В світі демократій вибори – період вразливості в інформаційній сфері. Він характеризується прискоренням динаміки соціально та політично значущих тем. На цьому тлі зовнішні маніпуляційні впливи проявляються особливо контрастно, адже інструментарій недобросовісних міжнародних акторів суттєво розширився завдяки технологіям штучного інтелекту (ШІ).
Парламентські вибори в Німеччині, які відбулись 23 лютого, запам’ятались безпрецедентним рівнем зовнішнього інформаційного втручання. В західних медіа найбільш резонансною стала нарочита підтримка з боку нової американської адміністрації США одного з учасників перегонів – правопопулістичної “Альтернативи для Німеччини” (AfD). Втім на тлі публічних симпатій, які віце-президент США Джей Ді Венс та очільник Департаменту ефективності уряду (DOGE) Ілон Маск висловлювали на адресу “Альтернативи”, недоцільно забувати про перманентний вплив російської машини пропаганди на західноєвропейські аудиторії.
Раніше Група аналізу гібридних загроз розповідала про використання Росією ШІ для створення дезінформаційних кампаній, спрямованих проти України та країн Заходу. Отож в даному дослідженні аналітики Групи розкривають зафіксовані спроби зовнішнього втручання з боку Росії з використанням ШІ, метою яких був вплив на результат виборів в ФРН.
Бита ставка Кремля
За підсумками виборів до Бундестагу увійшли п’ять партій: “Союз” (CDU/CSU), “Альтернатива для Німеччини” (AfD), Соціал-демократична партія Німеччини (SPD), “Зелені” та “Ліві”. Вибори засвідчили посилення “міграції” німецького електорату в обійми популізму з правим ухилом. На цьому фланзі німецького політичного спектру надійно “окопалась” AfD з другим результатом – 20.8%.
Партія відома давніми симпатіями до Москви: її програма передбачає відновлення постачань російських енергоносіїв та припинення підтримки України. Кремлівська пропаганда відповідає взаємністю, тиражуючи заяви ультрапаравих путінферштеєрів та регулярно постачаючи легіони ботів “на підмогу” AfD.
Однак, попри успіхи ультраправих, після закриття німецьких дільниць в Кремлі не відкорковували шампанське. Справа в тому, що перспективний “актив” Москви з обойми лівих популістів – “Альянс Сари Вагенкнехт” (BSW) – не зумів подолати п’ятивідсотковий бар’єр.
Таким чином, розподіл місць, дозволяє двом «народним партіям» – CDU/CSU та SPD – утворити двопартійну «Велику коаліцію». На лаві запасних опинились «Зелені» – учасники коаліції «Світлофор», яка діяла в минулому скликанні Бундестагу. Тож навіть якщо Зелені залишитися за бортом нової більшості, їхні голоси забезпечать підтримку проукраїнського курсу Берліну протягом найближчих років.
Втішним призом для Москви може бути хіба що «блокуюча меншість», яку отримали крайні праві та ліві сили. Згідно з попередніми підрахунками, “Альтернатива” та Ліва партія (Die Linke) разом контролюватимуть понад 210 місць, що потенційно може ускладнити збільшення оборонного бюджету та об’єму поставок зброї для України. До слова, лідери Лівої партії уже відзначились заявою, що підтримують реформу боргового гальма (механізм, який обмежує бюджетний дефіцит до 0,35% валового внутрішнього продукту) за умови, що залучені кошти не будуть використані на збільшення витрат на оборону.
Гра за правилами не для всіх
Напередодні виборів Міністерство внутрішніх справ Німеччини (BMI) виступило із застереженням щодо іноземного втручання. Згідно даних відомства, майже 90% німецьких виборців висловлюють стурбованість маніпуляціями з боку іноземних акторів.
Опитування засвідчили, що 45% німців головною загрозою вказали втручання з боку Росії, 42% з боку США, а 26% Китаю. При цьому більше половини респондентів вважають, що їхня країна не готова до боротьби з дипфейками та цифровими маніпуляціями.
