Київ
,

Збільшення зайнятості українських жінок до рівня зайнятості чоловіків забезпечило б 7% зростання ВВП на рік  – Центр економічної стратегії

Київ, 01 жовтня 2019.

За даними Держстату, зайнятість українських жінок працездатного віку на 10% нижча, аніж чоловіків – 68%, порівняно з 78%. Йдеться про жінок, які зараз не працюють і не перебувають в активному пошуку роботи. Якби почали працювати усі жінки працездатного віку, українська економіка могла б отримати до 21% зростання ВВП на рік. Якби зайнятість жінок в Україні досягла рівня Швеції, економіка виграла би 10,8 мільярдів доларів на рік, або 9% зростання ВВП на рік. Якби рівень зайнятості жінок зрівнявся з рівнем зайнятості чоловіків – 7,5 мільярдів доларів, або 7% зростання ВВП на рік. Такі розрахунки озвучили експерти Центру економічної стратегії на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За даними омнібусного опитування, проведеного компанією InfoSapiens, найчастіше жінки, які не працюють – віком 20-39 років, за рівнем освіти особливо не відрізняються від середньостатистичного українця, мають дітей, проживають у селах і/або в Західній Україні.

5 основних причин, чому жінки не влаштовуються на роботу – власне бажання бути з дітьми (62%), догляд за дітьми та неможливість іншого варіанту (дитсадок, няня, родичі) – 53%; особистий вибір – 41%, сумнів у тому, що вдасться знайти роботу – 37%; через те, що у разі працевлаштування не вистачало б часу на домогосподарство – 31%. Про це свідчать результати опитування 200 незайнятих жінок, проведеного на замовлення Центру економічної стратегії.

Серед факторів, чому у родині частіше працює батько, а не матір – різниця у заробітних платах чоловіків і жінок. «В Україні, як і в інших країнах, жінки систематично отримують менше, ніж чоловіки за ту саму роботу. Тому коли постає питання, що один із подружжя повинен доглядати за дитиною і домогосподарством – вигідніше доручити це тому, хто заробляє менше», – зазначила Дарія Михайлишина, економістка Центру економічної стратегії.

2 найбільші перешкоди для працевлаштування, за  словами респонденток – бажання працювати з частковою зайнятістю або дистанційно, і труднощі з пошуком такої роботи (56%) та небажання роботодавців наймати жінок з маленькими дітьми (49,7%).

Серед варіантів допомоги з догляду за дитиною, які найбільше сприяли б працевлаштуванню, найчастіше згадують покращення якості безкоштовних дитсадків (64%), збільшення допомоги на дитину при народженні до 3 років (56%), наявність місць у дитсадку поруч з домом  (51%) та пріоритет у черзі до дитсадків для дітей батьків, які працюють (49%).

На думку експертів Центру економічної стратегії, для підвищення працевлаштування жінок в Україні потрібно збільшити кількість місць у дитсадках та запровадити часткову компенсацію відвідування приватних дитсадків; надавати перевагу у черзі до дитсадків дітям працюючих батьків; збільшити кількість робочих місць з можливістю часткової зайнятості, зайнятості неповний робочий день або дистанційної зайнятості. Також – скасувати законодавчі обмеження для працевлаштування жінок та боротися з гендерними стереотипами.

Водночас, не рекомендують збільшувати грошову допомогу при народженні дитини. «Це може знизити стимул для жінок шукати роботу. Ці гроші краще використати на збільшення кількості місць та покращення умов у дитсадках… Також ми не рекомендуємо збільшувати тривалість декретної відпустки: якщо відпустка дуже тривала, після неї складніше повернутися, зберігши знання й досвід», – зазначає Дарія Михайлишина.

«Потрібно критично подивитися на українське законодавство і його патерналістський підхід до жінок… Нам вже вдалося скасувати майже увесь перелік заборонених для жінок професій, але залишається ще багато обмежень. Також потрібно продовжити роботу з роботодавцями, тому що для більшості з них жінки молодшого віку «потенційно вагітні», а старшого «потенційно проблемні». Це не тільки покарання за дискримінацію, але й практики заохочення. Також варто стимулювати залучення чоловіків до догляду за дітьми, як це роблять у скандинавських країнах», – зазначила Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії, гендерна експертка Української Гельсінської спілки з прав людини.

Вагомий внесок у вирішення цих проблем можуть зробити самі асоціації роботодавців, створюючи сприятливі умови для зайнятості жінок, які мають дітей – з дистанційною роботою і гнучким графіком.

Ольга Купець, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри публічного врядування Київської школи економіки, зауважила, що в Україні спостерігається стрімке скорочення робочої сили і кадровий голод – у зв’язку з трудовою міграцією та з демографічних причин. Якщо не втручатися у ситуацію, в найближче десятиріччя ця тенденція продовжиться і посилиться. «Ми маємо говорити навіть не про зростання, а про те, що робити, щоб забезпечити принаймні мінімальний темп зростання… Резерви, які можна залучати – якраз непрацюючі жінки, люди старшого віку, іммігранти, молодь», – каже Ольга Купець.

Вона додала, що виклики з доглядом за дитиною продовжуються і після того, коли діти йдуть до школи – тому що, на відміну від садочка, там вони перебувають лише пів дня. «Нам необхідні культурні зрушення не тільки на рівні державної політики і роботодавців, але й самих жінок і чоловіків. Чоловіки мають не тільки заробляти гроші, а й доглядати, так само як жінки – не лише доглядати дітей, а й заробляти. Чоловіки самі виграють дуже багато, якщо будуть сприяти цій рівності», – зазначила Ольга Купець.

У Європі для сприяння працевлаштуванню жінок пропонують можливості підвищення кваліфікації та допомогу з пошуком роботи, збільшують можливості по догляду за дитиною та можливостей часткової зайнятості та зайнятості неповний робочий день.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі