Діяльність загонів територіальної оборони потребує правового врегулювання – експерти, депутати

Київ, 5 листопада 2015 року – Діяльність загонів територіальної оборони (ЗТО) потребує правового врегулювання. Такої точки зору дійшли учасники круглого столу «Загони територіальної оборони: кишенькові армії олігархів чи вартові громадського спокою?», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ».

Наразі діяльність ЗТО фактично регламентують Закон України «Про оборону України» та Указ Президента України «Про затвердження Положення про територіальну оборону України» (від 2 вересня 2013 року № 471/2013). Але події останніх двох років, виникнення в країні низки добровольчих батальйонів довели, що цієї бази замало.

Леонтій Шипілов, експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР), зазначив, що впродовж 2014-1015 років у парламенті з’явилась низка законопроектів із цієї тематики. Але найбільш репрезентативним та таким, що має шанси отримати підтримку у сесійній залі, на думку експерта є законопроект «Про територіальну оборону України» (далі – Законопроект), одним із авторів якого є Андрій Парубій, перший заступник голови Верховної Ради України.

Цей документ визначає ЗТО, у т.ч. і добровольчі підрозділи, як частину Національної гвардії України, а також встановлює певну ієрархію на рівні громади (села чи селища) утворюється чота (взвод), що є первинною ланкою; на рівні району — сотня (рота), області — полк. На міжрегіональному рівні формуються оперативно-територіальні об’єднання (коші). Назви підрозділів є історичними й, фактично, у такий спосіб Законопроект, у разі ухвалення, сприятиме відродженню історії добровольчої оборони України.

Учасники дискусії зійшлися у тому, що Законопроект загалом закріплює функції, організаційні засади, систему управління територіальною обороною у країні. Проте низка важливих й суто конкретних питань залишилася без відповідей.

Зокрема, Денис Васильєв, експерт РПР, наголосив на тому, що «статус добровольця, учасника ЗТО, як і раніше, не визначений: Законопроект не дає відповідей на питання, ким є ця людина». Ігор Лапін, народний депутат,   звернув увагу на відсутність конкретики щодо місць базування загонів територіальної оборони. «Ми маємо визначитися з місцем локації цих загонів. Де базуватимуться, на якій базі проходитимуть тренування… Такою базою могло би стати майно Товариства сприяння обороні. Але це який у нього статус? Чи це державне майно чи ні? Це те ж дискусійне питання. Якщо ж не визначимося з локацією, то отримаємо ще один закон заради закону. Це не спрацює», – переконаний Ігор Лапін.

Представники ЗТО зі свого боку звернули увагу на два важливих моменти. На думку Святослава Стеценка, голови ГО «Український Легіон» та представника «Руху сприяння територіальній обороні України», попри те, що створення відповідних загонів має територіальну прив’язку, Законопроект не регламентує жодним чином участь громади. «Законопроект не дає відповідей на запитання, у який конкретно спосіб громада може і має себе захистити. Можливо, це має зробити інший закон чи закони», – припустив Святослав Стеценко. З іншого боку, за словами представників добровольчих батальйонів-учасників дискусії, для них є критично важливим питання підпорядкування. З одного боку, з огляду на завдання, які наразі виконують ЗТО, вони мають підпорядковуватися Генеральному штабові. Але, з іншого, якщо вони входитимуть до складу Нацгвардії, то за цієї умови керуватиме ними Міністерство внутрішніх справ. Що, на переконання учасників дискусії, є неприпустимим через спаплюжений імідж цього силового осередку.

Дискусійними виявилися питання фінансування ЗТО. Учасники круглого столу зійшлися на тому, що благодійні внески можуть бути лише одним із джерел, але вочевидь не головним: ключовим має бути фінансування з бюджету. Бо інакше це може створити підґрунтя для утворення так званих приватних кишенькових армій на місцях, які за певних умови можуть бути використані проти інтересів громади.

Також, переконані учасники дискусії, потребує чіткішої регламентації питання участі іноземців у ЗТО. Частина експертів переконана, що залучатися люди до ЗТО мають не за громадянством, а за походженням.

У дискусії також взяли участь:

Юрій Чижмар, експерт РПР

Валерій Садовський, експерт РПР

Ігор Корж, помічник народного депутата Леуса

Сергій Сухарєв, ТСО України