Багаторівневе врядування — один із ключових елементів Фундаментального кластеру переговорів, зокрема в частині розмежування повноважень між рівнями влади. Воно також прямо передбачене Регламентами Європейського Союзу щодо регіонального розвитку та управління структурними фондами ЄС. Для України, яка перебуває у статусі кандидата на вступ до ЄС, впровадження цього підходу є не лише актуальним, а й стратегічно важливим. Саме цій темі приділили увагу учасники публічного обговорення «Багаторівневе управління та Політика згуртованості. Завдання та можливості на шляху до ЄС».
Дискусію ініціював Український інститут міжнародної політики, який презентував аналітичні напрацювання щодо впровадження цього підходу в українську систему регіонального розвитку — відповідно до регламентів Європейського Союзу та рекомендацій Єврокомісії.
«Для нас дуже важливо підняти цю тему саме зараз, тому що в українському просторі дуже багато лунає різних трактувань з приводу даної тематики. Для нас дуже важливо підтримувати цю тему і в плані експертного колу, в плані переговорної групи, яка відбувається по 22-му розділу. Багаторівневе управління для 22-го розділу і для фундаментального кластера є одним із ключових моментів. Крім того, воно дуже важливо в контексті використання структурних фондів в Україні. І нам важливо зрозуміти, яку саме роль відіграє національний рівень, регіональний рівень і місцевий рівень. І як роз’єднати, як розділити повноваження цих трьох рівнів», – зазначила директорка Українського інституту міжнародної політики Надія Афанасьєва.
Генеральний директорат з питань регіональної та міської політики Єврокомісії (DG REGIO) Йоланта Святковська ознайомила з основними цілями політики європейської згуртованості.
На початку ця політика називалася регіональною політикою. Але враховуючи другий хвилю розширення, наприклад, коли долучилася Португалія, Іспанія та інші країні, в ЄС перейменували її в політику згуртованості.
«Вона покриває 1/3 бюджету Європейського Союзу. Це величезне джерело фінансування, особливо для регіонів. Тож це буде надзвичайно важливо для України після того, як її буде прийнято до Європейського Союзу. Основною ціллю політики є посилення економії, економічної, соціальної та територіальної згуртованості. І ми також зосередились на згуртованість між різними рівнями і регіонами, особливо найменш розвиненими», – пояснила вона.
На шляху до членства в Європейському Союзі Україна виконала чималу роботу. Проте, попереду ще багато завдань. Країна має вже сьогодні формувати чітку архітектуру багаторівневого управління — і це питання не лише майбутнього членства в ЄС, а й ефективності держави вже зараз.
Голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк відмітила, що у травні Кабінет міністрів зробив надзвичайну домашню роботу, що помітили в Брюсселі.
«Уряд затвердив і дорожню карту, і схвалив переговорну позицію стосовно першого кластеру основи для того, щоб відкрити перемовний процес. А осінню цього року ми сподіваємося, що будуть активно пропрацьовані всі всі скринінгові процедури стосовно 22-го розділу, – повідомила голова комітету. – Сьогодні такий період, коли нам потрібно зосередитись і вдало зробити домашню роботу на різних рівнях. Свою домашню роботу повинна зробити і Верховна Рада. свої домашні завдання повинен виконати безпосередньо уряд. І звичайно, експертне і фахове середовище, тому що в процесі євроінтеграції дуже важливо, щоб була максимальна синергія».
