1 квітня у Києві відбувся відкритий діалог «Реформа місцевого самоврядування: 10 років на марші. Виклики → сенси → майбутнє», присвячений 10-річчю реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.
Учасники заходу – представники Верховної Ради України, Офісу Президента України, центральних та регіональних органів виконавчої влади, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, проєктів та програм міжнародної технічної допомоги та експерти – сконцентрувалися більше не на досягненнях реформи, а на аналізі її стану та планах з продовження, що в умовах війни неможливо без консолідації зусиль усіх учасників змін.
Організатор – Офіс Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України за підтримки Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE).
Модератор дискусії, керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України В’ячеслав Негода, зазначив, що вже немає сенсу обговорювати досягнення реформи, їх знають в усьому цивілізованому світі, а в Європі навіть рекомендують використовувати досвід України у сфері розвитку місцевого самоврядування. При цьому він нагадав, що реформа далека від завершення, її продовження і закріплення результатів потребують об’єднання зусиль та координації всередині країні, а також співпраці з міжнародними партнерами.
У подальшій підтримці реформи з боку Ради Європи завірив присутніх Матьє Морі, Генеральний секретар Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Він назвав українську децентралізацію найпопулярнішою та найуспішнішою реформою, яка відповідає європейським стандартам, надає можливість розвинути інклюзивне суспільство, зробити демократію доступному кожному, а також наближає Україну до Європейського Союзу.
Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України, також висловив думку, що наступні 10 років в контексті місцевого самоврядування будуть про вступ до ЄС і що на Україну очікує чимало завдань, зокрема підвищення спроможності кожної громади та повсюдне якісне наближення послуг до громадян.
Олексій Кулеба, заступник голови Офісу Президента України, виконавчий секретар Президії Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, зазначив, що усі важливі завдання, які стоять в подальшому перед Україною, неможливо виконати без місцевого самоврядування. Зокрема це стосується розвитку транскордонного співробітництва та напрацювання спільних проектів відновлення.
Щоб відновлення було дійсно інклюзивним Олена Шуляк, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, вважає за необхідне ухвалити пакет законопроектів, які підвищують прозорість діяльності місцевої влади і сприяють залученню жителів громад до прийняття та контролю рішень на місцях. Це такі законопроекти, як: №7283 про народовладдя на рівні місцевого самоврядування, №6319 про органи місцевої самоорганізації населення, №4254 про публічні консультації, №6401 про прозорість роботи органів місцевого самоврядування (знаходиться на підписі Президента).
Олександра Азархіна, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, назвала розвиток місцевої демократії саме тим напрямком, який найбільше надихає у продовженні децентралізації. Але є й надскладні і менш вдячні завдання, такі як запровадження нагляду за рішеннями органів місцевого самоврядування і розмежування повноважень. Міністерство вже має план продовження реформи, і строки, зазначені в ньому, дуже обмежені. Отже, на думку заступниці Міністра, для досягнення цих цілей учасникам реформи треба згуртуватися, а також продовжувати співпрацю з міжнародними партнерами.
Віталій Безгін, народний депутат України, голова підкомітету з питань адмінтерустрою, запевнив, що Україна має пишатися здобутками децентралізації, реформа об’єднала тисячі лідерів місцевого самоврядування і її вже неможливо розвернути чи зупинити.
Такої ж думки дотримується Міністр розвитку громад та територій України у 2020-2022 рр. Олексій Чернишов. При цьому він зазначає, що ніхто не може спрогнозувати, як війна впливатиме на врядування в країні в подальшому. Можливо, на певних територіях на якийсь час доведеться запроваджувати жорстку вертикаль, запроваджувати військові адміністрації. Але після перемоги переваги децентралізації має відчути кожна громада. І до цього треба готуватися заздалегідь – за допомогою експертів і міжнародних партнерів моделювати різні сценарії, робити відповідні фінансові розрахунки.
У свою чергу, Лариса Білозір, народна депутатка України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адмінпроцедур, зазначила, що попри беззаперечний успіх децентралізації, на цьому її етапі здається, немов центральна влада втрачає здатність до діалогу, до консенсусу, до довіри один до одного. На її думку, велика проблема в тому, що місцеве самоврядування не завжди чують в Парламенті. Саме тому багато законопроектів, ухвалення яких потребують громади, залишаються без розгляду. Як наслідок, на місцях знижується інституційна і фінансова спроможність. Народна депутатка висловила сподівання, що об’єднати Парламент і місцеве самоврядування зможе спільне прагнення до європейської інтеграції і «всевидяче око» європейських партнерів.
З тим, що місцеве самоврядування має багато проблем, які потребують не постійних обговорень, а конкретних дій і рішень, погодилася і Аліна Загоруйко, народна депутатка України, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії. На її думку, більшість проблем, про які говорять в громадах, вже мають рішення в конкретних законопроектах, зареєстрованих у Парламенті. Це і ПДФО, і допомога збройним силам, і питання адміністративного збору, й інші. Потрібна лише політична воля, щоб їх ухвалити.
Зі свого боку, Андрій Садовий, Львівський міський голова, голова Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, вважає, що громади не повинні лише чекати меседжів від міжнародних партнерів, народних депутатів чи урядовців, а не боятися ухвалювати непрості рішення на місцях, брати за них персональну відповідальність, шукати і використовувати вдалі практики, співпрацювати з зарубіжними колегами, а також відмовитися від усього, що не наближає нашу перемогу.
Цю думку підтримав й Іван Слободяник, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад. Він вважає, що в Україні унікальна ситуація, коли під час війни ми намагаємося не лише вирішувати нагальні питання, а й планувати подальший розвиток демократичного врядування. Але, за його словами, плани і обговорення мають підкріплюватися конкретними рішеннями – моделями, прорахунками, законопроектами, навіть якщо певні положення запрацюють вже після перемоги.
Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації, сказав про важливість формування державної політики для громад, які знаходяться близько до фронту. За його словами, до повномасштабного вторгнення усі громади мали чіткі алгоритми роботи. Війна це все зруйнувала. Особливо важко прифронтовим громадам. Обласній, центральній владі необхідно постійно тримати з ними зв’язок, щоб підтримувати і допомагати. Також вже зараз треба приймати концептуальні рішення щодо окремих територій, де зруйновані великі підприємства, надання їм окремого економічного статусу, щоб після перемоги у бізнеса були стимули повертатися туди. Також громадам потрібно чітке розуміння, що робити зі зруйнованим чи покинутим житлом, будівлями шкіл, лікарень, іншим майном. Їм треба орієнтуватися у безпекових питаннях – наприклад, на яких територіях, за яких умов діти можуть виходити на офлайн-навчання.
Присутні на заході експерти теж наголосили на тому, що держава поки не сформувала чітких моделей і сценаріїв подальшого розвитку територій, що присутні в інформаційному полі і в офіційних документах плани і сенси розмиті, координація учасників реформи слабка, а політичної волі у питаннях, які можна було б вирішувати вже сьогодні, теж недостатньо. І це не можна списати на війну, бо війна якраз мала б мобілізувати, згуртувати навколо важливих рішень.
При цьому, жоден з учасників не висловив сумніву, що хтось може спотворити або зупинити ідею децентралізації, яка змінює країну на краще ось вже 10 років. Цю ідею зрозуміли і підтримують мільйони жителів громад, нею «хворіють» тисячі місцевих лідерів, її сповідують сотні експертів, її вітають міжнародні партнери, тому, майбутнє – за децентралізацією.
***
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це дев’ятирічна програма, що виконується Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма DOBRE тісно співпрацює зі 100 територіальними громадами (ТГ) у десяти областях України, щоб допомогти їм реалізувати переваги та справитися із викликами, які приносить децентралізація. Програма DOBRE надає технічну та матеріальну підтримку ТГ задля допомоги їм здійснювати урядування відкрито та підзвітно; відповідати на потреби громадян; підтримувати активну залученість громадян до прийняття рішень та вироблення політик.
Підтримка з боку Програми DOBRE враховує низку секторів: стратегічне планування; просторове планування; фінансове управління; надання муніципальних послуг; місцевий економічний розвиток; зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування; практики доброго урядування; а також гендерно орієнтовані та молодіжні політики. Упродовж 2022-2025 років Програма DOBRE співпрацюватиме напряму із щонайменше з 60 ТГ України, аби допомогти їм подолати наслідки війни, відновити та відбудувати, і продовжувати їхню траєкторію позитивного та сталого розвитку. Партнерами Глобал Ком’юнітіз у консорціумі виконавців Програми DOBRE є Український кризовий медіа-центр (УКМЦ), Фонд розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульського (FSLD/FRDL), та Малопольська школа публічної адміністрації при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща.
