4 травня в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів. Минулого року в першому турі виборів глави держави переміг маловідомий ультраправий, проросійський політик Келін Джорджеску. Невдовзі Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру президентських виборів після звинувачень у тому, що Росія проводила скоординовану онлайн-кампанію для просування ультраправого кандидата.
Наразі в опитуваннях лідирує з 34,4% інший політик правого крила румунської політики – кандидат від Альянсу за об’єднання румунів (AUR) Джордже Сіміон. Політичний союзник дискваліфікованого Джорджеску відомий скептичним ставленням до військової підтримки України, а також висловлює наміри припинити підтримку українських біженців.
У зв’язку з цим ми обговорили політичні та інформаційні тенденції в Румунії напередодні виборів з колишнім радником президента Румунії зі стратегічних питань, безпеки і зовнішньої політики та президентом Центру запобігання і раннього попередження конфліктів Юліаном Кіфу. Також ми вирішили запитати експерта про український контекст в рамках виборчих перегонів.
Пане Кіфу, які основні антиукраїнські наративи присутні в риториці кандидатів у президенти та інших впливових політиків?
На мій особистий погляд, Україна не є пріоритетною темою в румунському передвиборчому дискурсі. В той же час можна виокремити такі тематики як румунська меншина в Україні та захист румунської мови в богослужінні та середніх школах України. Становище румунської меншини в Україні – це єдине питання, яке могло б викликати певну напругу. Але воно не є мейнстрімними. Румунські вибори – це про внутрішній порядок денний.
На вашу думку, через які соціальні платформи найчастіше поширюються проросійські меседжі в Румунії?
Перша соціальна платформа за чисельністю аудиторії – це Facebook. Близько 80% румунів мають там обліковий запис. TikTok також доволі популярний, налічуючи близько 8,5 мільйонів акаунтів в Румунії.
Напередодні президентських виборів в листопаді 2024 ця мережа стала простором поширення проросійських наративів. Однак останнім часом спостерігається зростання активності проєвропейських акаунтів і коментаторів. Тож тепер в румунському сегменті TikTok встановився відносний баланс думок та оцінок.
В той же час, Україна не є в топі фокусу публічних дебатів. Багато дискусій точаться навколо подій в США, переговорів з Росією, безпеки Європи, обороноздатності Румунії.
Варто також відзначити, що соціологічні опитування засвідчують ріст підтримки ЄС і НАТО серед громадян Румунії після останніх виборів. Тож інформаційні кампанії в соцмережах не похитнули загального ставлення румунського суспільства до цих організацій.
Які, на Вашу думку, причини росту популярності правих популістів в Румунії?
Хвилю популярності правих популістів спричинило поєднання декількох факторів. Серед них ряд контраверсійних політик ЄС, зокрема в енергетичній сфері, які завдають фінансової шкоди пересічним громадянам. Тому політики-популісти кидають виклик проєвропейським мейнстрімним партіям.
Другий, і, на мою думку, найважливіший чинник – відторгнення традиційних політичних еліт, розчарування у політиках, які асоціюються з минулим в очах значної частини суспільства.
Третій фактор – підривна діяльність Росії, зокрема в інформаційному просторі. Росіяни вдосконалили засоби гібридної війни, такі як купівля голосів, маніпулювання виборцями різних соціальних та вікових страт.
Але громадяни Румунії та інституції влади засвоїли урок листопадових виборів. ЄС також допомагає, зобов’язуючи соціальні платформи, зокрема TikTok дотримуватися виборчого законодавства європейських країн.
Чи довіряє більшість румунів даним щодо іноземного втручання у вибори, зокрема через дезінформацію, які оприлюднила влада?
Справа не в більшості. Коли зовнішнє втручання було викрито, значна частка підтримки (Джордеску – УКМЦ) розчинилась. Тому виборці, які хотіли проголосувати за несистемного кандидата, розчарувались у Джорджеску, коли відбулися арешти людей, пов’язних з тіньовим фінансуванням його виборчої кампанії. В цей момент він зазнав гучної медійної поразки.
Зараз кандидати, що представляють праві сили, зробили крок назад та відійшли від риторики, побудованої на “крайнощах”.
Які повноваження має президент Румунії щодо формування зовнішньої політики? Чи може президент в односторонньому порядку впливати на румунсько-українські відносини?
Глава держави репрезентує країну на міжнародній арені. Він відповідає за зовнішню політику, безпеку та оборону. До прикладу, президент Румунії є нашим представником в Європейській раді. Даний орган може приймати рішення щодо розширення ЄС, зовнішньої політики, оборони, безпеки, відкриття розділів переговорів тощо. Найбільш важливі рішення приймаються консенсусом, тож кожна країна може блокувати вирішення окремих питань, до прикладу щодо вступу країни до ЄС.
Але у випадку Румунії президент має взаємодіяти з урядом. При цьому, парламентська більшість може заблокувати, відсторонити або усунути президента. Отже, президент буде поважати та орієнтуватись на позицію більшості.
Що б ви порадили Україні для покращення комунікації з румунським громадянським суспільством і ЗМІ та мінімізації впливу антиукраїнських наративів?
Відзначу, що протягом останніх років румунсько-українські відносини різко покращилися. Я вірю, що українці усвідомлюють – Румунія є другом і прихильником європейського майбутнього вашої країни.
В той же час дуже важливо спілкуватися з нашими офіційними особами, отримувати інформацію і позицію держави стосовно важливих для України питань “з перших вуст”.
Також для уникнення взаємних непорозумінь необхідно щоб кожен крок Києва, який стосується румунської меншини, пояснювався та заздалегідь обговорювався з румунською стороною.
З іншого боку, в 2023-24 роках ми були свідками акцій протесту за участі румунських аграріїв, спрямованих проти експорту української сільськогосподарської продукції. Однак прийняття Україною правил ЄС щодо сільського господарства в рамках переговорів про членство в Організації та підтримка діалогу з Бухарестом – позитивні кроки, що дозволять уникнути подібних ситуацій надалі.
Відео інтерв’ю:
