосередитися на предметах, необхідних для майбутньої професії (29,6%), а також більш усвідомлений вибір професійного шляху (27,1%). Крім того, частина респондентів очікує покращення практичних навичок та підвищення якості освіти.
Водночас результати дослідження фіксують і низку питань, які викликають занепокоєння у батьків. Найчастіше респонденти зазначали недостатню кількість інформації про те, як саме відбуватиметься навчання у ліцеї (24,7%), тривогу через можливу зміну закладу освіти та колективу (22,7%), а також нерозуміння механізму вибору профілю навчання (20,3%).
Окремий блок дослідження був присвячений процесу формування освітньої мережі у громадах. Майже половина опитаних (46,9%) повідомила, що не володіє інформацією про те, чи здійснюється у їхній громаді формування освітньої мережі. Крім того, 52,6% респондентів зазначили, що у їхній громаді не проводилося громадське обговорення щодо формування майбутньої мережі закладів освіти..
Під час презентації результатів дослідження в Українському кризовому медіа-центрі було наголошено на важливості якісної комунікації реформи, ширшому інформуванні батьків щодо механізмів її реалізації, а також на потребі залучення громад до процесу ухвалення рішень у сфері освіти.
«Я вважаю, що нам критично важливо змінити концепцію педагогічної освіти, оскільки педагогічні виши вчать по старих лекалах, а потім громадський сектор та профільні інститути їх перенавчають і витрачаються державні кошти. Нам критично важливо якісну комунікацію і окремий меседж бокс для директорів шкіл. Важливо розуміти, що підготовка до нової української школи – це не тільки те, яка нова програма в вас з математики чи з географії. Це ідеологія того, що відбувається», – підкреслив народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин,
На думку освітнього омбудсмена Надії Лещик, рушієм реформи є мотивований вчитель, вчитель з достойною заробітною платою і психологічно та емоційно невиснажений, тому що в нас є дослідження, які свідчать про професійне, емоційне вигорання вчителів:
«Перше, з чим необхідно працювати – це вчитель. Є намагання збільшити як заробітну плату, так і змінити саму модель її рахування. Вчителю довіряють батьки, і вчитель буде джерелом інформації для батьків. Далі інфраструктура. Багато нарікають на дороги, на автобуси. Треба провести комунікацію з громадами, що вони також зі своєї сторони переглянули дороги, по якій їздять автобуси, і, відповідно, виділили кошти на їхній ремонт. Отака пряма комунікація з громадами дозволить сформувати довіру до реформи
