Київ, 5 вересня 2016 року – Ситуація у Лощинівці потребує максимальної уваги з боку правозахисників та органів влади на найвищому рівні для того, щоб врегулювати її у рамках правового поля і унеможливити повторення подібних випадків у майбутньому. З такою заявою виступили правозахисники, представники офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Національної поліції та ромської і єврейської громад під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Сьогодні це ситуація з ромами, вчора це була ситуація із сирійськими біженцями у Яготині, завтра це може бути інша ситуація. Подібні прояви і дії по відношенню до тієї чи іншої меншини, на погляд Уповноваженого, є недопустимими, – заявила Аксана Філіпішина, представниця Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, начальник Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності.
«Ми розцінюємо те, що сталося, як погром на етнічному ґрунті, тому потрібно реагувати відповідно. На жаль, реакція була не відповідна, бо дії місцевої влади призвели до дискримінації цілої етнічної групи, що межує з етнічною чисткою», – заявив Йосип Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій і громад України. Представники громад і правозахисники висловили стурбованість бездіяльністю правоохоронців і тим, що місцева влада і голова Одеської ОДА фактично переклали провину на ромську громаду. «Такі дії свідчать про розпалювання міжнаціональної ворожнечі з боку місцевої влади та окремих громадян України. Ромська спільнота звертається до Президента України, прем’єр-міністра та парламенту з вимогою гарантувати виконання міжнародно-правових зобов’язань, які взяла на себе Україна, у сфері інтеграції ромів в українське суспільство», – заявив Володимир Кондур, голова Коаліції ромських організацій «Стратегія 2020». Від імені ромської спільноти він також висловив подяку за підтримку представникам ОБСЄ, ООН, громадського сектору та офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Аксана Філіпішина нагадала, що Україна приєдналася до багатьох міжнародних документів щодо захисту від дискримінації – зокрема, Конвенції про ліквідацію расової дискримінації. «Якщо говорити про трагедію і відповідальність за неї […] – тільки закон має бути точкою відліку для усіх питань і відповідей щодо провини і покарання», – наголосила вона. «Цей інцидент підірвав імідж України. Наскільки я можу судити, міжнародна громадськість набагато швидше звернула увагу на те, що відбувається, ніж наша влада. Це послаблює правовий порядок в Україні», – додав Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
Правозахисники заявили, що для відновлення справедливості винні у погромах мають бути притягнені до відповідальності. «Є конкретні особи, які закликали до погрому. Їх дії можна оцінити за ст. 161 Кримінального кодексу України як розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Ми звертаємося до прокуратури і правоохоронних органів з проханням розглянути цей факт», – наголосив Йосип Зісельс. Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, наголосив, що важливо розібратися, як мешканці Лощинівки дізналися, кого підозрюють у скоєнні вбивства, що й спровокувало погром, і подбати про те, щоб постраждалі ромські родини отримали компенсацію за втрачене майно.
Костянтин Тарасенко, представник офісу Управління забезпечення прав людини Національної поліції України, заявив, що Національна поліція зі свого боку «обіцяє об’єктивно розслідувати злочини, скоєні під час цих подій, і притягнути винних до відповідальності, не зважаючи на їхнє етнічне походження». «Нами на сьогоднішній день досягнуто домовленості з фондом «Відродження» про створення робочої групи з представників громадськості і представників Національної поліції для вирішення цього питання в даному регіоні», – зазначив Костянтин Тарасенко. Він зазначив, що один із представників офісу Нацполіції вже вирушив у Одеську область.
Григорій Немиря, голова Комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, зазначив, що дану ситуацію і дії органів влади щодо реагування на неї розглянуть на найближчому засідання Комітету, за участі уповноважених представників МВС, місцевої влади і Уповноваженого з прав людини. Євген Бистрицький додав, що Фонд «Відродження» також приєднається до обговорень у ролі медіатора, оскільки має тісні контакти із ромськими громадами, правозахисниками і депутатами.
Водночас, наголосив Григорій Немиря, важливо не розглядати інцидент у Лощинівці як ізольований випадок. «Це не стосується лише окремої місцевості чи окремих учасників – це свідчить, що потребує корекції уся система, яка наразі не працює», – підкреслив він. Григорій Немиря зазначив, що роми наразі є найменш захищеною меншиною в Україні, і їх інтеграція є не лише складовою «Стратегії 2020», але й пакету вимог для лібералізації візового режиму з ЄС. Йосип Зісельс додав, що соціальні дослідження за шкалою Богардуса демонструють надзвичайно негативне ставлення суспільства до ромів. «Це максимальна дистанція, яка межує із ксенофобією, і з часом вона лише зростає», – підкреслив він. «На ситуацію з ромами впливають стереотипи і забобони, з якими ми не боремося. […] Якщо роми щось і роблять не так, треба шукати причину не в них, а дивитися, що суспільство робить для того, щоб вони інтегрувалися і стали ближчі до нас», – підкреслила Аксана Філіпішина.
На думку Володимира Кондура, слід «розглянути питання про створення спеціального незалежного інституту, який буде мати достатньо компетенцій і ресурсів, аби діяти як ефективний і незалежний правовий механізм захисту прав меншин». За його словами, бажано створити посаду заступника з питань ромської меншини при Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, або посаду Уповноваженого Президента України у справах ромської національної меншини. Йосип Зісельс виступив із пропозицією створити посаду уповноваженого з етнічної політики, а також міжвідомчу комісію на рівні міністерств з для напрацювання відповідних рішень. Євген Бистрицький додав, що сама ромська спільнота також прагне позитивних змін: серед ромських громад зараз спостерігається значний прогрес у сфері освіти, правозахисної роботи і самоорганізації на демократичних засадах. «Це стосується не лише видатних керівників громад, але й освіченої молоді, яка намагається створити умови для кращої інтеграції ромів в українське суспільство, – зазначив пан Бистрицький. Він додав Фонд «Відродження» продовжить свої проекти з підтримки ромської меншини.
