Київ
,

РФ може скористатися залежністю Молдови від російського газу для тиску на Україну щодо нового контракту на транзит – експерти

Київ, 18 вересня 2019.

Російська Федерація може скористатися залежністю Молдови від російського газу і її неготовністю до можливого припинення транзиту з України з 1 січня 2020 року, щоб під тиском нав’язати Україні свої вимоги у новому контракті. Такі ризики обговорили експерти з енергетики під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Термін дії контракту із «Газпромом» про транзит російського газу через українську газотранспортну систему закінчиться 1 січня 2020 року.

«Якщо переговори будуть йти в умовах кризи, можуть використовуватися різні інструменти й методи, щоб примусити Україну підписати саме такий контракт, який вигідний російській стороні – як це було у 2009 році», – зазначила Олена Павленко, президент аналітичного центру DiXi Group.

Чи готова Україна до викликів?

Україна готується до різних сценаріїв, включно з тим, що залишиться і без російського транзиту, і без можливості імпортувати газ із Європи. У цьому випадку газу у сховищах вистачить на 3 місяці, каже Альона Осмоловська, начальниця департаменту з комунікацій НАК «Нафтогаз України».

«Вже зараз українські газові сховища заповнені на 4 мільярди кубометрів більше, ніж у цей же час у 2018 році. За зиму ми відбираємо зі сховищ 7-8 мільярдів кубометрів. Зараз ми фактично додали 50% до запасу на зиму, який нам потрібен у нормальній ситуації. Імовірно, ми перевищимо 20 мільярдів кубометрів. Це найвищий рівень запасів за останні 7 років», – зазначила вона. Додатково до цих заходів, законтрактували газ в іноземного трейдера на перший квартал 2020 року.

«Укртрансгаз» відпрацьовує перекидання газу із Заходу в різні частини країни та взаємодію із сусідніми країнами у кризовій ситуації.

До можливого припинення постачання газу готується також Європа. Газові сховища заповнені вже більш ніж на 90%. Найкраще готові Німеччина, Франція, Данія, Австрія та Чехія. Щоправда, зауважує Олена Осмоловська, значна частина цього газу належить «Газпрому», і залишається питання, чи буде він поданий у критичний момент.

Чому ситуація з Молдовою небезпечна?

По-перше, країна не має диверсифікованого постачання. Із необхідних Молдові 3 мільярдів кубометрів газу на рік (із них на зиму – 1,6 мільярди), майже увесь він – російський, а найбільший власник акцій молдовської газотранспортної системи –«Газпром». Виробництво електроенергії у Молдові також залежить від газопостачання.

По-друге, до 2020 року Україні та Молдові потрібно підписати договір про сполучення мереж – у зв’язку з тим, що з 1 січня відбудеться анбандлінг «Нафтогазу» і оператор почне працювати за європейськими правилами. Але є ризик, що він не буде підписаний вчасно.

«Ми провели дуже багато переговорів з молдовською стороною, намагалися пропонувати різні можливості угод про сполучення мереж, щоб забезпечити фізичний доступ до труби… На жаль, поки що ми не знайшли готовності з боку молдовського оператора робити щось, щоб підписати цей контракт. Те, що відбувається зараз, дуже схоже на свідомий саботаж, щоб створити ситуацію, коли картинка «замерзаючої Молдови» буде транслюватися» на Russia Today у європейських країнах, що дозволить росіянам отримати додатковий важіль тиску як на європейців, так і на українську сторону», – зазначила Альона Осмоловська.

Молдова могла б отримувати газ із Румунії, але поки що це технічно неможливо. Будівництво інтерконектора між країнами не завершене і може затягнутися на ще 2 роки. Крім того, немає впевненості, що Румунії вистачатиме газу для власних потреб: останнім часом власний видобуток газу знизився на 5%, а імпорт російського газу через посередників зріс до 25%. «Не впевнена, чи змогли б ми постачати газ до Молдови навіть після завершення будівництва сполученої мережі – чи буде у нас газ для продажу … Не виключено, що найближчим часом самій Румунії доведеться розраховувати або на Україну, або Європу», – зазначила  Ана Отілія Нуту, експерт аналітичного центру Expert Forum (Румунія).

