ВИСНОВКИ
Дані опитувань Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва свідчать, що якби референдум щодо приєднання України до НАТО відбувався в серпні 2018 року участь у ньому взяли би участь 63% громадян, більшість з яких проголосували би за вступ до Північноатлантичного Альянсу. Зазначається, що на цьому референдумі більшість, 67% опитаних, проголосувала б “за” вступ до НАТО. Ще 28% голосували би “проти” і 5% тих, хто ще не визначився. Соціологи наголошують, що дані опитувань у квітні 2012 року (як і у попередні роки) були б прямо протилежними. Тоді 61% опитаних заявляли, що проголосували б “проти” і лише 26% – “за”. Повідомляється, що для тих, хто готовий проголосувати “за” членство України в НАТО, головним аргументом є те, що Північноатлантичний Альянс “дасть гарантію безпеки Україні” – це є визначальним мотивом для 76% опитаних прихильників блоку. Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова заявила, що Північноатлантичний альянс загалом задоволений рівнем підтримки ідеї вступу України до НАТО, але водночас її дивує глибока вкоріненість у свідомості частини українців міфу про агресивність блоку. Вона зазначила, що дещо покращилася ситуація щодо обізнаності громадян, що таке НАТО і що означає членство в Альянсі для країни. Водночас Маронкова констатувала, що у думках українських громадян досі існує багато міфів і стереотипів щодо агресивності НАТО.
Сестра режисера Олега Сенцова Наталія Каплан повідомила, що Олег Сенцов передав своїй соратниці з Криму роботу над своїми незакінченими фільмами і сценаріями. «Він склав заповіт на ім’я своєї подруги, соратниці. Вона з Криму. Ім’я я називати не буду. Просить, щоб у разі його смерті їй передали роботу над його фільмами незакінченими, сценаріями. Щоб вона розпоряджалася ними, як вважає за потрібне сама», – сказала Каплан. Міністерство закордонних справ України вкотре закликало міжнародне співтовариство до посилення тиску на Росію з метою звільнення політв’язнів – українського режисера Олега Сенцова і кримського активіста Володимира Балуха.
Верховній Раді України пропонують уповноважити Національну раду з питань телебачення і радіомовлення штрафувати телерадіоорганізації за виправдання окупації України. Законопроект 9068 передбачає, що Нацрада ухвалюватиме рішення про стягнення штрафу в сумі 25% розміру ліцензійного збору за трансляцію телерадіоорганізаціями висловів, які виправдовують чи визнають правомірною окупацію, якщо метою такої трансляції є розпалювання ворожнечі та ненависті.
Кабінет міністрів прогнозує, що рівень інфляції у 2019 році буде не більшим за 10%. “Для нас дуже важливо утримувати інфляцію нижче двозначної цифри, тобто нижче 10%. В принципі, це те, що ми плануємо на наступний рік у державному бюджеті”, – сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман. За його словами, крім того прогнозується зменшення граничного дефіциту з 2,4% до 2,2% – “ось та рамка, яку ми маємо утримувати”, – сказав Гройсман.
Прокуратура Одеської області спільно з СБУ направила колишньому народному депутату Ігорю Маркову повідомлення про підозру у злочинах проти основ національної безпеки. “З 2014 по 2017 роки він неодноразово, користуючись прямим ефірами телеканалів, а також на власному каналі в YоuTube, спочатку в Одесі, згодом на тимчасово непідконтрольній території Донецької області та в Москві публічно висловлювався щодо зміни меж території країни, а також на підтримку діяльності терористичних організацій “ЛНР” і “ДНР”, – йдеться в повідомленні Генпрокуратури.
Суд затвердив угоду про визнання винуватості між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Володимиром Литвином, обвинуваченим у так званій “справі рюкзаків” про розкрадання коштів. Литвин повністю визнав свою провину у шахрайстві та підробленні документів, викрив іншого фігуранта справи, який вже помер, та погодився компенсувати збитки. Литвину призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном у два роки. Він має сплатити 4 мільйони 855 тисяч гривень збитків. Також Литвин компенсує понад 368 тисяч гривень судових витрат.
Проект “Марлін”, посилаючись на листи Державної казначейської служби, повідомляє, що упродовж червня-серпня 2018 року за рішенням суду у корупціонерів конфіскували 4 432 гривні. Згідно фінансових документів на кінець серпня до бюджету надійшло 65,7 тисяч гривень, конфіскованих “за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення”.
Народний депутат від БПП Ігор Кононенко дав свідчення у справі проти депутата-утікача Олександра Онищенка. Директор НАБУ Артем Ситник зазначив: “Коли вийшло журналістське розслідування і Гнап передав ці матеріали з офіційним зверненням до НАБУ, він був допитаний щодо походження цієї переписки”. “У цій переписці фігурують багато рішень Верховної Ради Зараз детективи звіряють переписку з тим, що відбувалося в парламенті. Наприклад, рішення по ренті – ми бачимо, як воно приймалося”, – сказав Ситник
Конституційний Суд відмовився розглядати конституційність обрання Людмили Денісової уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Суд відмовив у відкритті конституційного провадження через “неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційному поданні, невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Законом України “Про Конституційний Суд України”.
Сергій Гусовський повідомив, що депутати Київської міської ради, що входять до фракції “Об’єднання “Самопоміч”, яка прийняла рішення про саморозпуск, сформують нову депутатську групу в міськраді.
Поліція затримала блогера та учасника АТО Валерія Ананьєва, тому що він не являвся до правоохоронців після бійки у 2016 році. “Подія, яка має відношення до затримання, відбулась у січні 2016 року. Під час тренування у спортзалі в смт Гвардійське між двома чоловіками відбувся конфлікт”, – пояснили у відомстві. Так, після словесної перепалки Ананьєв завдав декілька ударів кулаком в обличчя опоненту. Сам Ананьєв повідомив, що 11 вересня його справу буде розглядати суд і сподівається, що його відпустять. Офіційні пояснення поліції блогер називає “занадто зручними”, та заявляє, що у справі є купа порушень зі сторони слідства.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- На Харківщині «тітушки» намагалися захопити елеватор (44 публікації у ЗМІ)
- Стало відомо, коли Рада голосуватиме за зміни до Конституції щодо інтеграції України до НАТО та ЄС (39 публікацій у ЗМІ)
- Із США приплив перший тепловоз General Electriс (39 публікацій у ЗМІ)
- Фігурант справи “рюкзаків Авакова” отримав умовний термін (36 публікацій у ЗМІ)
- Київрада погодилася віддати “Нафтогазу” половину боргів “Київенерго” (12 публікацій у ЗМІ)
ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.
Якби референдум щодо приєднання України до НАТО відбувався в серпні 2018 року участь у ньому взяли би участь 63% громадян, більшість з яких проголосували би за вступ до Північноатлантичного Альянсу. Про це свідчать дані опитувань Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. Зазначається, що найвищу гіпотетичну явку демонструють жителі Заходу (73%), найнижчу – мешканці Сходу (52%). У Фонді додають, що на цьому референдумі більшість, 67% опитанних, проголосувала б “за” вступ до НАТО.
Північноатлантичний альянс загалом задоволений рівнем підтримки ідеї вступу України до НАТО, але водночас його дивує глибока вкоріненість у свідомості частини українців міфу про агресивність блоку. Про це заявила директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова, повідомляє “Укрінформ”. Вона зазначила, що дещо покращилася ситуація щодо обізнаності громадян, що таке НАТО і що означає членство в Альянсі для країни. Водночас Маронкова констатувала, що у думках українських громадян досі існує багато міфів і стереотипів щодо агресивності НАТО, які підживлюються різними політичними силами в Україні і пропагандою проти Альянсу, яка походить з Росії і ведеться нею у Молдові, Грузії і в Україні.
Більшість іноземців, які прибувають в РФ – громадяни України, повідомила начальник Головного управління з питань міграції МВС Ольга Кирилова. “Кількість іноземних громадян, які щороку прибувають в нашу країну залишається відносно стабільною, при цьому найбільша частка з числа прибулих, належить громадянам України”, – сказала О. Кирилова у вівторок в інтерв’ю “Інтерфаксу”. За її словами, сьогодні на території РФ перебуває близько 2 млн громадян України.
УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ.
Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з послом США з особливих доручень з питань міжнародної релігійної свободи Семюелем Браунбеком (Samuel Dale “Sam” Brownback) обговорив ситуацію з порушеннями прав і свобод людей на окупованому Донбасі та в Криму, а також кроки щодо створення Української автокефальної православної церкви. “Президент Порошенко ознайомив посла Браунбека з кроками, що здійснюються на шляху створення Української автокефальної православної церкви. Президент подякував американській стороні за активну підтримку України в цьому процесі. У свою чергу посол Браунбек запевнив, що Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть Україну у боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності та праві мати єдину Українську автокефальну православну церкву”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому у вівторок увечері прес-службою глави Української держави.
УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТВ’ЯЗНІ У РФ.
