Володимир Солов’ян, Вікторія Одусанво
Наприкінці листопада в Румунії відбувся перший тур президентських виборів. На першому місці з майже 23% голосів фінішував незалежний кандидат Келін Джорджеску – ультраправий політик, передвиборча кампанія якого розгорталась переважно в соціальній мережі TikTok. Для більшості оглядачів такий підсумок виявився цілковитою несподіванкою, оскільки напередодні Келін Джорджеску мав репутацію маловідомого політика, якому соціологи не пророкували потрапляння до другого туру.
Група аналізу гібридних загроз аналізує основні перипетії довкола скандальних виборів президента Румунії. Як завдяки алгоритмам TikTok один з кандидатів отримав “електоральний допінг”? Чи готові проєвропейські сили протистояти загрозі дискредитації інституту виборів?
Кандидат з TikTok
Джорджеску має аграрну освіту, працював в Міністерстві довкілля та на дипломатичних посадах. У 2020 та 2021 роках популістська націоналістична партія Альянс за союз румунів (Alliance for the Union of Romanians) висувала його кандидатуру на пост прем’єр міністра.
Риторика Джорджеску є відверто проросійською. Політик регулярно висловлює наміри припинити військову допомогу Україні та експорт українського зерна через Румунію. Натомість російського диктатора Путіна він характеризує “чоловіком, який справді любить свою країну”. Окрім цього, Джорджеску відзначився критикою НАТО та ЄС, а також запереченням необхідності вакцинації від та зміни клімату.
Громадяни Румунії відреагували на раптовий успіх Джорджеску протестами. Головний лейтмотив опонентів полягає в тому, що потенційний прихід до влади політика-популіста є загрозою для демократичного розвитку країни та ефективної взаємодії з європейськими інституціями.
Згодом з’ясувалося, що підозри були виправданими.
4 грудня президент Румунії Клаус Йоханніс оприлюднив звіти румунської служби інформації, служби зовнішньої розвідки та служби спецзв’язку. Відповідно до даних, кампанія Джорджеску підтримувалась ботофермами в TikTok. Так, близько 25,000 акаунтів “доєднались” до просування політичної кампанії Джорджеску за два тижні до дня голосування. Також було встановлено, що протягом місяця один з акаунтів здійснив платежі іншим профілям, що підтримували Джорджеску, на суму $381,000. Дії бот-акаунтів координувались за допомогою месенджера Telegram. Робота ботоферм також підкріплювалась кібератаками.
Зафіксована також спроба вплинути на процес підрахунку голосів. За інформацією, що міститься у розсекречених документах, на сайти та IT-компанії, пов’язані з проведенням виборів, було здійснено близько 85,000 атак.
Служба Зовнішньої розвідки Румунії зазначила, що саботаж та втручання у виборчі процеси є справою рук Росії. “Румунія є метою для російських гібридних атак, включаючи кібернетичні напади, витоку інформації та акти саботажу”, – стверджувалося в одному з документів. Прем’єр країни Марчел Чолаку запевнив, що в ході офіційного розслідування стануть відомі всі обставини “втручання Росії”, яке, за його словами, призвело до “явного спотворення підсумків” першого туру. До слова, Чолаку за визнанням більшості оглядачів став основним невдахою виборів, оскільки попри спрятливі прогнози соціологів, поступився другим місцем представниці ліберал-консерваторів Єлені Ласконі.
У зв’язку з оприлюдненою інформацією 6 грудня Конституційний суд анулював результати виборів, обгрунтувавши рішення доповідями спецслужб про порушення під час кампанії.
Політична криза з віртуально-революційним присмаком
Результати першого туру стали шоковою терапією для проєвропейського табору румунської політики. Соціал-демократична партія (PSD), Націонал-ліберальна партія (PNL), «Союз порятунку Румунії» (USR) та партія угорської меншини «Демократична спілка угорців Румунії» (UDMR)) розпочали консультації з метою створення коаліції. Нагадаємо, що за підсумками парламентських виборів, які відбулися 1 грудня, чотири проєвропейські політичні сили отримали сумарно 303 з 466 депутатських мандатів. Втім «Союз порятунку Румунії» невдовзі вийшов з перемовин про коаліцію. Ймовірно, домовитись не вдалось саме через контекст президентських виборів. Представниця саме цієї партії, Ласконі, вийшла до скасованого другого туру, а в нових умовах залишається основною конкурентною діючого прем’єра Чолаку.
Зрештою перемовини завершились формуванням трипартійної більшості. Чолаку зберіг пост керівника уряду. Таким чином посада президента залишається єдиним призом, на який можуть розраховувати проросійські сили. Наразі повідомляється, що перший тур буде проведено навесні 2025 року.
Зрив виборчого процесу додатково поглиблює кризу, оскільки необрання нового глави держави створило політико-правову колізію. Йоханіс, який очолює Румунію з 2014 року, відмовився залишати свою посаду, пославшись на конституцію країни, згідно якої президент виконує обов’язки, поки його наступник не принесе присяги.
Водночас у соцмережах, головним чином в TikTok, в середині грудня поширились заклики вийти на протестні акції 21 та 22 грудня з вимогою відставки «узурпатора» Йоханніса. Технологи опозиції активно використовують співпадіння з історичною датою – 25 грудня 1989 року був розстріляний диктатор Румунії Ніколае Чаушеску.
У зв’язку з наведеними фактами МВС Румунії порушило близько 40 кримінальних справ за фактом «підбурювання до насильства».
В унісон з Москвою
У відпговідь на скасування результатів Джорджеску посилив антизахідну риторику. В ефірі телеканалу Realitatea кандидат пов’язав дії чинної влади зі “спробами” чинної адміністрації президента США “використовувати Бухарест як інструмент для продовження конфлікту в Україні, намагаючись втягнути у війну Румунію».
Показово, що риторика Джорджеску співзвучна з позицією Кремля. Росія обрала звичну тактику – заперечення власного втручання та покладання власних намірів на третю сторону. Тему скасування виборів коментував навіть російський диктатор Путін. Однак в медіапросторі найбільш активно “відпрацьовує” даний трек МЗС РФ. Так, заступник глави російської дипломатії Олександр Грушко використав політичну кризу довкола виборів в Румунії для того, щоб вчергове повторити мантру про руйнування “канонів та постулатів” Заходу. “Це лінія, яка спрямована на те, щоб придушувати волю будь-якого народу та будь-яких політичних діячів, які у своїх діях починають керуватися національними інтересами”, – резюмував дипломат-пропагандист.
Наразі участь переможця скасованих виборів в повторних перегонах під питанням, оскільки триває розслідування можливих махінацій що відбулися під час його передвиборчої кампанії. Втім, враховуючи медіаактивність Джорджеску, від президентських амбіцій він відмовлятись не планує. Більше того, як засвідчує опитування CURS, станом на початок грудня понад 57% виборців надають перевагу проросійському кандидату в гіпотетичному другому турі проти Ласконі.
ЄС веде слідство
Після оприлюднення даних про маніпуляції TikTok Національна рада телерадіомовлення Румунії попросила Європейську комісію провести розслідування. Заступник голови відомства Валентин Олександру Жукан зазначив, що рада підозрює TikTok у «маніпулюванні громадською думкою через неналежне використання платформи». За словами посадовця, європейський Акт про цифрові послуги (Digital Services Act (DSA) вимагає від таких великих платформ, як TikTok оцінювати системні ризики, які можуть виникати через роботу сервісів, що включає, зокрема, можливий вплив на демократичні процеси.
Комісія ЄС вже почала офіційне розслідування можливого порушення мережею TikTok відповідного Акту. “Після серйозних вказівок на те, що іноземні суб’єкти втрутилися в президентські вибори в Румунії, використовуючи TikTok, ми тепер ретельно розслідуємо, чи TikTok порушила закон про цифрові послуги, не вживши заходів для усунення таких ризиків”, – йдеться в заяві голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн.
За даними Єврокомісії, платформа TikTok могла бути співучасницею російського втручання у вибори в Румунії за рахунок свідомої маніпуляції алгоритмами та правила модерації платного політичного контенту платформи. До прикладу, профіль, який Келін Джорджеску використовував як основний канал своєї політичної кампанії, не було позначено як профіль “політичного кандидата”. Таким чином, відео Джорджеску отримували більші охоплення та не обмежувались правилами, які застосовувались щодо решти кандидатів.
Слід зазначити, що платформа відкидає звинувачення у свідомій допомозі плану Москви та запевняє, що надала Єврокомісії всі необхідні докази. В офіційній заяві від 28 листопада TikTok запевняє, що протягом останніх тижнів на платформі не було знайдено жодних доказів «операції прихованого впливу», пов’язаної з президентськими виборами в Румунії, а також підтвердження іноземного втручання.
_______
Демократичне волевиявлення є основою політичної архітектури Об’єднаної Європи. Тому атака на легітимність виборчого процесу руйнує довіру до управлінської вертикалі як на національному рівні, так і в мастабі ЄС. Отож скандальні президентські вибори в Румунії в повний зріст продемонстрували загрозу, яку соціальні мережі становлять для інституту виборів.
Підсумовуючи, варто зазначити, що недобросовісні актори міжнародних відносин активно опановують методи впливу на електоральну поведінку виборців в країнах Європи. В цих умовах ефективна протидія можлива через посилення контролю над алгоритмами таких соцмереж, як TikTok (афіліація з КНР) та Телеграм (Росія). Водночас обмеження в сфері соціальних мереж можуть принести дивіденди за умов синхронної та комплексної роботи урядів країн ЄС над підвищенням рівня медіаграмотності, зокрема через роз’яснення гібридних інформаційних практик автокрадій.
