Київ
,

Україна впровадила більше стандартів НАТО, ніж деякі країни-члени Альянсу – дослідження

Київ, 10 липня 2019.

Станом на сьогодні, за даними Міністерства оборони України, Україна впровадила 16% стандартів НАТО. Про це йдеться у дискусійній записці Центру «Нова Європа» «Україна і стандарти НАТО: як влучити у «рухому ціль»?. Всього стандартів НАТО – близько 2 тисяч, але ця цифра постійно змінюється, тому що стандарти постійно переглядають. Угод про стандартизацію – близько 1200.

«100% стандартів не впровадила жодна з країн-членів. 16% – це чималий показник: більше, ніж деякі країни-партнери, як Австрія, і навіть більше, ніж деякі держави-члени Альянсу», – зазначила Катерина Зарембо, асоційована аналітикиня Центру «Нова Європа», на презентації записки в Українському кризовому медіа-центрі.

Метою записки було з’ясувати, який реальний поступ України у впровадженні стандартів НАТО, тому що системного моніторингу не здійснювалося, а саме поняття «стандарти НАТО» стало політичним міфом. «Ми пам’ятаємо про обіцянку попереднього президента Петра Порошенка перейти на стандарти НАТО до 2020 року. Ми бачили заяву новообраного президента Володимира Зеленського, що з 2020 року Україна почне впроваджувати стандарти НАТО… Деякі політики називали стандартами НАТО не те що є стандартами у прямому розумінні, а типові практики країн-членів Альянсу – як цивільний міністр оборони», – зазначила розповіла Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа».

Основна функція стандартів НАТО – взаємосумісність збройних сил. Ця мета закріплена у Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, підписаною 22 роки тому. Проте активно впроваджувати стандарти Україна розпочала лише у 2015-2016 роках, коли перехід на них закріпили у стратегічних оборонних документах.

Згідно з цілями партнерства Україна-НАТО, Україна взяла на себе зобов’язання розглянути можливість впровадження 219 стандартів. Це не означає зобов’язання впровадити їх – рішення прийматимуть, зважаючи на наявні ресурси й на те, чи потрібні вони Україні. У країнах-членах Альянсу процес стандартизації також добровільний: певні стандарти приймають або ні після комплексної оцінки потреб і ресурсів.

«Процедура, яка діє в Україні, повністю відповідає положенням основного документу щодо впровадження стандартів НАТО. Але замість ратифікації – здійснюється оцінка можливості впровадження того чи іншого документу: порівнюється зміст вимог стандарту НАТО з чинними нормативно-правовими актами», – розповів Олександр Кумеда, начальник Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації Міністерства оборони України

Впровадження стандартів НАТО вже відобразилося на формі одягу, спорядженні і харчуванні військових, у розробці нового озброєння і техніки. «Нещодавно підрозділ Сил спеціальних операцій отримав сертифікацію НАТО [пройшов оцінку відповідності  та готовності виконувати завдання у складі сил швидкого реагування НАТО]. Це перший випадок в історії, коли таку сертифікацію отримав підрозділ країни, яка не є членом НАТО», – зазначив Олександр Кумеда.

Головні проблеми впровадження стандартів в Україні – брак системності в організації впровадження стандартів, нестача фахівців і недостатнє володіння англійською мовою, складність впровадження стандартів, які мають гриф обмеження доступу – це потребує правильного оформлення запитів.

Полковник Томаш Стричач, радник з безпекових питань, Представництво НАТО в Україні, зазначив, що порівняно з 2010 роком, Україна досягла великого прогресу у впровадженні стандартів Альянсу, особливо за останні декілька років. Це і прийняття необхідних документів, і спільні навчання. Лише у 2018 році українські підрозділи брали участь у 32 навчаннях разом з країнами-членами НАТО, 6 із них відбулися в Україні.  На 2019 рік заплановано 35 спільних навчань.

«У минулому році було прийнято Національну оборонну стратегію. Для нас це чіткий сигнал про те, що Україна рухається у правильному напрямку. Водночас, попереду все ще багато роботи. Наступний найважливіший крок – прийняти 5 ключових законопроектів, передбачених Стратегією, зокрема, про Службу безпеки, державну таємницю, розвідку, щодо оборонного промислового комплексу. Ми сподіваємося, що український парламент прийме їх вже у цьому році», – зазначив Томаш Стричач.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі