Наразі Україна стоїть перед дилемою, чи можливо судити людей, які покинули територію країни. За загальною логікою, проводити судові засідання без обвинуваченого не є правильним, адже так неможливо «розповісти усю історію». Втім міжнародне право не містить абсолютної заборони на заочне судочинство. «Є винятки, коли заочне судочинство можливе. […] Зокрема, коли обвинувачений не з’являється на засідання. Це – найбільше актуальний сценарій для України», – зазначив Вейн Джордаш QC, керуючий партнер міжнародної правозахисної групи GRC (Global Rights Compliance), під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За його словами, у цьому випадку обвинувачений має однозначно відмовитися від участі у судовому засіданні. «Мають бути докази, що таку особу дійсно повідомили про процес проти неї, і вона дійсно відмовилася бути присутньою. Відповідно до практики Європейського суду з прав людина, тягар доведення, що обвинуваченого викликали до суду вчасно та повідомили про розгляд справи проти нього, лежить на державі. Суд зобов’язаний перевірити, що обвинувачений дійсно знав про справу до того, як починати судове провадження заочно», – пояснив керуючий партнер міжнародної правозахисної групи GRC. При цьому недостатньо, аби обвинувачений «міг би знати». «Припущення, що обвинувачений мав би знати про обвинувачення проти нього, наприклад, тому що справа широко висвітлювалась у ЗМІ, недостатньо», – зазначив пан Джордаш.
Якщо зазначені умови не були дотримані, держава має гарантувати перегляд справи. Це також принципово для цілей екстрадиції. «Країна може відмовити екстрадувати таку особу. Якщо, наприклад, [колишнього президента] Януковича судитимуть в Україні заочно, і виникнуть сумніви, чи він взагалі знав про таке судове засідання, і потім його затримають у [наприклад] Німеччині, то Німеччина не буде зобов’язана його екстрадувати в Україну, якщо Україна не гарантує у таких випадках право на повторний судовий розгляд», – пояснив Уейн Джордаш.
Важливо, що заочне судочинство в Україні не впливає на прийнятність справи у Міжнародному кримінальному суді. Коментуючи провадження МКС щодо Лівії, пан Джордаш відзначив, що неможливість розглянути справу пана Каддафі у національному суді робила цю справу прийнятною у МКС. Саме тому заочне кримінальне провадження в Україні робить доручення МКС не менш, а більш реальним.
Більше про заочне судочинство в Україні тут.
