Переробка текстилю та виготовлення одягу із переробленого текстилю – нова перспективна галузь для України. Це можливість і зменшити об’єми текстилю, який викидається на сміттєзвалища, і розвитку нового сегменту бізнесу та дизайну, і просувати «зелений» спосіб життя. Про це розповіла Наталя Татарчук, власник бренду RUN/Met_Energy, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Приблизно 6-7% усього побутового сміття в Україні – це текстиль, який міг би бути використаний повторно, але, натомість, викидається на сміттєзвалища. За словами Наталі Татарчук, в Україні повторним виробництвом зі старих речей і одягу займаються близько 30 дрібних компаній. «Критична маса досить мала. Частково це викликано тим, що у нас немає доступу до матеріалів. […] Зазвичай ви його змушені купувати, і є дизайнери, які купують його у секонд-хенді», – зазначила вона.
«У текстильній промисловості відходи завжди перероблялися у власному виробництві. […] Але у нас немає культури збору відходів. За нашою інформацією, в Україні у вторинній переробці використовується близько 3% відходів – при тому, що у ЄС це понад 70%. І це при тому, що ми завозимо секонд-хенд із-за кордону, але у нас ніхто не намагається налагодити такий бізнес», – зауважила Тетяна Ізовіт, президент, голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості.
Європейський досвід “green fashion”
У Європі виробництво одягу зі старого одягу вже перетворилося на окремий тренд. У цьому напрямку працює низка компаній і дизайнерів. «Столицею» цієї моди став Берлін, де таких ініціатив дуже багато, розповіла Анна Перроте, співзасновник Green Fashion Tours Berlin. Виник навіть окремий вид дозвілля – екскурсії крамницями, які продають вироби із переробленого текстилю. Через те, що це бренд, ціни суттєво вищі, ніж на звичайний новий одяг. Стартова ціна за чоловічу сорочку від 150 євро. Налагодилася тісна співпраця між дизайнерами і компаніями з переробки текстилю, такими як «Соекс»: їм можна на вигідних умовах замовити певну кількість тканини.
Голландська компанія «Mud Jeans» працює із ношеними джинсами: джинсову тканину подрібнюють до вати і з неї роблять нову тканину для нових штанів. «Вони створили концепцію, що ви можете прийти і купити джинси, або орендувати їх на тиждень, місяць чи до часу, коли ви їх зносите і принесете назад на переробку», – розповіла Наталя Татарчук. Подібні компанії є також у Фінляндії, Данії та інших скандинавських країнах, та в Азії, зокрема, у Китаї і Тайвані.
Україна: можливості і перспективи
Через те, що переробка текстилю або пошиття одягу із переробленого текстилю – це екологічна ініціатива, підприємці можуть розпочати свій проект за грантові кошти. Найбільш доступна програма – проект ЄС «Горизонт 2020». Він розрахований на 6 років і кожного року пропонують нові грантові програми. Там можна отримати грант на відповідні наукові розробки, просування лідерства індустрії, модернізацію процесів. «У цьому році на програми розвитку циркуляційної економіки ЄС видає 3,6 мільярди євро», – зазначила Наталя Татарчук. На такі гранти можна подаватися і самостійно, і в партнерстві з іншими компаніями. Більш того, є багато компаній, які надають консультації бажаючим подати проект на грант.
Ще одна можливість – ініціатива «План дії ЄС щодо одягу». «Ці проекти для України поки що є недоступними, але якщо ви хочете брати участь, ви можете бути набувачами усіх досліджень. Тобто, якщо ви хочете оптимізувати свої логістичні процеси – можете звертатися до цієї програми», – зазначила Наталя Татарчук. Можна також приєднатися до трьох голландських компаній, які у рамках цієї програми взяли грант на розробку нових, більш утилітарних моделей костюму і тканин, які можна було б віддавати на повторну утилізацію. Також доступне кредитування від Європейського інвестиційного банку і ЄБРР. Закупити інноваційне обладнання можна і за підтримки українського Центру ресурсоефективного і чистого виробництва. «Вони працюють із грантами і знають, як правильно і де купити обладнання. Ви можете до 80% вартості обладнання покрити за рахунок інших фондів», – додала вона.
Наталя Татарчук зауважила, що більшість європейських підприємців, як з’ясувалося, ще не розглядали як потенційного партнера у галузі переробки текстилю. Але якщо українські підприємці почнуть налагоджувати зв’язки, це цілком може вилитися у взаємовигідні проекти. Знайти партнерів можна, наприклад, через данську НГО «DanishLifestyle Cluster». Вони також можуть надавати консультації щодо модернізації, виходу на нові ринки, і дофінансувати перспективний проект.
