Закон 4149 про енергоефективність будівель закладе основи для того, щоб завдяки професійному аудиту проводити максимально якісну термомодернізацію будівлі, як результат, економити на комунальних послугах. Про це повідомив Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Завдяки підвищенню на один клас енергоефективності ми отримуємо до 25% зменшення споживання. А якщо, наприклад, ми переводимо будівлю з класу F у клас A– вже маємо приклади по Україні, коли економія споживання – 73%», – зазначив пан Зубко. Крім того, досвід Німеччини та Польщі показав, що термомодернізація житла збільшуватиме його ринкову вартість приблизно на 10%.
За його словами, у разі успішної імплементації по всій Україні, термомодернізація дозволить економити приблизно 9 мільярдів кубометрів газу щорічно, і не витрачати 52 мільярди гривень на субсидії. «Основне наше завдання – щоб люди мало платили за комунальні послуги, і щоб ми не покривали надмірні витрати за рахунок держави, у результаті чого люди не отримують ні якісних послуг, ні теплого приміщення, ні певності у тому, що вони споживають те, що вони споживають», – наголосив Геннадій Зубко.
Закон 4149 – частина зобов’язань у рамках Угоди про Асоціацію і Третього енергетичного пакету
Геннадій Зубко нагадав, що цей крок є одним із зобов’язань України у рамках адаптації до вимог 27-ї і 31-ї Директив ЄС та у рамках Третього енергетичного пакету: саме вони визначають «дорожню карту» змін. До неї, окрім майбутнього закону про енергоефективність будівель, входять вже прийнятий закон «Про особливості права власності у будинку», а також ще два законопроекти – 1581-д «Про житлово-комунальні послуги», 4901 «Про комерційний облік».
До 50% вартості компенсуватимуть із Фонду енергоефективності
Приблизно 50% вартості заходів термомодернізації можливо буде компенсувати завдяки Фонду енергоефективності, який співфінансуватимуть держава і західні партнери. «У залежності від того, на який клас енергоефективності буде переведена будівля, буде збільшена і компенсація», – зазначив Геннадій Зубко. Ключова мета закону про енергоефективність – «оцифрувати результат, за який може бути надана допомога». Проект закону про Фонд енергоефективності зараз проходить обговорення із західними партнерами: передбачається, що вони співфінансуватимуть фонд.
Ініціатива – за власником, «дорожню карту» забезпечує держава
Геннадій Зубко зазначив, що ініціювати термомодернізацію будівлі повинен саме її власник, а держава, у свою чергу, пропонує чітку «дорожню карту» для здійснення усього процесу. Першою його ланкою буде енергоаудит – експертна оцінка поточного класу енергоефективності будівлі. «Енергоаудит дасть можливість знати точний технічний стан будівлі і комунікацій. Так управителю спільно зі співвласниками будинку буде набагато простіше складати плани термомодернізації», – зазначив Василь Ліман, президент громадської спілки «Асоціація управителів житла».
Василь Ліман додав, що, з огляду на величезну кількість багатоповерхівок, побудованих за одним проектом, можливо буде доволі швидко напрацювати типові проекти термомодернізації для таких будівель.
Закон 4941 запустить ринок енергоаудиту і ринок енергоефективності
Запустить ринок енергоаудиту в Україні також закон 4941. Для повноцінної його появи буде необхідний деякий час, проте кінцева мета – щоб споживач міг обирати між десятками компаній, які пропонують свої послуги. Андрій Цибулько, голова Асоціації енергоаудиторів України, зазначив, що закон прописує запобіжники від можливих зловживань і закладає умови для росту цього ринку. По-перше, держава не братиме участі в атестації енергоаудиторів. «На першому етапі атестацію проводитимуть вищі навчальні заклади, а на другому етапі, коли ринок більш-менш стане на ноги – це зможуть робити саморегульовані організації», – розповів він. Результати роботи енергоаудиторів публікуватимуть на сайті відповідного органу. Це забезпечить належний контроль якості послуг і буде запобіжником від цілеспрямованого просування енергоаудитором товарів певної компанії.
Геннадій Зубко зазначив, що повноцінний запуск ринку енергоаудиту та енергоефективності дозволить створити близько 75 тисяч робочих місць, причому, у підприємствах малого і середнього бізнесу. «Це мультиплікативний ефект не тільки з точки зору валютно-платіжного балансу країни – через те, що буде зменшено споживання газу і закупівля його за валюту, а ще й можливість додаткового надходження податків до бюджету», – зазначив він.
У перспективі масове створення ОСББ паралельно із термомодернізацією дозволять докорінно реформувати енергетичний сектор – побудувати систему опалення груп будинків, що дасть можливість звільнитися від теплотрас, ефективно використовувати енергію і надавати якісні послуги.
Геннадій Зубко, Василь Ліман та Андрій Цибулько висловили сподівання, що вищезазначений пакет законопроектів проголосують у Верховній Раді на цьому тижні. «Без цих законодавчих змін нічого зробити у напрямку зменшення навантаження на валютно-платіжний баланс і енергетичну незалежність країни ми не зможемо», – наголосив Геннадій Зубко.