Враховуючи загальний тренд росту суспільних страхів, пов’язаних із зовнішніми гібридними впливами, найбільші “системні” німецькі партії (CDU/CSU, SPD, FDP, Зелені та Die Linke) уклали “Угоду про чесність” для протидії дезінформації. Сторони зобов’язалися утримуватися від особистих нападок і принизливих зауважень щодо приватного чи професійного життя опонентів. Партії-учасники домовленості зобов’язалися уникати використання інформації, що вводить в оману, навіть якщо вона була згенерована третіми особами. Угода також була спрямована проти підроблених облікових записів, гарантуючи, що повідомлення політичного змісту позначалися логотипами партій. Агітаційний контент, створений за допомогою ШІ, мав бути відповідним чином маркованим.
Показово, що AfD і BSW відмовилися брати участь в домовленостях, спрямованих на оздоровлення інформаційної складової передвиборчої конкуренції.
(Фото deutschlandfunk.de)
Дезінформаційні операції ШІ: поле битви – Німеччина
Російський вплив на політичні вподобання німецького суспільства нарощує оберти з кожним електоральним циклом. Після розриву із західним політикумом в 2022 році, Кремль застосовує проти європейських спільнот широкий спектр новітніх технологій впливу. Першочергову роль, звісно, відіграє використання ШІ для створення політично маніпулятивного контенту.
Група аналізу гібридних загроз виокремила декілька прикладів російських кампаній з маніпуляції громадською думкою, які датуються 2022-24 роками. Ці приклади можна віднести до “підготовчого етапу”, що передував цілеспрямованій інформаційній атаці в ході виборчої кампанії до Бундестагу, яка нещодавно фінішувала.
- Операція “Doppelgänger” (“злий двійник” – нім.). Тривала російська інформаційна операція, що імітувала німецькі ЗМІ, такі як Spiegel, Welt і Sueddeutsche Zeitung. Дезінформаційна кампанія була задокументована в 2022 році європейською організацією EUDisinfoLab та соцмережею Meta. Завданням Doppelgänger було поширення фейкових наративів про Україну, військову допомогу Заходу та соціальні проблеми Німеччини. В рамках операції за допомогою ШІ створювались фальшиві статті, публікації в соцмережах і автоматизовані коментарі,що розпалювали суспільні суперечки. Розслідування виявило понад 50 000 фейкових акаунтів у соцмережах, які поширювали антиукраїнські наративи та підривали довіру до німецького уряду. За словами офіційних осіб, станом на лютий поточного року було виявлено понад 100 псевдоновинних німецькомовних веб-сайтів.
клони веб-сторінок Der Spiegel (ліворуч) та Die Welt (праворуч)
(Джерело: URLscan.io)
- Сфабриковані секс-скандали, пов’язані з лідерами Зелених та членами уряду Шольца Анналеною Бербок і Робертом Габеком. Влітку 2024 року з’явилося дипфейкове відео, де нігерійський “Хлопчик за викликом” заявляє, що міністр закордонних справ Бербок була його клієнткою. В іншому дипфейку, який було поширено наприкінці 2024 року, міністра економіки Габека було неправдиво звинувачено в сексуальному насильстві.
Дослідники дезінформації пов’язують обидва випадки з російськими кампаніями впливу. З позиції Групи аналізу гібридних загроз, ініціатори медіаатаки на урядовців намагались завдати удару по особистій репутації політиків-урядовців. Для цього був використаний мотив секс-скандалу з метою “вкидання” сфабрикованої теми на простори “жовтої преси” для охоплення якомога більшої аудиторії.
- Дипфейкове відео з Олафом Шольцом. Восени 2023 року в мережі поширився дипфейк, в якому канцлер Німеччини Олаф Шольц нібито закликає заборонити ультраправу партію AfD. Відео було створено на основі реального виступу Шольца, але з використанням синтезованого голосу та зміненого тексту. Фейк був створений художньою групою «Центр політичної краси» (ZPS). Мистецьке об’єднання описує свою діяльність як «радикальну форму гуманізму». Художники навмисне створюють проєкти, що ініціюють діалог з суспільством, «дратують і вибивають з колії». Справедливо зазначити, що група не є афілійованою з росіянами. Так, в 2021 році учасники Центру перешкоджали поширенню мільйонів агітаційних листівок AfD.
