Які результати після об’єднання територіальних громад, і які виклики стоять тепер перед ними? Чому ЦВК відмовляється призначати вибори у 28 об’єднаних громадах? Як громади вирішують питання бюджетів, освіти, адмінпослуг, медичного забезпечення та, головне, землі – про це говорили експерти, політики та чиновники 5 грудня під час телемарафону «Час можливостей» на 5 каналі, організованому за ініціативи Українського кризового медіа-центру.
Децентралізація – фундаментальна реформа, без якої годі й говорити про якісні секторальні реформи – в освіті, медицині, соціальній сфері, ЖКГ тощо. Реформа стартувала 1 квітня 2014 року, коли уряд схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. З того часу, менше ніж за два роки, в Україні утворилися 367 добровільно об’єднаних територіальних громад, у які об’єдналися близько 2-х тисяч сільських, селищних, міських рад.
Чому громади вирішили об’єднатися
Станом на початок реформи в Україні існувало близько 12 тисяч сільських, селищних, міських рад, багато з яких є дрібними і неспроможними. Так, у майже половині з них дотаційність бюджету була понад 70%. Типовою була ситуація, коли власних надходжень місцевого бюджету вистачає хіба на утримання будинку сільської ради, зарплату її працівникам. Про який розвиток громади за таких умов може йти мова? “На сьогоднішній день бюджет виконано у сумі 29 мільйонів при плані у 24 мільйони. Перевиконання бюджету становить 5 мільйонів. Кошти спрямовані на розвиток медицини, освіта, інфраструктури та виплату заробітних плат – у нас немає заборгованостей і є доплати. Ми відремонтували медичні заклади та відкрили амбулаторію, відреконструювали школу та відкрили нову”, – розповів про здобутки своєї об’єднаної громади Богдан Юзвяк, голова Новокалинівської громади Львівської області під час телемарафону «Час можливостей»
Чому ЦВК залишило 28 громад “за бортом”?
ЦВК відмовляється призначати вибори в тих громадах, до складу яких увійшли суміжні населені пункти з різних районів або тих, які утворилися навколо міст обласного значення. Не дивлячись на те, що законодавство передбачає таку можливість, ЦВК продовджує не бачити правові підстави для призначення нею перших місцевих виборів для 28 об’єднаних громад. “Є роз’яснення профільного Комітету ВРУ, де визначено, що відсутність зміни меж районів не є перешкодою для призначення перших місцевих виборів. Але більшість ЦВК зайняла позицію, що поки ВРУ не змінить межі районів, ЦВК не призначить такі вибори. Але є певний нюанс: у юридичному сенсі громади вже утворені, і виникають питання щодо їхнього фінансування у 2017 році”, – вважає Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії. У цих громадах проживає 350 тисяч людей. ЦВК позбавила їх права обрати нові органи місцевого самоврядування та отримати можливості для розвитку, які дає децентралізація.
Юрисдикція щодо земель за межами населених пунктів – найболючіше питання
Законодавство поки не передбачає можливості громаді розробляти схеми планування територій, громади можуть робити тільки схеми планування району або його частини і то за участі райдержадміністрацій. Також громади управляють тільки територіями, де є забудова, а все, що за межами населених пунктів, управляє Держгеокадастр та райдержадміністрація. “Децентралізація без вирішення питання землі є безперспективною”, – зазначив В’ячеслав Негода, перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України під час телемарафону «Час можливостей». “Мова іде і про наповнення місцевого бюджету: це оренда земель, оренда земель під водними об’єктами, використання місцевих ресурсів, кар’єрів тощо”, – додав Олександр Дехтярчук, народний депутат України, співавтор законопроекту 5253, який стосується плануваннярії гро теритомад та повсюдності юрисдикції органів місцевого самоврядування.
Псевдо-громади – загроза не тільки для децентралізації, а й для національної безпеки
Йшлося під час теле-марафону також про псевдоутворення, що іменують себе «територіальними громадами» різних сіл, селищ, міст, протиставляють себе справжнім територіальним громадам, не визнають легітимності органів місцевого самоврядування та державної влади України, не підпорядковуються законодавству України, вводять людей в оману щодо змісту Конституції. Ці псевдо-утворення намагаються заангажувати якомога більше людей та створити інституції, паралельні до конституційно встановлених, заволодіти майном громад. “Висуваються ідеї, що треба перерозподілити, “переприватизувати” власність усієї держави…. Це все те, що відбувалося сто років тому. Фактично псевдо-громади є це прототипи, так званих, “советов рабочих и солдатских депутатов” – зазначив співробітник Центрального апарату Служби безпеки України Ігор Гуськов під час теле-марафону.
Більше детально про ці питання, а також про те, як громади надають адміністративні, медичні та освітні послуги своїм мешканцям, як функціонує Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) – читайте у нашому розширеному експертному матеріалі.