У Міністерстві закордонних справ України вкотре закликали міжнародне співтовариство до посилення тиску на Росію з метою звільнення політв’язнів – українського режисера Олега Сенцова і кримського активіста Володимира Балуха. “177 днів голодує Володимир Балух, 121 – Олег Сенцов. Закликаємо партнерів посилити тиск на РФ заради їхнього звільнення”, – написала речник МЗС України Мар’яна Беца у Twitter у вівторок. Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону в серпні 2015 року засудив О.Сенцова, затриманого в Криму в 2014 році, до 20 років колонії суворого режиму за обвинуваченням у тероризмі. Режисера тримають у виправній колонії суворого режиму в м. Лабитнангі (Ямало-Ненецький автономний округ РФ).
ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Верховній Раді України пропонують уповноважити Національну раду з питань телебачення і радіомовлення (Нацрада) штрафувати телерадіоорганізації за виправдання окупації України. Таке положення передбачено в законопроекті (№9068) про внесення змін до закону про телебачення і радіомовлення щодо посилення інформаційної безпеки, текст якого розміщено на сайті парламенту. Документ передбачає, що Нацрада ухвалюватиме рішення про стягнення штрафу в сумі 25% розміру ліцензійного збору за трансляцію телерадіоорганізаціями висловів, які виправдовують чи визнають правомірною окупацію, якщо метою такої трансляції є розпалювання ворожнечі та ненависті.
ЕКОНОМІКА.
Кабінет міністрів прогнозує, що рівень інфляції у 2019 році буде не більшим за 10%. Про це прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав під час форуму Реанімаційного пакету реформ “Повна мобілізація: спільний план дій”, передає Укрінформ. “Для нас дуже важливо утримувати інфляцію нижче двозначної цифри, тобто нижче 10%. В принципі, це те, що ми плануємо на наступний рік у державному бюджеті”, – сказав Гросман. За його словами, крім того прогнозується зменшення граничного дефіциту з 2,4% до 2,2% – “ось та рамка, яку ми маємо утримувати”, – сказав Гройсман. Гройсман запевнив, що проект державного бюджету на наступний рік до 15 вересня уряд передасть на розгляд Верховної Ради.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Суд затвердив угоду про визнання винуватості між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Володимиром Литвином, обвинуваченим у так званій “справі рюкзаків” про розкрадання коштів. Таке рішення у вівторок оголосив головуючий суддя колегії Віктор Єжов. Литвин повністю визнав свою провину у шахрайстві та підробленні документів, викрив іншого фігуранта справи, який вже помер, та погодився компенсувати збитки. У матеріалах справи прокуратура не згадує про сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його екс-заступника Сергія Чеботаря, справу проти яких закрили місяць тому.
Упродовж червня-серпня 2018 року за рішенням суду у корупціонерів конфіскували 4 432 гривні. Про це повідомляє проект “Марлін”, посилаючись на листи Державної казначейської служби. Згідно фінансових документів на кінець серпня до бюджету надійшло 65,7 тисяч гривень, конфіскованих “за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення”. На кінець травня ця сума становила 61,3 тисячі.
Колишній народний депутат, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова не задекларувала дохід у понад 23 мільйони гривень. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції. “Так, не дотрималась вимог законодавства, подаючи декларації, народний депутат Денісова Людмила Леонтіївна. У декларації за 2015 рік вона не задекларувала дохід у розмірі 23 840 268 гривень, отриманий від фінансової компанії, та недостовірно вказала розмір своїх внесків до статутних капіталів чотирьох товариств, який відрізняється від достовірного на суму 5 454 248 гривень”, – йдеться у повідомленні.
Конституційний Суд відмовився розглядати конституційність обрання Людмили Денісової уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Про це йдеться в ухвалі Великої Палати Суду, прийнятій 29 серпня. Суд відмовив у відкритті конституційного провадження через “неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційному поданні, невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Законом України “Про Конституційний Суд України”.
Народний депутат від БПП і бізнес-партнер президента Ігор Кононенко дав свідчення у справі проти депутата-утікача Олександра Онищенка. “Так, був вранці, у справі Онищенка”, – повідомив сам Кононенко журналісту “Української правди”. Перед цим директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник в інтерв’ю Ліга.net повідомив, що детективи НАБУ перевіряють достовірність переписки Онищенка і допитують депутатів. “Сама справа Онищенка – всі справи, крім тих осіб, які в розшуку, завершені. Велика справа щодо групи осіб була скерована до суду ще рік назад. Зараз отримано дозвіл на заочне засудження Онищенка – і ця справа закінчена, адвокат Онищенка знайомиться з матеріалами справи”, – сказав він, відповідаючи на запитання.