На газове питання у Молдові суттєво впливає внутрішньополітична ситуація та наближення виборів. За словами Дениса Ченуша, експерта молдовського аналітичного центру Expert-Grup, перемовини з Росією ведуть паралельно і президент Ігор Додон, і Мінекономіки. «Складається враження, що і «Газпром», і Росія хочуть говорити на цю тему саме з президентом, а не з профільним міністерством, хоча енергетична політика, за Конституцією – не його сфера відповідальності. Президент дуже активно просуває своє бачення. Іноді воно не відповідає національним інтересам країни… І уряд, і громадянське суспільство розуміє ризики ситуації, у якій ми опинимося, якщо Україна, Росія та ЄС не досягнуть згоди між собою. Але про цей ризик ми знаємо вже давно», – зазначає експерт.

На додачу, зараз у Молдови 1,6  мільярдів доларів боргу за газ, який поступово зростає.

Які є варіанти рішення?

За словами Альони Осмоловської, для Молдови було б найкраще законтрактувати газ в українських або європейських постачальників. Зараз для цього найкращий період, тому що ціни на європейських хабах – найнижчі за останні 10 років. «Можна закачати газ в українські сховища і протягом зими не залежати від домовленостей між «Газпромом» та Україною… Ми знаємо, що Молдова вже звернулася до Єврокомісії з проханням профінансувати закупівлю такого газу», – зазначила Альона Осмоловська.

«Ми прагнемо фіналізувати переговори та дійти згоди щодо договору про сполучення мереж. Ми також розглядаємо можливість скористатися газовими сховищами України і закупити заздалегідь необхідні обсяги газу за кредитні кошти. Це приблизно 2 мільярди кубометрів. Я переконана, що уряд знайде рішення для того, щоб забезпечити Молдову теплом протягом зими», – зазначила у своєму коментарі Інетта Панурко, радниця з економічних питань Посла Молдови в Україні.

Аналітики DiXiGroup та StopFake акцентували, що Росія давно використовує газ як інструмент політичного впливу, і країнам Європи варто було б серйозніше сприймати на ці ризики. Приклади таких дій Російської Федерації наведені у дослідженні DiXi Group та Stopfake, яке здійснюють разом із румунськими і молдавськими колегами.

«Європейським країнам варто звернути увагу на досвід країн, які вже давно відчули на собі тиск Росії. Ми бачили потужні спроби «Газпрому» підпорядкувати собі українську, білоруську,молдавську газотранспортну системи. Це нічим не відрізняється від того, що він робитиме з новими проектами, які будуються на його кошти, зокрема, «Північним потоком-2». Результати антимонопольного розслідування підтверджують: що б не казав «Газпром», його дії та дії російського уряду показують, що вони не збираються підпорядковувати жодні свої активи чи системи європейському законодавству», – зазначив Денис Назаренко, експерт аналітичного центру DiXi Group.

Дослідження продемонструвало значну різницю ситуації країн-членів Енергетичного союзу ЄС та учасників Енергетичного співтовариства. «Дослідження дуже чітко показує, наскільки більш убезпечена енергетична сфера Угорщини і Румунії, порівняно з нашою ситуацією, і наскільки краще використовуються механізми солідарності й допомоги, розроблені у ЄС як наслідок газових криз 2006, 2009 років. Але, на жаль, і тут ми бачимо, що найбільш серйозне антимонопольне розслідування проти «Газпрому», яке показало порушення конкурентного енергетичного права ЄС, не призвело до реальних наслідків. Ми закликаємо європейську сторону бути послідовною: за порушення має бути відповідальність, інакше вони будуть поглиблюватися», – наголосив Денис Назаренко.

На думку Олександра Ярощука, експерта StopFake, з наближенням зими в інформаційному просторі Росія продовжить використовувати свої стандартні наративи про те, що українська ГТС у критичному стані, Україна є ненадійним партнером і може поставити під загрозу газопостачання усієї Європи. Цей наратив вже давно лунає в аргументах Росії на користь «Північного потоку-2», поруч із тезою про те, що проект невигідний лише США, які зацікавлені продавати Європі свій скраплений природний газ. «Якщо побоювання щодо Молдови здійсняться – може поширюватися думка, що «Молдова зробила ставку на Україну і ЄС і поставила себе на межу виживання», – зазначає експерт.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі