Жителі Донбасу стали жертвами нового замороженого конфлікту

Фотографії виборів, що пройшли 2-го листопада у підконтрольній проросійськими бойовиками частині Донбасу, шокуючі, але вони не повинні дивувати людей, які стежать за конфліктом на Східній Україні. Довгі черги місцевих жителів шикувалися всередині та біля виборчих дільниць у Донецьку та інших населених пунктах, контрольованих повстанцями. На виборчих дільницях сепаратисти роздавали картоплю за зниженою ціною та інші продукти. Придивившись до голосуючих, ставало зрозуміло, що більшість з них була літніми і виснаженими людьми. Іншими словами, це були ті, кому не вистачало коштів покинути регіон. Чоловіки з автоматами через плече укомплектовували виборчі урни. Не було ніяких списків виборців, а спостерігачами були лише представники екстремістських європейських політичних партій, таких як ультраправа угорська партія Jobbik і Сталінська комуністична партія Греції.

Україна і її західні прихильники виступили з обуренням, ніби дії Москви стали для них несподіваними. Насправді, ніколи не було ознак того, що Москва має намір дозволити подіям на Донбасі перетворитися на що-небудь, крім замороженого конфлікту. Ні лідери сепаратистів, ні їхні покровителі у Москві ніколи не вселяли надії, що раптом вони зроблять політичний розворот на 180° та почнуть дотримуватися українського виборчого законодавства або будь-яких інших міжнародно прийнятих стандартів. Мінський протокол, підписаний в білоруській столиці у вересні, був розроблений з метою припинити бойові дії в Східній Україні і забезпечити нечіткий шлях до нелегкого миру. Угода в Мінську нібито закликала обидві сторони конфлікту вивести важке озброєння з вільно визначеної зони припинення вогню і забезпечити автономію на території, підконтрольній повстанцям, відповідно до законодавства України.

Обидві сторони конфлікту в цілому не виконали умови угоди і не вивели важке озброєння та бойовиків із зони припинення вогню. Безладні обстріли продовжують знищувати цивільні райони, вбиваючи мирних жителів. За даними Організації Об’єднаних Націй, близько 400 осіб були вбито з моменту оголошення про припинення вогню. І Україна, і проросійські бойовики звинувачують один одного в загибелі цивільного населення і в безперервній боротьбі на багатьох відрізках лінії фронту.

Втрата Україною суверенітету в умовах російської агресії та нездатності Заходу і міжнародного співтовариства адекватно реагувати на цю загрозу є подією особливо важливою. Наближається річниця початку революції на Майдані, і мало хто міг би навіть уявити собі в цей час торік, яким трагічним стане поворот подій. Фарсові вибори на Донбасі, безумовно, мали мати наслідки та міжнародне засудження дій Росії Певна річ, що такий відверто дестабілізуючий крок, як надання права провести незаконні вибори своїм повіреним, а потім публічно їх схвалити – це цілеспрямована ескалація конфлікту.

У той час як показуються фотографії літніх та знедолених людей, оточених озброєними чоловіками, справжніми жертвами конфлікту на Сході України є нинішні та колишні жителі Донбасу, що опинилися в лещатах великодержавних інтересів та політики. Більшість молодих та освічених людей, у яких була можливість залишити Донбас, переїхала в інші регіони України або в сусідню Росію. Часто повідомлялося, що українські біженці в Росії отримують непідходяще тимчасове житло у віддалених куточках Російської Федерації. Вимушені переселенці в Україні борються в пошуках житла, за державну підтримку або за виконання своїх законних права. Місцеві жителі часто ставляться до них з підозрою, вважаючи, що населення Донбасу саме винне у своїх бідах.

Ті, хто залишився в регіоні, страждають від примх і постійно мінливих вимог проросійських бойовиків, серед яких помічено багато іноземців. Вони мало піклуються про засоби для існування місцевих жителів. Обстріли, повне беззаконня і нерегулярний доступ до комунальних послуг роблять проживання небезпечним. Вибори в Україні, які раніше були відносно конкурентним змаганням з широким вибором кандидатів, були замінені фарсовим протистоянням між самопроголошеними лідерами повстанців. Дні хоча б якось подібні на демократію на Донбасі пройшли. Натомість регіон стає пустелею. Опинившись між силами набагато значнішими, ніж він сам, Донбас перетворюється на ще одну Абхазію або Придністров’я – забуту позначку на карті світу без промисловості і позбавлену майбутнього. Вибори 2-го листопада стали всього лише наступним трагічним кроком для регіону на шляху до вмираючої зони замороженого конфлікту.

Кріс Даннет, Український кризовий медіа-центр