Топ-менеджер ДТЕК пояснив проблеми з вимиканням електроенергії у Києві

2 листопада в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Діалог. Кава з Трощинською» на питання головної редакторки Громадського радіо онлайн відповів виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

Учасники обговорили чи не найактуальнішу тему на сьогодні. Росія продовжує загрожувати Україні блекаутом. У жовтні внаслідок терористичних обстрілів критичної інфраструктури лише за два дні було пошкоджено 30 % всієї енергетичної інфраструктури країни. І це не остання спроба кремлівського режиму змусити Київ піти на уступки. Наскільки національна енергосистема спроможна втримати цей удар? 

«У понеділок була вже третя хвиля обстрілів. І кожного разу ворог комбінує. Шукає слабкі місця нашої повітряної оборони. Повторно цілить по об’єктах і влучає в нові, – зазначив гість. – В результаті пошкоджена не тільки генерація – об’єкти, які виробляють електричну енергію, а й ті об’єкти, які передають її з одного місця в інше. У нас є підстанція у Донецькій області, яка витримала другу світову війну. А рашистів не витримала».

На відновлювання і заживлення споживачів потрібно багато часу. Головна проблема – це міни. В деокупованих районах ворог настільки щільно замінував територію, що за допомогою саперів неможливо розмінувати. Доводиться використовувати важку техніку. Отже енергетиків слід вважати героями. Серед них є загиблі і поранені. Ціною свого життя вони дають світло. 

«Чому графік відключень не точний? Люди запитують, з яких причин в їхньому будинку немає світла, а сусідній постійно світиться?» – запитала Тетяна Трощинська.

Виконавчий директор ДТЕК пояснив, що є графіки стабілізаційні, які використовуються для зменшення навантаження на споживання електричної енергії, і аварійні. У Київському енерговузлі дефіцит зараз складає 30-40 % в залежності від часу. Це означає, що треба зменшити потужність на 230-250 мегават. На цей обсяг складається графік. Як правило, він застосовується з 7 години ранку до 10 години вечора. 

«По-перше, не всі будинки заведені на автоматичне вимкнення та вмикання. Виїжджає бригада і робить це вручну. Необхідно пройти 300-400 адресів за одне вимкнення. Тому в одному будинку ще є світло, а в іншому вимкнено», – додав Дмитро Сахарук.

Є і інша проблема. Через те, що деякі мережі внаслідок обстрілів пошкоджені, є перевантаження. Воно призводить до аварійних вимкнень, і найчастіше не виконуються графіки, коли на заплановане відключення накладається аварійне.

Ведуча попросила прокоментувати кілька питань, адресованих до енергетиків. Зокрема, люди хочуть знати, чому в Україні недостатньо захистили енергоінфраструктуру, адже ще з весни знали, що росіяни по ній будуть бити? Чи є взагалі світовий досвід з захисту енергооб’єктів, який можна запровадити?

«Якщо на нашу станцію одночасно прилітає 3-4 ракети, і кожна з них створена для руйнації великих бетонних споруд, ніякий захист, який ми зробили цивільними засобами, не може не допустити пошкодження. Звісно, це не означає, що всі об’єкти приречені. Багато з них зберегли завдяки тому, що захистили. Треба розуміти, що будь-які укриття – це додатковий засіб. Первинний – збиття ракет та дронів», – відповів Дмитро Сахарук.

Електростанції та великі розподільчі підстанції закрити від прямого влучання практично неможливо. Інформація щодо їх розміщення відкрита, локацію можна побачити навіть на google  картах. До того ж, наведенню ракет та дронів на об’єкти критичної інфраструктури допомагають російські енергетики. Вони добре проінформовані, адже багато об’єктів будувались ще за радянських часів. А от невеликі підстанції можна захистити, але це питання майбутнього.

«Після війни будуватиме чимало об’єктів під землею, – припустив виконавчий директор ДТЕК. – Такий досвід в нас є. Але підземні підстанції створювались не заради безпеки, а для економії площі, і це коштувало в десятки разів дорожче».