Отже бачимо приклад, фейку, що був створений третьою стороною (не пов’язаною з Росією), однак через спорідненість з прокремліським дискурсом був розповсюджений російськими мережами ботів. Часто це призводить до викривлення та спотворення початкової ідеї авторів медіа-продукту. У випадку дипфейку, героєм якого став канцлер, гротескно-провокаційна форма була заміщена хибним наративом про антидемократичний характер німецького уряду.
- Ультраправа ШІ-пропаганда під час виборів до Європарламенту. Напередодні виборів до Європейського парламенту влітку 2024 року німецькі ультраправі партії використовували згенеровані ШІ зображення, плакати та аудіо-контент для просування наративів про міграцію, ЛГБТК+ і “національні традиції”. Ці матеріали не були позначені як продукт ШІ, що порушувало правила регулювання ЄС і сприяло поширенню політичної дезінформації.
- Розповсюдження маніпулятивного контенту через пранкерів. Російські пропагандисти неодноразово використовували дипфейкові технології в телефонних розіграшах європейських чиновників та політиків, зокрема міністра економіки Німеччини Габека. Ці дзвінки використовувалися для отримання компрометуючих або політично чутливих заяв, які потім поширювалися в російських ЗМІ.
Згідно оцінки авторів нещодавно опублікованого дослідження медійної програми Фонду Конрада Аденауера, за більшістю описаних випадків стоять росіяни. Важливо відзначити, що хоча російські актори не завжди створювали контент безпосередньо, вони активно сприяли поширенню маніпуляційного контенту через соціальні мережі за допомогою фейкових акаунтів.
Атаковані вибори
Пік інформаційних операцій впливу на німецьке суспільство прогнозовано припав на початок поточного року, тобто фінальний етап виборчих перегонів.
Так, Інститут стратегічного діалогу (група європейських незалежних організацій, що займаються захистом прав людини, протидії екстремізму та дезінформації) виявив скоординовану мережу в X, яка поширювала дезінформацію про німецьких політиків і терористичні загрози в контексті виборів. Нетворк утворювало приблизно 50 бот-акаунтів. За оцінкою дослідників, її алгоритми мали спільні риси з російською інформаційною операцією Overload (Перезавантаження).
В основу розгорнутої на початку 2024 кампанії Overload покладено використання тактики клонування веб-сайтів, які нагадують головні європейські ЗМІ. За даними фінської факт-чекінгової платформи Check First, “ключовою особливістю цієї операції є масове розсилання анонімних електронних листів до медіаорганізацій із посиланнями на фейковий контент і антиукраїнські наративи, зокрема спрямовані проти Франції та Німеччини”.
В той же час учасникам проєкту Gnida в співпраці з платформами Correctiv і NewsGuard вдалося виявити понад сотню німецькомовних сайтів, які спочатку наповнювалися проросійським контентом, згенерованим штучним інтелектом (ШІ). Згодом ці сайти поширювали публікації з неправдивими повідомленнями. Потім такий контент поширюється у соцмережах і на платформах, як-от X або Telegram, “друзями” або проплаченими інфлюєнсерами. Отож напередодні голосування росіяни намагались дискредитувати традиційні джерела новин та створити атмосферу недовіри.
Праворуч – інше маніпульоване відео, в якому йде мова про те, що британська розвідка MI6 застерігала від поїздок до Німеччини напередодні виборів (Джерело: isdglobal.org)
Ще одна мережа інтернет-ботів, зафіксована Інститутом стратегічного діалогу, складається з понад 6000 акаунтів. Головною метою її діяльності було поширення відео-фейків. Показово, що спершу (з листопада 2024 року) мережа зосереджувалася на темі “зростання антисемітизму” в Німеччині, але з 10 січня 2025 року змінила фокус на вибори. Опубліковані відео містили фейкові звинувачення щодо німецьких політиків, зокрема у корупції та педофілії. Головними мішенями стали кандидат у канцлери від CDU Фрідріх Мерц, Яніне Вісслер (Janine Wissler) з партії Die Linke та екс-глава CDU Армін Лашет.
