Українські екстернат та дистанційне навчання для школярів у Криму має бути врегульовано окремими тимчасовими положеннями. Ті діти, які залишися навчатися на півострові, але мають проукраїнську позицію можуть скористатися такими механізмами, проте їхнє регулювання заплутане та несвоєчасне. Така ситуація підриває довіру до Україну з боку дітей, які хочуть навчатися за українською програмою. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила Валентина Потапова, заступник голови Центру громадянської просвіти «Альменда». «Зміни до законів в окремих частинах та пунктах створює великі складнощі. На сьогодні два накази, які після складних перемовин значно оновили, досі знаходяться у Мін’юсті. Положення про екстернат, яке мало суттєво полегшити навчання у школах тільки-но вийшло з Міносвіти і має попереду ще погодження з Мінфіном, Мінсоцполітики та Мін’юстом. А нам воно було потрібне у грудні», – підкреслила пані Потапова.
Дистанційне навчання має забезпечуватися однією школою, а не розпорошувати дітей по різним школам країни ніби «у навантаження». «Має бути створена одна онлайн дистанційна школа для дітей з окупованих територій. Вона не потребує великого приміщення, це 10 кабінетів не більше. Вона має виглядати як кол-центр, де будуть сидіти спеціальні педагоги, будуть спеціальні програми», – зазначила Валентина Потапова.
Окрім навчальних питань, активісти звертають увагу на інформаційну політику та доступу кримчан до інформаційного простору України. «Нас хвилює ситуація з кримською світлицею. Чинне законодавство передбачає роздержавлення ЗМІ, це може призвести до припинення фінансування. Але це специфічне видання, орієнтоване на специфічну аудиторію. Є пропозиція передбачити бюджетне фінансування», – зауважив Андрій Іванець, координатор Громадської організації «Таврійська гуманітарна платформа».
