Київ
,

Будь-які зміни до Конституції мають бути ретельно вивірені та проходити широке обговорення – Центр політико-правових реформ

Київ, 30 січня 2020.

Будь-які зміни до Конституції України мають вноситися виключно за необхідності, бути ретельно вивірені та проходити широке обговорення. З такою позицією виступили експерти Центру політико-правових реформ на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Конституція є однією із засад єдності народу та ефективного функціонування держави. Тому, по-перше, її необхідно неухильно виконувати всім, по-друге, науковці та практики повинні систематично аналізувати її дієвість, по-третє, варто періодично вносити зміни до неї, проте лише за результатами широких суспільних обговорень її проблем й оптимальних варіантів їх вирішення. На жаль, наше суспільство не дуже уважне до Конституції. У своїй діяльності влада значно частіше посилається на дані соціологічних досліджень – «народ хоче того-то», ніж на Конституцію. Низка указів президента, пов’язані з дорученнями Кабінету міністрів та іншим органам виконавчої влади ніяким чином не випливають з його повноважень, але ці укази підписуються», – зазначив Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ.

Експерти нагадали, що практично кожна нова влада в Україні намагалася вносити зміни до Конституції, підлаштовуючи її під свої потреби. Так само нинішній президент у перший день роботи нової Верховної Ради подав 7 законопроектів про внесення змін до Конституції, ще один – у грудні 2019 року. Вони готувалися фактично закрито, без обговорень.

«Це точкові зміни, які не передбачають якогось масштабного перерозподілу повноважень. Але якби усі 7 були схвалені Верховною Радою, певний перерозподіл влади на користь президента відбувся би однозначно», – зазначив Олександр Марусяк, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ.

Водночас, за результатами опитування експертів, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у жовтні 2019 року, найкращою формою правління для України є змішана парламентсько-президентська – так вважають 35,3 %. Президентській формі правління перевагу віддали найменша кількість опитаних – 11,6 %, розповіла Юлія Кириченко, керівниця проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ.

У підсумку три найбільш ризикові проекти змін отримали негативний висновок Конституційного Суду. Ще один, щодо децентралізації влади, президент відкликав.

«У нашій поточній ситуації Конституційний суд зайняв ризиковану, але правову позицію. Раніше Конституційний суд дуже часто приймав політичні рішення», – зазначила Юлія Кириченко.

«Рішення Конституційного суду підтвердили прогнози, які раніше давали експерти. Тому закликаємо не політизувати ці рішення Конституційного Суду», – додав Ігор Коліушко.

У вже згаданому експертному опитуванні на запитання, чи є Конституційний суд незалежним, «так», або «цілком незалежним» відповіли 33,9% експертів. 55,1% вважають, що «скоріше ні». Це кращі результати, ніж у попередніх опитуваннях. 75,3% не підтримують ідею ліквідації Конституційного суду.

На сьогодні у Верховній Раді залишається 4 проекти змін до Конституції. До двох – про скасування адвокатської монополії та про створення додаткових дорадчих, консультаційних та інших додаткових органів Верховної Ради – немає зауважень Конституційного Суду і вони можуть бути прийняті на наступній сесії.

До двох інших проектів є критичні зауваження. Перший – про забезпечення законодавчої ініціативи народу. «Конституційний суд звернув увагу на те, що у даному законопроекті формулювання «народ» як суб’єкт законодавчої ініціативи є дуже розмитим і потрібно прописати, яка кількість громадян мають право подати законопроект до Верховної Ради. Друге зауваження полягає у тому, що запропоновані зміни до статті 93 Конституції можуть створити підґрунтя для маніпуляцій законодавчою процедурою», – зазначив Олександр Марусяк.

Другий – про скорочення кількості народних депутатів до 300. По-перше, не враховано, що відповідно треба було б змінити деякі інші норми – наприклад, пропорційно змінити кількість депутатів, які можуть подати звернення до Конституційного суду про визнання неконституційним певного закону, з 45 до 30.  Ще одне зауваження – до перехідних положень, де йдеться, що Верховна Рада може працювати до дня виборів, а нова Верховна Рада приступить до повноважень з першого засідання. Таким чином, між днем виборів і днем першого засідання виникає часовий розрив від місяця і довше. Це потенційно небезпечно, тому що деякі рішення неможливо прийняти без парламенту, зокрема, якщо йде мова запровадження воєнного або надзвичайного стану, пояснює експерт.

Щодо децентралізаційних змін до Конституції, на думку Ігоря Коліушка, вони потрібні.

«Внесення змін дуже бажане для успішного проведення реформи. Я погоджуюся з думкою Анатолія Ткачука [директор з питань науки і розвитку Громадської організації «Інститут громадянського суспільства»], що реформу можна провести і без змін до Конституції. Дійсно, можна, але це буде гірший варіант… Зокрема, змін потребують положення, пов’язані з діяльністю місцевих державних адміністрацій а також уточнення щодо конституційного регулювання адмінтерустрою. Але ці зміни потрібно робити виключно у комунікації з суспільством – місцевим самоврядуванням та експертами. Без цього великий ризик того, що будуть допущені якісь помилки. Тільки відполіровування текстів законопроектів, особливо якщо йдеться про Конституцію, гарантує ясність і однозначність тлумачення цих положень», – зазначив Ігор Коліушко.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі