ВИСНОВКИ.
Колишній віце-президент США республіканець Дік Чейні заявив, що втручання Росії у вибори президента США можна розглядати як «акт війни». Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський наголошує, що перевибори польського політика Дональда Туска президентом Європейської ради були сфальсифіковані. Кандидат на посаду Президента Франції Марі Ле Пен, після відвідин Москви, заявляє, що ЄС розпадеться та глобалісти програють.
Українська влада намагається робити суб’єктні кроки у зовнішній політиці. Так, 27 березня у Києві відбулася зустріч глав урядів країн-учасниць ГУАМ (Грузія-Україна-Азербайджан-Молдова), в ході якою були підписані протоколи про реалізацію ЗВТ і взаємне визнання митних процедур. Експерти, в свою чергу, зазначають, що угода про ЗВТ між ГУАМ підписана вже давно, проте ніяк не реалізовувалася. Утворення «робочого органу» про реалізацію ЗВТ, на думку експертів, свідчить про реальне бажання все ж таки задіяти ЗВТ. Окремі економісти зазначають, що ГУАМ існує вже близько 20 років, але перебував у «летаргічному сні». Такі дії з боку України, вважає частина експертів, є реакцією на неефективність Мінського процесу, від участі у якому Росія де-факто відмовляється. Петро Порошенко закликав послів країн «Великої сімки» натиснути на Росію, щоб РФ повернулася до Мінського процесу.
Аналітики вважають, що РФ готується до військових дій проти Білорусі, де загострюються протестні настрої проти режиму Лукашенка. Голова ВРУ Андрій Парубій вважає, що спільні російсько-білоруські навчання “Запад-2017”, які відбудуться восени, може бути використано для прямої агресії або диверсійних дій проти України.
Українська влада робить певні кроки, що свідчать, як вважають експерти, про «закручування гайок» і «програш Майдану в парламенті» (соціолог І. Бекешкіна). Так, Петро Порошенко підписав правки до ЗУ «Про протидію корупції», які містять пункти про необхідність декларування статків представників антикорупційних ГО. Таке рішення Президент обґрунтував необхідністю потурбуватися про військовослужбовців, які згідно з цими правками звільняються від декларування майна. Натомість, Петро Порошенко запропонував НДО створити робочу групу задля розробки пропозицій щодо внесення змін у Закон. Окремі спостерігачі роблять акцент на тому, що проблема не стільки в необхідності декларувати статки лідерам антикорупційних NGO, скільки в необхідності проходити процедуру е-декларування членам Спостережних Рад державних компаній, членами яких є і іноземці-представники США та ЄС, які лобіювали антикорупційне законодавство і тепер мають бути підзвітні НАЗК.
У той же час Петро Порошенко відмовляється підписувати ухвалений парламентом Трудовий кодекс без необхідних для євроінтеграції антидискримінаційних норм. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська наполягає на прийнятті законопроекту щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк. За її словами, даний законопроект є вимогою ЄСПЛ.
ПАТ «Сбєрбанк» повідомив про продаж 100% своїх акцій українського філіалу (покупці: Норвік Банк (Латвія) і білоруська приватна компанія). У банку також повідомили, що мають достатньо фінансів, аби виконати свої зобов’язання перед юридичними та фізичними особами. В соціальних мережах починає поширюватися думка, що росіяни зберігають контроль над фінансовим інститутом, оскільки власником литовського банку є член родини російського олігарха. Народний депутат «Волі народу» Сергій Мельничук повідомляє, що В. Гонтрєву на посаді керівника НБУ змінить В. Лавренчук, який керує одним з найбільших недержавних банків.
Україна готується до нової, ймовірно, позачергової електоральної кампанії. Так, у експертному середовищі є думка, що «об’єднання» український партій націоналістичного спрямування (Національний корпус, Свобода та Правий сектор) може бути вигідно Петру Порошенко. На думку експертів, таким чином дані партії відтягнуть певну частину голосів від «Батьківщини» та «Самопомочі» (Садовий та Тягнибок давні конкуренти на західних округах). Крім того, експерти припускають, що сам факт «об’єднання» націоналістів міг бути ініційований на Банковій, адже у Президента є реальні важелі тиску на данні партії. Голова ЦВК Михайло Охендовський та нардеп Сергій Тарута підіймають у ЗМІ питання про виборчі права внутрішньо-переміщених осіб, які їх наразі не мають. Експерти зазначають, що «набуті» голоси переселенців перейдуть у скарбничку партій, які традиційно добре представлені на Сході України, – Опоблок, Відродження, Воля народу.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ. ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- “Он вам не Димон”: в Росії пройшли наймасовіші акції протесту за 5 років (409 публікацій у ЗМІ)
- У Білорусі йдуть суди над затриманими на День Волі (363 публікацій у ЗМІ)
- У Балаклії фіксується один вибух у 2-3 години – Міноборони (99 публікацій у ЗМІ)
- Пономарьов: РосЗМІ намагаються використати вбивство Вороненкова для нового розладу та склок у Києві (93 публікацій у ЗМІ)
- Наперсточники Банкової: як АП помстилася активістам за е-декларування (77 публікацій у ЗМІ)
ЗАСІДАННЯ КРАЇН-УЧАСНИЦЬ ГУАМ.
Держави-учасниці Організації за демократію й економічний розвиток – ГУАМ у рамках спільного саміту підписали два протоколи, спрямовані на повномасштабну реалізацію вільної торгівлі і взаємне визнання митних процедур. Зокрема, був підписаний «Протокол про затвердження порядку створення і діяльності робочого органу, який координує дії договірних сторін Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУАМ». Другий підписаний документ – «Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митного контролю товарів і транспортних засобів при здійсненні митних процедур».
Країни-учасниці ГУАМ після підписання додаткових протоколів до угоди про вільну торгівлю зможуть запустити повноцінний механізм реалізації торговельних відносин. «Цього року досягнуто прогресу в підготовці додаткових протоколів до угоди (про вільну торгівлю, – ред.), я маю всі підстави сподіватися на те, що наші економічні відомства докладуть усіх зусиль до того, щоб у 2017 році почати діяти», – зазначив Гройсман.
Державна фіскальна служба спільно з державами-членами ГУАМ підписали Протокол, що покращить умови ведення зовнішньоекономічної діяльності та сприятиме розвитку торгівлі завдяки прискоренню і спрощенню митних процедур. Про це повідомляє прес-служба ДФС. “27 березня керівники відомств, які відповідають за митний напрям України, Грузії, Азербайджану і Молдови, підписали Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур”, – йдеться в повідомленні.
“Важливо підготувати продовження рамкової програми співпраці ГУАМ та США, абсолютно підтримую розвиток контактів і з Вишеградською четвіркою (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія)”, – сказав він під час зустрічі з главами урядів країн-учасниць ГУАМ у Києві в понеділок. За словами прем’єра України, ГУАМ також необхідно працювати над реалізацією рамкової програми співпраці з Японією, яку було підписано в 2015 році.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликає країни-учасниці ГУАМ допомогти Україні зберегти свій суверенітет та територіальну цілісність. «Йдеться про суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Вважаю, що в цьому напрямку об’єднання наших зусиль важливе, оскільки історично ми з вами знаємо не зі слів про ті проблеми, які є в наших державах, тому об’єднання наших зусиль, безумовно, мають надзвичайно важливе значення», – сказав Гройсман.
Президент України Петро Порошенко провів зустріч з главами делегацій держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ, під час якої сторони обговорили координацію взаємодії у сфері боротьби з тероризмом, кіберзлочинністю. Глава Української держави високо оцінив результати саміту глав урядів держав-членів ГУАМ у Києві, “які мають вагоме значення для запуску зони вільної торгівлі ГУАМ”. За інформацією прес-служби президента України, під час зустрічі наголошувалося на необхідності посилення співпраці з міжнародними партнерами як передумова активізації економічного виміру в рамках ГУАМ.
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ.
Міністерство закордонних справ України в день третьої річниці ухвалення резолюції Генеральної Асамблеї ООН “Територіальна цілісність України” (68/262) вимагає від Російської Федерації припинити окупацію Криму та Севастополя. Україна, зі свого боку, продовжить протидіяти агресії РФ. У заяві МЗС, поширеній прес-службою відомства в понеділок, нагадується, що 27 березня виповнюється три роки від моменту ухвалення резолюції Генасамблеї ООН “Територіальна цілісність України” (68/262), якою світова спільнота підтвердила необхідність суворого дотримання державами своїх зобов’язань за міжнародним правом, а також свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності і територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. У резолюції йдеться про недопущення визнання будь-яких змін статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя на підставі незаконного референдуму.
Представник України в тристоронній контактній групі (ТКГ) із врегулювання ситуації на Донбасі, другий президент України Леонід Кучма вважає за необхідне провести зустріч лідерів країн “Нормандської четвірки” (Україна, Німеччина, Франція, Росія). “Я взагалі вважаю, що на сьогодні на 100% назріло питання, необхідна зустріч “Нормандської четвірки”. Хочу наголосити: ні на рівні мінського процесу (тристоронньої контактної групи), ні на рівні міністрів закордонних справ питання не рухаються, тому треба їм (лідерам країн – ІФ) зібратися і сказати публічно, чого нам очікувати”, – сказав Л. Кучма журналістам у Дніпрі в понеділок.
У свою чергу прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що “не бачить перспектив просування мінських домовленостей”. “Ситуація поки не багата позитивними зрушеннями”, – сказав він, відповідаючи на питання про перспективи нового саміту “нормандської четвірки”. “Принаймні нам невідомо про перспективи, які могли б допомогти забезпечити просування вперед”, – цитує Пєскова ТАСС. Російська сторона вважає, що Україна не виконує мінські угоди. “Навіть не потребує коментарів повна бездіяльність української сторони в плані імплементації мінських домовленостей”, – зазначив прес-секретар Путіна.
Президент України Петро Порошенко провів першу зустріч з послами країн “Великої сімки” та Європейського Союзу в рамках головування Італії у цьому впливовому об’єднанні. Порошенко високо оцінив солідарність та єдність країн G7 з Україною у забезпеченні підтримки впровадженню внутрішніх реформ та протидії російській агресії. “Особлива увага була приділена загостренню ситуації на Донбасі у зв’язку із останніми деструктивними діями Росії на території окремих районів Донецької та Луганської областей, які підривають мирний процес та подальшу реалізацію Мінських домовленостей”, – йдеться в повідомленні. У цьому контексті було домовлено продовжувати тиск на російську владу з метою повернення ситуації у рамки Мінських домовленостей, в тому числі шляхом збереження та, у разі необхідності, посилення міжнародних санкцій проти РФ.
Колишній віце-президент США (2001-2009 рр.) республіканець Дік Чейні заявив, що спроби втручання Росії в президентські вибори в Америці можна розглядати як “акт війни” проти Сполучених Штатів. На цьому він наголосив у понеділок під час виступу на Саміті глобального бізнесу-2017 у Нью-Делі, повідомляє Укрінформ з посиланням на видання The Hill.”Немає сумнівів у тому, що мали місце дуже серйозні зусилля з боку пана Путіна і його уряду, його апарату щодо широкого втручання в наші основні фундаментальні демократичні процеси… У деяких колах це могло би розглядатися як акт війни. Я думаю, що такого роду поведінку (з боку російського лідера – ред.) і дії ми побачимо також у майбутньому”, – цитує Діка Чейні видання.
ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО Е-ДЕКЛАРАЦІЇ ДОХОДІВ.
Президент Петро Порошенко підписав закон, згідно з яким члени антикорупційних громадських організацій зобов’язані подавати електронні декларації. “Закон підписаний. 27.03.2017 повернуто з підписом від Президента”, – йдеться на сайті ВР.
В Адміністрації президента України запропонували підписати зміни до закону “Про протидію корупції” з обов’язковим поданням електронних декларацій членами неурядових організацій (НУО), вилучивши з нього контрагентів і підрядників, повідомив народний депутат, фракція “Блок Петра Порошенка” Мустафа Найєм. “Офіс глави держави висунув компромісну, як їм здається, концепцію: підписати закон про протидію корупції з правками про обов’язкове декларування громадських організацій, вилучивши з нього… контрагентів і підрядників НУО”, – написав М. Найєм на своїй сторінці в соцмережі Facebook у понеділок.
Президент України Петро Порошенко повідомив представникам недержавних організацій (НДО), що має намір підписати зміни до закону “Про запобігання корупції” в частині електронного декларування, повідомив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. “Ми вітаємо бажання президента щось змінити, однак закон існує і, за словами президента, він його підпише”, – сказав В. Шабунін журналістам після зустрічі з П. Порошенком у Києві в понеділок. За його словами, недержавні громадські організації стоять на позиції, що такого регулювання роботи антикорупційних організацій немає ніде у світі, тому його не має бути і в Україні. Водночас виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин додав, що президент не може ветувати цей закон, оскільки, завдяки цим змінам, військовослужбовців у зоні АТО звільнено від електронного декларування. Водночас глава держави запропонував створити робочу групу, яка напрацює правки до нього, і відповідні пропозиції П. Порошенко готовий внести до парламенту як невідкладні.
На думку нардепа Сергія Лещенко Петро Порошенко лукавить, коли каже, що він проти скандальних поправок по е-декларуванню. «Президент Порошенко намагається обдурити всю країну. Каже, що не підтримує ініціативу щодо декларування активістів-антикорупціонерів. Якби це було правдою, то поруч з відповідною поправкою не стояло б «+» в вказівках до голосування. І фракція БПП відчайдушно не тиснула б на кнопки «за» цю ганьбу », – написав нардеп у Фейсбуці.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ З ЄС.
Президент Петро Порошенко не підпише новий Трудовий кодекс без антидискримінаційних поправок, які були однією з вимог для безвізового режиму з Євросоюзом. “Президент не допустить ревізії зобов’язань України, які ми реалізували для отримання безвізового режиму. Рішення парламентського комітету вилучити з проекту нового Трудового кодексу так звані антидискримінаційні норми глава держави вважає помилковим і навіть провокативним”, – повідомив речник президента Святослав Цеголко у Facebook.
ЕКОНОМІКА.
«Сбербанк Росії» заявив про продаж 100% акцій українського дочірнього банку. «Консорціум інвесторів набуває 100% акцій Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (Україна), яке є дочірнім банком ПАТ Сбербанк. У Консорціум увійдуть Норвік Банк (Латвія) і білоруська приватна компанія. Відповідний юридично зобов’язуючий договір підписаний сьогодні. Закриття угоди очікується в першому півріччі 2017 року після отримання схвалень угоди фінансовими і антимонопольними регуляторами відповідних юрисдикцій, включаючи Латвію та Україну», – йдеться у повідомленні прес-служби «Сбербанка». Зазначається, що «Сбербанк» в Україні має необхідні кошти для виконання зобов’язань перед приватними і корпоративними клієнтами.
Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг з 1 квітня 2017 року зобов’яже всі компанії, які видобувають газ в Україні, платити тариф за вхід в Газотранспортну систему в розмірі 296,80 гривень за тисячу м3. Про це повідомляє Асоціація газодобувних компаній України. У повідомленні зазначається, що АГКУ підтримує гармонізацію законодавства України в частині функціонування ринку природного газу за європейськими стандартами. “Зокрема, ми поділяємо нагальну потребу у переході на принципи тарифікації послуг оператора ГТС, засновані на стягненні оплати на пунктах входу/виходу газотранспортної системи”, – йдеться у заяві АГКУ. При цьому АГКУ зазначає, що аналіз доступних практик європейських країн показує, український тариф за вхід в ГТС є чи не найвищим у Європі та більше ніж утричі перевищує середньоєвропейський рівень. “Ми звертаємо увагу, що впровадження Регулятором такого тарифу призведе до створення додаткового фінансового обтяження для газодобувної галузі в розмірі 218 млн доларів США на рік, що співставне з додатковим оподаткуванням 5,5% ренти на газ, що видобувається (за середньої ціни на газ 200 дол./тис. м3)”, – наголошує АГКУ.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Національне агентство з питань запобігання корупції розпочинає повну перевірку декларацій 11 осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Підставою для проведення повної перевірки декларацій стала інформація про можливе відображення у деклараціях недостовірних відомостей, отримана НАЗК від фізичних осіб, громадських організацій та правоохоронних органів. Зокрема, уповноважені особи НАЗК перевірять декларації 4 суддів Вищого господарського суду України, 5 народних депутатів, посадових осіб апарату Верховної Ради та Харківської обласної державної адміністрації.
Генеральна прокуратура почала розслідувати зловживання посадовими особами компанії “Укргазвидобування” при проведенні у квітні 2016 року процедур закупівлі установок з осушки газу. Про це свідчить ухвала Печерського районного суду Києва від 16 березня. Цією ухвалою суд надав слідчим тимчасовий доступ до документів УГВ, зокрема до річного плану закупівель на 2016, протоколам засідань тендерних комітетів, пропозиціям учасників, звіту про результати проведення процедури запиту цінових пропозицій, а також документам з оскарження учасниками процедури проведення запиту цінових пропозицій.
СПРАВА НАСІРОВА.
Комісія Міністерства охорони здоров’я не підтвердила діагноз відстороненому голові ДФС Роману Насірову, який йому поставили у клінічній лікарні “Феофанія”. “Зокрема, у висновках зазначається, що лікарі “Феофанії” систематично та необґрунтовано перебільшували тяжкість стану здоров’я голови ДФС. Об’єктивних підстав для встановлення зазначеного раніше діагнозу, на переконання комісії МОЗ, у лікарів “Феофанії” не було. Члени Комісії викрили також порушення при виписці пацієнта з цього лікувального закладу”, – сказано у повідомленні НАБУ.
ВИБОРЧЕ ПРАВО ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ.
Народний депутат України, колишній голова Донецької облдержадміністрації Сергій Тарута відзначає необхідність правового врегулювання реалізації виборчих прав переселенців і трудових мігрантів. З цією метою він виступив співавтором відповідного законопроекту, який найближчим часом буде зареєстровано у Верховній. “Тоді ми разом з громадськими активістами намагалися проштовхнути такий законопроект із допомогою громадських заходів. Ми намагалися зробити все, щоб влада дослухалася до голосу розуму. Лише невелика частина українського політикуму усвідомлювала глибину проблеми. Інша ж частина депутатського корпусу, представлена, насамперед, провладними фракціями, не дала ходу такій ініціативі, не дала можливості вимушеним переселенцям реалізувати своє право голосу на виборах. Тоді було багато дискусій, але в кінцевому підсумку законопроект був відправлений на доопрацювання і до прийняття справа не дійшла”, – зазначив С. Тарута.
На тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей наразі відсутні умови для проведення будь-яких виборів. Про це заявив голова ЦВК Михайло Охендовський. “В цілому на цей момент я можу сказати, що умов для проведення виборів на тимчасово не підконтрольних українській владі територіях Центральна виборча комісія не бачить”, – сказав він.
Водночас Охендовський зауважив, що як тільки відповідні умови будуть створені, ЦВК готова брати участь в організації будь-яких виборчих процесів на тих територіях.