Відео, створені мережею, використовують логотипи реальних медіа (Deutsche Welle, BBC, Sky News). З початку 2025 року операція підробила контент щонайменше 20 організацій, використовуючи ШІ. Також за допомогою даної мережі Росія розповсюджувала фейкові відео, в яких бюлетені з голосами за AfD начебто знищували за допомогою шредера.
Важливо зауважити, що мережа публікувала контент кількома мовами – переважно англійською, іспанською та арабською, але не німецькою. Це свідчить про те, що метою кампанії була дискредитація виборів в Німеччині серед міжнародної аудиторії. Вочевидь, таким чином створюється контекст для подальших кампаній підриву довіри до уряду ФРН в третіх країнах.
“Фаворит” російської дезінформації
Також напередодні виборів однією з головних мішеней проросійських дезінформаційних кампаній став лідер німецької опозиції та фаворит на посаду канцлера Мерц. Зокрема, в німецькому сегменті соцмереж поширювали сфальсифіковані заяви про “намір” лідера CDU запровадити жорсткі заходи економії .
Певно, найбільш дискримінаційною атакою на Мерца стала публікація підроблених даних про “спробу самогубства” у 2017 році. Відео, яке поширюється в соцмережах, стверджує, що Фрідріх Мерц був психічно нестабільний і проходив лікування в госпіталі. Медустанова (Karolinen-Hospital) спростувала ці повідомлення, зазначивши, що лікаря, який фігурує на фейковому відео, насправді не існує. Медичний документ про “лікування” політика також виявився грубо виконаною підробкою.
Дефіцит протидії
Приклад нещодавніх парламентських виборів в Німеччині засвідчує, що держави-лідери Європи потребують переосмислення підходів до протидії дезінформації в умовах галопуючого розвитку технологій, заснованих на ШІ.
Згідно офіційних повідомлень німецький уряд посилив зусилля протидії зовнішньому впливу у співпраці з агентствами кібербезпеки ЄС. Так, Федеральне відомство з інформаційної безпеки (BSI) ініціювало моніторинг онлайн-наративів у режимі реального часу та кампанії підвищення обізнаності виборців щодо методів розпізнавання фейкових новин. Крім того, правоохоронні органи розслідують діяльність мереж, причетних до організації дезінформаційних атак.
Втім деякі фахівці боротьби з дезінформацією зазначають, що вжитих заходів недостатньо. За оцінкою наукової співробітниці Франкфуртського інституту дослідження проблем миру Міни Трпкович, підхід Німеччини до протидії дезінформації залишається фрагментарним. “Це лише підкреслює необхідність термінової – і, з огляду на останні події, давно назрілої – стратегії, спрямованої на побудову більш ефективного розуміння та подолання дезінформаційних викликів як у виборчий період, так і поза ним. Хоча різні державні установи […] займаються моніторингом і боротьбою з іноземним впливом, наразі відсутня єдина централізована стратегія”, – резюмує дослідниця.
Виборча кампанія до німецького Бундестагу продемонструвала зростаючу роль ШІ в зовнішніх інформаційних операціях. Росія застосовує новітні технології в сфері комунікацій для маніпулювання громадською думкою в європейських країнах та підриву довіри до інституту виборів як фундаменту демократій. Водночас Кремль переслідує інші тактичні цілі – дискредитацію своїх політичних опонентів та авторитетних західних ЗМІ в очах європейських аудиторій.
Приклади згенерованих завдяки ШІ кампаній інформаційного втручання в виборчий процес країн Європи з боку Росії засвідчують необхідність оперативного реагування з боку урядів та спеціальних служб. В той же час, станом на сьогодні координація зусиль щодо протидії дезінформації на загальноєвропейському рівні ускладнена через дефіцит трансатлантичної єдності. Тому наразі більш дієвим може бути об’єднання країн Європи, які відповідально оцінюють ризик міжнародної дезінформації.
Технологічне удосконалення інформаційних кампаній впливу, активізація втручань у вибори, координація дезінформаційних зусиль зовнішніх недобросовісних акторів з євроскептичними силами в ЄС – всі ці фактори потребують зміни парадигми мирного часу, яка досі панує в інформаційному вимірі Європи, на стан «підвищеної готовності».
Володимир Солов’ян
