Київ
,

В Україні стартував фестиваль «Кіно проти корупції»

Київ, 14 вересня 2017.

Сьогодні в Україні розпочинається фестиваль «Кіно проти корупції». У програмі – 5 стрічок, які вже отримали призи на світових кінофестивалях: «Брудні ігри» Бенджаміна Беста (Німеччина), «Дивовижний» Паоло Соррентіно (Італія, Франція), «Система» Марка Бодера (Німеччина), «Поза дитини» Калина Пітера Нецера (Румунія), «Дурень» Юрія Бикова (Росія), «П’ята влада» Білла Кондона (Велика Британія) та три українські фільми-журналістські розслідування. Фестиваль пройде у 6 містах. «Це – Київ, Сєвєродонецьк, Полтава, Кривий Ріг, Запоріжжя і Житомир. Але всі бажаючі активісти можуть провести кінофестиваль на своїх майданчиках у своїх містах. Для цього потрібно просто подати заявку і отримати всі матеріали для проведення фестивалю», – зазначив Ілля Дядик, програмний директор фестивалю, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Фест є частиною більшого проекту BESTECHEND? – погляди на корупцію з перспективи культури, який реалізують Goethe-Institut та ArtHouseTraffic у співпраці з Федеральним центром політичної освіти та за підтримки МЗС Німеччини. Проект розпочався у Берліні у червні цього року, а завершиться виставками та перформенсами у Молдові. «Корупція обговорюється і в Німеччині, з економічної та правової точки зору, але не враховується культурний аспект. Тому Гете-Інститут вирішив провести такий культурний проект і підтримати проект, який висвітлює проблеми корупції з культурної перспективи, не спрощуючи і не вдаючись до стереотипів. […] Ми хочемо показати, що корупція – це проблема не тільки для України, але проблема на міжнародному рівні, яка притаманна і таким країнам, як Німеччина. Ми сподіваємося, це допоможе подивитися на корупцію з різних перспектив і зробить зрозумілими виклики корупції у міжнародному контексті», – зазначила Катаріна Ґьоріґ, референтка з питань культурних і освітніх програм Goethe-Institut в Україні.

Бенджамін Бест у своєму фільмі піднімає проблему корупції у спорті та порушення прав людини у контексті великих спортивних заходів у різних країнах світу. «Як ви вже знаєте, спорт і спортивний бізнес в останнє десятиліття отримав вибуховий розвиток. До нього долучаються медіа, спонсори, професійні спілки, але при цьому часто забувають про самих прихильників спорту. […] Коли бачиш, в яких умовах люди там працюють, усе задоволення від спорту зникає, тому що помічаєш, що йдеться виключно про гроші», – розповів автор.

Представлені українські фільми – «Вбивство Павла», «Київ – Лондон. From Ukraine with cash» та «Наші гроші №76. Заступник міністра МВС Сергій Чеботар: грабіж, забудови, бізнес». «Ми показали, що неподалік від машини, у яку заклали вибухівку, знаходився колишній працівник СБУ. Звісно, ми можемо говорити лише про підозри. СБУ каже, що ця людина не має жодного відношення до СБУ, сам він каже, що не має жодного відношення до вбивства, але ми не бачимо ефективного розслідування з боку правоохоронців. Однією з причин цього може бути корупція в усіх органах влади», – зазначила Анна Бабінець, співробітниця «Слідство.Інфо», автор розслідування «Вбивство Павла. Розслідування загибелі журналіста Шеремета». «Погоджуюся, що прямого зв’язку з корупцією тут може і немає. Але під час нашого розслідування ми довели, що слідство працює дуже неефективно, тому що вони нереформовані і слідчі перевантажені справами. А чому вони нереформовані, перевантажені справами, чому це вбивство не розслідується, чому СБУ ефективно не долучається до розслідування цього вбивства і чому у Києві продовжують вибухати автомобілі – тому, що, якщо повноцінно реформувати МВС і СБУ, то люди, які сьогодні управляють державою, можуть бути новими реформованими органами притягнуті до відповідальності», – додав Дмитро Гнап, співавтор фільму. Він також нагадав, що за останні декілька тижнів було кілька резонансних нападів на антикорупційних активістів – побиття Дмитра Булаха у Харкові, Георгія Бариленка в Одесі, активіста у Вінниці, тиск на Сергія Чагрова, старшокласника із села Гатного, про якого «Слідство Інфо» нещодавно зняли фільм. «Дуже важливо показувати такі фільми і розповідати людям, що корупцію краще викривати гуртом, тому що коли ти один активіст у селі чи місті – це дуже важка і небезпечна робота. Чим більше людей подивляться фільми, тим більше буде бажаючих цим займатися, […] а кількість і якість поступово приходитимуть», – зазначив він.

