В Україні з’являться наукові амбасадори

Міністерство освіти та науки підтримало ініціативу створення інституту наукових амбасадорів. Про це в проєкті «Навколо книги» розповів доктор історичних наук, завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман.

За його словами, мова не йде про кожний вищий навчальний заклад. Справа цілком добровільна і залежить від бажання та можливості університетів розвивати цей напрям.

«Візьмемо Сумський національний аграрний університет. Проректор Юрій Данько свідомо з року в рік проводить ідею, що не треба тих наших науковців, які через війну виїхали за кордон, звільняти, залишаючи за дужками. Для них це золотий фонд в Швейцарії, в Британії, у Франції. Це люди, які допомагають знаходити мільйонні проєкти, налагоджувати зв’язки з науковцями тих країн», – навів приклад Ігор Лиман.

Він є автором і упорядником 40 книг, 220 розділів книг і статей в академічних журналах, 799 статей в енциклопедіях (десятитомна «Енциклопедія історії України», «Енциклопедія сучасної України», «Українське козацтво: Мала енциклопедія», «Энциклопедия Бердянска») і на електронних ресурсах «Black Sea Port-cities. Interactive History, 1780s-1910s» та «Славетні запоріжці». Книги і статті Ігоря Лимана опубліковані українською, російською, англійською, німецькою, іспанською, польською та грецькою мовами в Україні, Німеччині, Іспанії, Мексиці, Греції, Угорщині, Словаччині, Польщі, Румунії, Росії, Білорусі, Молдові, Грузії та Казахстані.

Зараз науковець готує нову книгу, яка присвячена українській науковій діаспорі. В її основу покладено 25 інтерв’ю з провідними українськими вченими-діаспорянами на всіх континентах. І тема наукової дипломатії як раз є в ній стрижневою.

«Наукова дипломатія – це коли науковці включені. Причому або як об’єкти, або як суб’єкти. Якщо дипломати допомагають науці – це теж наукова дипломатія», – пояснив автор.

У майбутній книзі, зокрема, читач дізнається, як і за допомогою яких інструментів різні країни на державному рівні організують підтримку наукової дипломатії.

«Російська Федерація зовсім не залишається осторонь у цих речей. І організує це, як і багато чого, тотально, включаючи пропаганду. І це ми бачимо що в окупованому Бердянську, що в цілому. Тобто, вкладаються велетенські гроші, підтримуються конкретні люди, які цілеспрямовано на це працюють з різними рівнями науковців по всьому світу. І українцям протистояти цьому зовсім нелегко. Тому повинна бути ініціатива знизу, і розуміння окремими науковцями важливості цієї складової. Але і не просто розуміння державою, а продумана, виважена, наукова робота», – підкреслив Ігор Лиман.