Київ, 21 жовтня 2016 року – Сьогодні в українському суспільстві є два запити, які могли б обґрунтувати появу енергетичного омбудсмена. Це – справедливі ціни та якість послуг. Таку думку озвучив Тарас Качка, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Головне, аби він був незалежний саме у своїй програмі дій та забезпечував безсторонність для всіх учасників процесу», – підкреслив пан Качка. Щодо питання якості послуг, то омбудсмен міг би стати альтернативною моделлю вирішення спорів. «Ми не можемо покладатися на суди. Спір маленького споживача проти великого монополіста не є вигідним споживачу, хоча б через викосі судові збори», – зазначив він. Щодо тарифів, то, на думку Тараса Качки, у суспільстві є потреба у більш об’єктивному, не заполітизованому рівні дискусії, наразі така відкрита дискусія по тарифам є.
Андрій Герус, засновник Асоціації споживачів електроенергії, екс-член НКРЕКП, вважає, що найважливіші для споживача проблеми сектору енергетики – конкуренція на ринку та справедливий регулятор – має вирішити реформа, що зараз триває. Втім, наразі існує низка і інших питань, з якими стикаються споживачі. «Споживачі розконцентровані, їх багато і вони маленькі. Коли справа доходить до тарифів, крупний бізнес вибиває собі пільги, а дрібні сплачують і за себе, і за тих, хто отримує пільги», – зазначив він. На думку пана Геруса, запровадження посади омбудсмена – це правильне рішення, але сам по собі він проблему не вирішить. На його думку, ціни на послуги вже наближаються да європейських, у той час як якість та компенсація значно відстають. «НКРЕКП нещодавно прийняло рішення про компенсацію за комерційну якість, де платять 100 гривень, якщо у вас добу нема електроенергії. У Великій Британії вартість компенсації більша у 27 раз. А різниця в тарифі у нас з ними в три або чотири рази», – підкреслив пан Герус.
За словами Світлани Голікової, члена Стратегічної ради KERI, наразі відносини споживача та постачальника стають складнішими з правової точки зору. Платіжки замінюються на повноцінний договір. «Не всі спроможні зрозуміти, що там написано. Постачальник може порушувати умови договору, а споживач не в змозі це зрозуміти», – зазначила пані Голікова. Таке ж ускладнення стосується рахунків. Тепер споживач може обирати тарифний план. «Омбудсмен тут має виконувати інформаційно-консультаційну функцію. Узагальнювати практику розгляду спорів, робити аналітику та роз’яснювати регулятору, як поміняти законодавство», – пояснила вона.
Пані Голікова вважає, що на перехідний період формування ринку, омбудсмен може бути відокремленим підрозділом НКРЕПКП та функціонувати за рахунок донорських коштів.
Олексій Кучеренко, голова правління ГО «Спілка власників житла України», екс-міністр ЖКГ України, зазначив, що НКРЕКП у чинному складі не має бажання створювати посаду омбудсмена. Також це не передбачене нещодавно прийнятим законом. «Мене дивує, коли лунають пропозиції звернутися до НКРЕКП, аби вони очолили цей рух у пошуку омбудсмена. Як би вони хотіли це зробити, вони б це давно зробили. Не бачить НКРЕКП, на превеликий жаль, у цьому складі як мінімум, цього інституту. Це величезна наша помилка, що питання омбудсмена не увійшло окремим розділом у новий закон», – підкреслив пан Кучеренко. Втім, за його словами, якщо такий офіс все ж таки вдасться відкрити, він має стати учасником тарифного процесу. А також забезпечувати можливість досудового врегулювання.
Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора», вважає, що до завершення реформування ринків омбудсмену буде досить складно виконувати свої функції. «Це одна з підстав, чому споживачі програють у судах. У нас є купа законів, і у залежності від того, хто платить юристу, то такий закон цей юрист і використовуєте для захисту інтересів того, хто платить», – підкреслила вона.
