В Українському кризовому медіа-центрі презентували Благодійну організацію «Благодійний фонд “Фундація документалістики Руслана Ганущака”» — нову інституцію, покликану зберігати правду про війну та вшановувати працю загиблих документалістів.
Ініціатива стала можливою завдяки благодійному фонду FRAC у партнерстві з родиною загиблого воєнного документаліста, старшого сержанта та добровольця 92-ї штурмової бригади Руслана Ганущака. Новостворена фундація покликана продовжити справу воїна й документаліста, який віддав життя, фіксуючи боротьбу України за свободу.
Руслан Ганущак був відомий як український військовий фотограф, оператор і документаліст, який працював на передовій з 2014 року. Він знімав події Революції Гідності, документував російські злочини на Донбасі, а згодом став офіцером пресслужби полку «Азов». Його матеріали слугували важливими свідченнями для світової спільноти про реалії російсько-української війни.
Керівниця фундації Людмила Филипович наголосила, що створення цієї інституції є однією з форм меморіалізації та способом зберегти пам’ять про тих, хто загинув, фіксуючи війну на фронті та в тилу.
«Фундація щороку нагадуватиме про Руслана і про всіх загиблих операторів, журналістів, фотографів, які документували події, що переживає Україна. Можливо, з часом люди вже не так добре пам’ятатимуть, що трапилося у 2014 році, але фундація існуватиме: нагороджуватиме, підтримуватиме, створюватиме конкурси», — підкреслила вона.
Про ціннісні засади нової організації розповіла її виконавча директорка Христина Бабляк: «У центрі фундації — правда, яку має знати світ. Свобода і гідність, за які борються українські воїни. Пам’ять і традиція, які ми зобов’язані зберегти. А також освіта і спадщина, адже нам важливо підтримувати молодих талановитих документалістів, які працюють над тим, щоб зберігати правду для наступних поколінь».
Засновниця проєкту Ruslan Ganushchak Documentary Foundation, керівниця FRAC та Музею Трипілля в США Ірина Ганущак-Форостян нагадала про особливе місце української документалістики в історії: «Українська документалістика, на жаль, завжди нерозривно пов’язана з боротьбою. Так само й життя Руслана поділилося на “до” і “після” Майдану. Його юність залишилася там. Потім почалася воєнна документалістика — спершу на Донеччині, згодом у підрозділі “Азов”. Його матеріали та роботи побратимів були голосом України для всього світу».
Під час презентації було оголошено про старт першого конкурсу фундації — Премії імені Руслана Ганущака, яка покликана відзначати документалістів, що працюють у надзвичайно складних і небезпечних умовах війни.
Голова Ради експертів, кінорежисерка та продюсерка Лариса Покальчук повідомила, що подання робіт уже відкрите: «Щоб подати заявку, достатньо зайти на сайт фундації, заповнити анкету та надіслати свої матеріали. З 1 січня ми розпочнемо офіційну роботу журі. Премія містить кілька номінацій, кожна з яких відзначає важливий аспект документалістики часів війни».
Серед номінацій:
«Герой у кадрі» — за найсильніші фотографії або відео з передової чи зони бойових дій.
«Документалістика гідності» — за документальні історії про гідність цивільних та військових волонтерів у воєнний час.
Головна відзнака — «Нагорода імені Руслана Ганущака» — присуджуватиметься за проєкти, присвячені збереженню пам’яті про загиблих захисників і героїчні моменти спротиву.
«Світло майбутнього» — спеціальна номінація для молодих документалістів до 30 років за роботи, що вирізняються глибиною, сміливістю та художньою силою.
Журі премії включатиме експертну раду, запрошених фахівців та членів фундації. Оцінювання враховуватиме не лише художній рівень робіт, а й етичну складову та реальний досвід авторів у зоні бойових дій чи в осередках спротиву.