Денис Бігус, журналіст телепрограми «Наші гроші», співавтор розслідування «Заступник міністра МВС Сергій Чеботар: грабіж, забудови, бізнес», зі свого досвіду розслідувань розповів, що корупція більшою мірою породжена самою системою. «Люди не є однозначно хорошими або поганими – вони грають за сформованими правилами. […] Безліч корупційних епізодів існують як штучно створені на системному рівні якимось правилом, яке створене для того, щоб потім цього правила уникали і створювали схему перерозподілу коштів», – зазначив він.

Дарина Каленюк і Ярослав Юрчишин звернули увагу на те, що в Україні протягом останніх півроку особливо посилився тиск на антикорупційні організації. На думку Дарини Каленюк, це – пряме свідчення того, що їхня діяльність має реальний вплив. «Електронні декларації, відкриті державні реєстри, реформовані державні закупівлі і поява органу, який спроможний відкривати справи проти «недоторканих» – це те, що має шанс змінити життя у державі і робить небезкарними дуже впливових осіб. Вони зрозуміли, що це дуже серйозно, і почали атакувати як самі інституції і органи, і електронне декларування як інструмент, так і тих, хто захищає ці органи – нас, – наголосила Дарина Каленюк. – Ми відчуваємо надзвичайну підтримку і наші прямі контакти із національними ЗМІ в Україні і за кордоном – це елемент нашого захисту. Ця ситуація, до речі, показала, які ЗМІ є замовними і підконтрольними. […] Медіа і досі є інструментами в руках корупціонерів».

«Медіа є дуже вагомим інструментом у формуванні ставлення до корупції. Колись тема корупції була «за сімома замками». У часи Януковича через це складалося враження, що корупції менше, ніж зараз. Зараз ми багато говоримо про корупцію, але вона не покарана, і сприйняття у суспільстві – що корупції стало більше. У 2013 році 80% вважали, що корупцію подолати неможливо, зараз – 86%. […] Зараз дуже важливо показувати випадки подоланої корупції. Коли у суспільстві побутує думка, що з корупцією боротися нереально, люди будуть схильні до того, щоб погоджуватись на корупційні дії. Перспектива діючої влади буде прямо пропорційно залежати від того, чи зможе вона показати реальні результати подоланої корупції», – зазначив Ярослав Юрчишин.

Євгенія Кіронакі, журналістка румунського видання În Premieră, застерегла українських колег від повтору помилки румунських медіа, які через перші гучні успіхи румунського аналогу НАБУ піднесли цю структуру «на п’єдестал», і ті, як наслідок, почали частіше помилятися і дозволили собі надмірно панібратську співпрацю зі службою безпеки. «Те, що вони отримували від них інформацію – це одне, зовсім інше – що люди зі служби безпеки почували себе в румунському аналозі НАБУ як вдома і приходили за руку зі своїми свідками. Це щось говорить і про боротьбу з корупцією», – пояснила вона.

Дар’я Манжура, керівник Управління зовнішніх комунікацій Національного антикорупційного бюро України, зі свого боку закликала українську громадськість не зашкодити самому НАБУ рішучим захистом і поблажливим ставленням до недоліків у роботі. «Не втрачайте нас з поля зору. Дуже хочеться, щоб ця інституція працювала ефективно, а це дуже залежить від контролю громадських організацій і журналістів», – підкреслила вона.

В Україні, окрім кінопоказів, передбачена низка виставок, зокрема, у Центрі візуальної культури. Серед художників – 4 з України, один з Німеччини і один – із Молдови. Заплановані перформенси від Павла Юрова та Дмитра Левицького, прем’єра яких відбудеться 22 вересня у приміщенні Малої Опери.

 

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі