27 вересня в Українському кризовому медіа-центрі відбулось експертне обговорення «Атака на українські ТЕЦ: як убезпечити енергосистему країни напередодні зими?».
«Багато що залежитиме від місцевої ініціативи та формування в українців енергоефективної свідомості, і якщо це вдасться, жодні ракетні обстріли не зможуть призвести до того, що дуже хочеться побачити у Кремлі – розвалу України, розпаду об’єднаної енергетичної системи на окремі енергоострівці і кризу замерзання, яку «Газпром» виклав в своєму відео, в якому зобразив Красноярськ, що замерзає», – зазначив Геннадій Рябцев, експерт у сфері енергоринку, директор спеціальних проектів НТЦ “Психея”.
На думку Володимира Омельченка, директора енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова, українська енергосистема побудована достатньо мудро, і зруйнувати її важко.
«Наші мережі дуже розгалужені. Укренерго заявляє, що зараз постійно у бригадах працюють 700 людей. Вони здатні вчасно забезпечити ремонт будь-якої зруйнованої лінії. Зруйнували ТЕЦ-5 у Харкові і за дві доби регіон знов опинився зі світлом. Енергетики змогли заживити споживачів до інших ліній електропередачі», – вказав Володимир Омельченко.
І хоча більше 700 тисяч українців продовжують знаходитись без енергозабезпечення, спікер впевнений, що в цілому, якщо брати країну, всебічного апокаліпсису не буде.
А ось в прогнозах потужності енергосистеми у пікові часи фахівці розійшлися. За словами Омельченка, в минулому році на піках споживання узимку доходило до 25 мегават. В цьому році споживання електричної енергії впало в середньому на 33 відсотки. З них 60 у промисловості. В розрахунку на це експерт спрогнозував пікове споживання на рівні 17-18 мегават.
«Що маємо зараз: приблизно 6,5 мегават здатні забезпечити атомні станції, ще 5,5 мегават дає теплова генерація. Можливості гідроенергетики оцінюються у 3 мегавати. На долю вітрових та сонячних станцій прийдеться не більше 0,5 мегавати. Таким чином, у пікові періоди споживання можливий дефіцит електроенергії у 2 мегавати. Це може приводити до аварійних відключень, як це було у дев’яності», – попередив Володимир Омельченко.
На відміну він нього Геннадій Рябцев вважає, що такі відключення можливі лише у разі враження критичних об’єктів енергетичної інфраструктури. Щодо рівня споживання, то він значно зменшився.
«Практично всі великі споживачі промислових кластерів не працюють або працюють на мінімальних потужностях, – додав експерт. – До цього слід додати, що від 7 до 10 мільйонів українців змінили місце проживання, значна частина з них виїхали за кордон. Раніше збільшення споживання з 17 до 20 години було спричинене тим, що ми всі поверталися додому з роботи. Зараз такого не буде. Отже, реально буде розглядати потужність енергосистеми у пікові години на рівні 12-13 мегават. Опосередкованим підтвердженням цього є те, що Укренерго розширює можливості для міждержавних перетинів електроенергії для збільшення постачання її країнам ЕС».
Андрій Андрусевич, міжнародний експерт із правової охорони довкілля, член правління та старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” запропонував сфокусуватися на тому, що може зробити людина та окрема громада. Він впевнений в тому, що кожний може допомогти державі.
«Наприклад, не починати надто рано опалювальний сезон, якщо є така можливість. Провести у будинку елементарні заходи енергозбереження: перевірити, чи надійно зачиняються вікна у під’їзді. Крім того, кожна родина повинна оцінити, як в неї відбувається опалювання, приготування їжі, і що використати в якості альтернативи», – порадив спікер.
Геннадій Рябцев дав ще кілька порад домогосподарствам.
«Перше, що треба зробити – визначити, скільки у вас є фінансових та матеріальних ресурсів, які можете витратити на гарантування власної енергетичної безпеки, – зазначив він. – Друге – визначити, що зможете зробити у разі, якщо на декілька годин припиниться тільки газопостачання. Окремо – як діятиме у разі припинення водопостачання. Подбайте про резервуари з водою. Як питною, так і технічною. Подивіться, скільки води витрачаєте в день, і розрахуйте, скільки потрібно аби прожити декілька діб. Якщо постачання електроенергії переривається більше, ніж на дві доби, то це, скоріше, внаслідок враження критичної інфраструктури. Тоді слід подумати про евакуацію. Для того, що завжди залишатися на зв’язку, треба тримати зарядженими акумуляторні батареї або повербанки».
Не оминула дискусія поглядів на майбутнє енергетичної системи України.
«Багато моїх колег вважають, що війна розв’язана ще й за те, щоб зберегти залежність Європейського континенту від російських енергоресурсів. Тому в плані післявоєнного відновлення нам треба визначити, на яку модель економіки має орієнтуватися наша енергосистема. На моє переконання, це повинна бути зелена економіка. З огляду на це буде потрібно переглядати не тільки енергетичний баланс країни, а і всю енергетичну стратегію», – підкреслив Андрій Андрусевич.
