Київ
,

Близько 50% міських шкіл – переповнені, 30% сільських – малокомплектні – Мінрегіонбуд

Київ, 19 квітня 2019.

У близько 50% міських шкіл діти навчаються у переповнених класах у 2-3 зміни, тоді як 30% шкіл у сільській місцевості мають недостатню кількість учнів. Такі дані повідомив Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, під час дискусії Українському кризовому медіа-центрі.

Переповнені школи – проблема не лише Києва, але й багатьох обласних центрів, особливо у Луцьку, Рівному, Ужгороді, Івано-Франківську, Дніпрі. Школи із другою зміною є більш ніж у 2/3 обласних центрів.

«Ми аналізували диспропорцію між обсягами будівництва житла та соціальної інфраструктури, і бачимо, що є місця, де житла будується більше, ніж інфраструктури… Ми плануємо посилити контроль за будівництвом, щоб коли будується нове житло – обов’язково будувалися дитсадки і школи», – каже Лев Парцхаладзе.

У Луцьку, Рівному, Чернігові та Тернополі диспропорція між будівництвом нового житла і об’єктів соціальної інфраструктури сягає близько 50%.

Міністерство вже розробило нові будівельні норми про необхідність забезпечити на кожні потенційних 1000 мешканців нового житла – 38 місць у дитсадках та 135 місць у школах, із радіусом розміщення для дитсадків – не менше ніж за 300 метрів, шкіл – не більше 750 метрів. Також дозволено проектування вбудованих у житлові будинки дитсадків, планують дозволити вбудовувати у житлові будинки початкові школи.

Водночас, у сільській місцевості близько 30% шкіл – малокомплектні і потребують оптимізації. Утримання шкіл з малою кількістю учнів коштує місцевим громадам значно дорожче, ніж тих, де наповненість класів більша. За словами Олександри Калашнікової, аналітикині ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», витрати на одного учня складають 40-60 тисяч гривень на рік, тоді як середній показник – 14 тисяч гривень. У більшості об’єднаних територіальних громад,  з якими працювала організація, на освіту витрачається 40-60%  бюджету громади, тому для них це значні витрати.

Крім того, у сільських школах значно гірша якість освіти – внаслідок нестачі сучасного обладнання і кваліфікованих учителів. «Результати ЗНО демонструють, що зараз діти у сільській місцевості менш конкурентоспроможні, ніж у містах», – каже Анна Пуцова, державний експерт експертної групи з питань державно-громадського управління освітою директорату дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

Але місцеві мешканці часто виступають проти закриття школи і підвезення до більших закладів. «З нашого досвіду ми побачили, що оптимізація спричиняє конфлікти, судові позови і масові протести. Люди вважають, що «немає школи – немає села», вони сприймають її як центр соціалізації у селі, оптимізацію – як сигнал погіршення життя. Часто люди кажуть, що коли погоджувалися на об’єднання у громаду, то не погоджувалися на оптимізацію», – каже Олександра Калашнікова.

За словами урядовців і експертів, єдиний спосіб переконувати їх – показувати історії успіху.

«Переконувати мешканців треба не цифрами, а реальними життєвими історіями – інтерв’ю батьків, дітей  і вчителів, які розповідають, що почали їздити у більшу школу і задоволені», – наголошує Єгор Стадний, директор аналітичного центру CEDOS.

«Створення опорної школи – це не просто оптимізація мережі: це створення школи, яка надаватиме якісну освіту, і у яку захочеться ходити.  Нам потрібна потужна комунікаційна підтримка на місцях від журналістів та лідерів думок, які могли б пояснювати і показувати успішні приклади», – каже Анна Пуцова.

«Люди часто вважають, що «немає школи – немає села». Але якщо школа – головний роботодавець у селі, це село приречене. Головам ОТГ краще замість обіцяти людям  «не закривати школи» обіцяти підвищити зайнятість населення, і тоді школи будуть потрібні самі по собі», – додає Сергій Дятленко, експерт з освіти Програми «U-LEAD з Європою».

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі