Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі експерти дали свою оцінку ефективності виконання реформ у сфері енергетики та довкілля у 2017 році. Загальний підсумок – що за рік вдалося прийняти низку важливих законів, але для фактичної їх імплементації у наступному році важливо затвердити відповідну нормативно-правову базу та забезпечити прозорість профільних міністерств.
У сфері бізнес-регулювання невирішеним залишається питання Національного регулятора (НКРЕКП) – у цьому році були порушені і терміни, і процес ротації членів НКРЕКП. Як наслідок, зараз регулятор не може приймати рішень через відсутність кворуму, і низка компаній не можуть затвердити потрібні тарифи, що блокує їхню подальшу діяльність. «На даний момент близько 50 компаній не можуть затвердити тарифи на водопостачання, водовідведення; частина підприємств, близько 60-70, не можуть затвердити тарифи на постачання теплової енергії, з відновлювальними джерелами енергії ситуація кризова», – розповів Андрій Панін, експерт асоціації «Європейсько-українське агентство».
Сектор нафти і нафтопродуктів – єдина сфера, у якій Україна не виконала майже жодного із взятих на себе зобов’язань, розповів Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру «Психея». «Це єдиний з напрямів Угоди про асоціацію з ЄС і Угоди про приєднання України до Енергетичного співтовариства, у якому не визначеного жодного прогресу. Якість змін, які відбуваються, залишається низькою. Слова, у більшості випадків, залишаються словами», – зазначив він. Часто представники влади повідомляють про вже підготовлені нормативно-правові акти, попри те, що оприлюднення документів відбувається набагато пізніше визначеного терміну. «Досить переносити терміни ухвалення базових законопроектів, які мають бути ухвалені в наступному році. Це оновлений Кодекс України про надра, і закон про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів, які мали бути підготовлені ще у 2015 році, але і досі немає навіть оприлюднених проектів цих законодавчих актів», – наголосив Геннадій Рябцев.
Світлана Голікова, незалежний експерт, голова компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг», розповіла, що у секторі електроенергії найбільш позитивною подією стало прийняття закону «Про ринок електричної енергії» та започаткування роботи координаційного центру, а також прийняття Енергетичної стратегії на період до 2035 року. «Позитивні дії все ж таки відбулись, але насправді реальна робота по багатьох питаннях, таких як імплементація Енергетичної стратегії, імплементація закону про «Про ринок електричної енергії», активна робота координаційного центру, була тільки на словах», – наголосила Світлана Голікова. Вона додала, що на даний момент необхідно прийняти близько 100 нормативно-правових актів.
Ще одним досягненням цього року стало прийняття усіх законопроектів із так званого «енергоефективного пакету». «Серед негативів варто відзначити недостатню прозорість профільного міністерства у реалізації цих законів, а саме – прийняття нормативно-правової бази, якої зараз немає у публічному доступі», – зазначила Юлія Чеберяк, експерт громадської мережі «ОПОРА». Проблема із публічним доступом до нормативно-правових актів також є із законом про Фонд енергоефективності. «Рамковий закон прийнято, проте його реалізація неможлива через відсутність нормативно-правових актів. Як виявилось, вони насправді розроблені і погоджуються у центральних органах влади, проте жодного з них немає у публічному доступі», – додала Юлія Чеберяк.
У газовому секторі основні негативні тенденції 2017 року – низькі темпи реструктуризації «Нафтогазу» та збереження неконкурентного режиму постачання газу. Реструктуризація «Нафтогазу» та перегляд Постанови №187, яка визначає ціни на постачання газу, мають стати пріоритетними завданнями для Уряду у наступному році, зазначив Роман Ніцович, керівник проектів та програм Dixi Group. «Однією з хороших новин для споживачів було прийняття регулятором нових стандартів якості газу і постачання, які набули чинності 8 жовтня. Це дозволяє споживачам розраховувати на певні грошові компенсації у разі порушення постачальником цих правил і стандартів», – додав він.
Найбільшим досягненням у сфері охорони природи стало прийняття закону про оцінку впливу на довкілля. Однак для того, щоб він фактично почав працювати, необхідно прийняти якісну нормативно-правову базу. «Насправді закон має запрацювати з 18 грудня, проте до нього має бути прийнята велика підзаконна нормативно-правова база, яка ще вчора станом на ранок прийнята не була. Однак вчора на засіданні Кабінету Міністрів раптом за дві хвилини все було прийнято. Ми не знаємо, що в цій «підзаконці», наскільки якісні ці документи, наскільки це буде працювати на практиці», – зазначила Наталія Андрусевич, ключовий експерт ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». Також необхідно прийняти низку нормативно-правових актів до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок.
