Київ
,

4 мільйони українців працюють за кордоном – дослідження Центру економічної стратегії

Київ, 25 квітня 2018.

Близько 16% українців працездатного віку  працюють за кордоном – це 4 мільйони громадян, одночасно в інших країнах перебуває приблизно 2,6-2,7 мільйона українців. Такими є висновки дослідження Центру економічної стратегії «Скільки українців поїхало за кордон і що з цим робити». 34% українців, які їздили за кордон у 2015-2017 роках, – «маятникові мігранти», які виїздять на заробітки і повертаються; близько 20% – довгострокові мігранти, 20% – короткострокові мігранти. Виїхали з України всією родиною близько 100 тисяч. Приблизно 563 тисячі (14%) поїхали за кордон, але потім повернулися. Цифри ґрунтуються на дослідженні Держстату за 2012 і 2017 роки, Міжнародної організації з міграції, Євростату, Федеральної міграційної служби РФ і власне дослідженні Центру економічної стратегії.

За даними Державної прикордонної служби України, з часу минулого перепису населення (2001 рік) з України поїхали і не повернулися 6,3 мільйона громадян. Це емігранти, які, можливо, ще повернуться; українці, які отримали громадянство інших країн, та українці, які живуть за кордоном на інших правових підставах або нелегально.

Після подій 2014 року кількість українців, які виїздять назавжди, знизилася удвічі. Змінилася також географія трудової міграції: скоротилася кількість в’їздів-виїздів до Росії (з 11 до 8 мільйонів на рік), тоді як кількість перетинів українсько-польського кордону зросла на 40% (з 14 до 20 мільйонів); при цьому, якщо до 2014 року у Польщі працювали українці переважно із західних областей, після 2014 року зросла кількість робочих мігрантів з інших регіонів.

«Ми знаємо з різних опитувань, що трудова міграція у нас «молодшає». В останні роки, це зазвичай люди віком до 40 років і з середньою освітою. Поки що ми не можемо казати, що у нас масово «втікають» за кордон люди з вищою освітою: загалом у контингенті мігрантів вища освіта займає менший відсоток, ніж у цілому по населенню України. Найбільш освічені – серед мігрантів до США, Ізраїлю, Німеччини та Фінляндії», – розповіла Юлія Руда, економіст Центру економічної стратегії. Основні сфери, у яких українці працюють за кордоном, – сільське господарство і будівництво.

Спостерігається тенденція до все менших періодів виїзду за кордон на заробітки: у 2015-2017 роках, 47% трудових мігрантів їздили менш ніж на півроку; серед заробітчан, які працюють у Польщі, таких – 94%. Серед висококваліфікованих мігрантів виїзд на роботу за кордон – це зазвичай еміграція. «За результатами опитування серед ІТ-спеціалістів, 57% мігрують одразу з усією сім’єю, ще 30% перевозять родину вже після власного переїзду. Для них їхати працювати за кордон – це вже принципове рішення, тому що заробляти вони будуть фактично так само, але витрачати на проживання – більше», – зазначила Юлія Руда.

Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії, зазначив, що хоча в українській публічній дискусії тема міграції частіше звучить у негативному контексті, трудова міграція має свої «плюси» для України. «Грошові перекази заробітчан суттєво впливають на курс гривні, оскільки це притік валюти до України. Це зменшення бідності і зменшення безробіття, але насамперед – у часи кризи. Зараз наша економіка помалу зростає, і те, що допомагало під час кризи, починає заважати: з’являється попит на робочу силу, але кількість людського капіталу через міграцію зменшується. Також це призводить до інфляції заробітних плат: роботодавцям доводиться платити більші зарплати. З точки зору працівників – це однозначний позитив, але працедавцям доводиться думати, як збільшувати продуктивність праці, щоб дозволити собі більш «дорогих» робітників, і не втратити при цьому конкурентоздатності», – пояснив він. Зростання заробітних плат частково призводить і до зростання цін в цілому. Водночас, негативні сторони трудової міграції – зменшення людського капіталу і зменшення надходжень до Пенсійного фонду.

Дмитро Яблоновський зазначив, що усі нові члени Європейського Союзу свого часу зіткнулися з проблемою масового виїзду своїх громадян на заробітки до інших країн, що відобразилося і на зменшенні зростання ВВП – на 0,6 – 0,9%.

Експерти Центру економічної стратегії радять державі налагодити збір інформації про міграцію, щоб володіти точними даними. Для цього необхідно, насамперед, провести перепис населення. Радять також вжити заходів для збільшення позитивних ефектів від міграції – зокрема, стимулювати «білі» перекази коштів заробітчан в Україну та зміцнювати контакти з діаспорою;  зменшити негативні ефекти від міграції у соціальній сфері, стимулювати внутрішню міграцію до регіонів, де є потреба у робочій силі.

«Бумеранг робочої сили» відбувається лише тоді, коли з’являються економічні причини. Це зростання економіки, і, як наслідок, зростання заробітних плат. Поки що для України різниця у зарплатах велика і, за прогнозами деяких експертів, тренд на виїзд українців за кордон буде продовжуватися як мінімум декілька років», – підсумував Дмитро Яблоновський.

Із повним текстом дослідження можна ознайомитися  за посиланням.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі