Результати соціологічного дослідження впливу пропаганди на українське суспільство

WATCH IN ENGLISH

Київ, 24 грудня 2014 року – Громадська організація «Телекритика» підбила підсумки річного моніторингу проросійської пропаганди у ЗМІ і під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі презентувала результати соціологічного дослідження впливу пропаганди на українське суспільство, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення «Телекритики». «Розпочався процес відходу українського медійного простору від тотальної залежності від російського продукту та російського «порядку денного». Ідеї «русского мира» вочевидь назавжди будуть відторгнуті більшою частиною українського суспільства та навіть  українських політиків», – наголосила Наталія Лигачова, засновник і голова правління ГО «Телекритика», підбиваючи медійні підсумки 2014 року.

Протягом року медіаексперти ГО «Телекритика» здійснювали моніторинг українських та російських ЗМІ на предмет проросійської пропаганди. Всього було опубліковано 14 матеріалів, у яких аналізувалися пропагандистські повідомлення Росії, маніпулятивні технології, спростовувалися міфи і викривалися фейки. «Інтенсивність та агресивність російської пропаганди подекуди перевершувала пропаганду часів “холодної війни”.  Україна разом із США подавалася проросійськими медіа виключно в образі ворога. Це серйозно вплинуло на ставлення росіян до українців та усього українського – воно стало різко негативним. На жаль, наслідки цієї пропаганди для обох країн просто нищівні, на відновлення довіри як між державами, так і між простими людьми піде не один рік, навіть якщо війна закінчиться», – зазначила Діана Дуцик, виконавчий директор ГО «телекритика».

Навесні фейкову інформацію та заклики до насильства поширювали здебільшого через соцмережі, потім – через новостворені і захоплені сепаратистами ЗМІ. Найбільш «витонченими» інструментами маніпулювання читачами і глядачами, за висновками експертів ГО «Телекритика», були: підбір «правильних» слів («ополченці», «республіки»), апеляція до емоцій (образи дітей, жінок), заклики до миру за будь-яку ціну.

Моніторинг виявив сліди пропаганди в деяких національних (газети «Вести», «Комсомольская правда в Украине», канал «112 Україна») та місцевих ЗМІ (одеська ТРК «Репортер»),  заявах політичних партій (КПУ, «Опозиційний блок») та окремих органів влади (Донецька міська та Луганська обласна ради).

 «Російська пропаганда використала, мабуть, весь спектр найбрудніших технологій. Відверта брехня, інсценізації ціною людських життів, нагнітання істерії, розпалювання міжетнічної, міжконфесійної ворожнечі, відкриті заклики до насильства. Це була системна і цілеспрямована пропагандистська робота з боку Росії, на фоні якої Україна виглядала розгубленою і беззахисною. На жаль, за рік ані державні органи, ані ЗМІ не виробили спільного підходу і бачення протидії російській пропаганді, про небезпеку якої нарешті заговорили навіть на міжнародному рівні», – заявив Роман Шутов, експерт з моніторингу російської пропаганди та програмний директор ГО «Телекритика».

Аби виробити спільний підхід до протидії російській пропаганді на окупованих територіях і в тилу, ГО «Телекритика» вже на початку 2015 року ініціює широкий діалог між владою, медіаекспертами, менеджерами та журналістами.

Результати соціологічного дослідження щодо ролі українських та російських засобів масової інформації в україно-російському конфлікті

  • Українці відчувають необхідність у зміцненні інформаційної політики, і готові підтримати різні заходи, які могли би посилити інформаційну безпеку України – такі як обмеження мовлення російських каналів, створення власного контрпропагандистського телеканалу чи створення Міністерства інформаційної політики.
  • Значна частина (42%) жителів України вважають, що українські медіа вплинули на формування проросійських настроїв на Сході України та в Криму – така думка однаково поширена і на заході, і на сході країни.
  • Абсолютна більшість (82%) опитаних переконані, що українські медіа мають займати не патріотично-пропагандистську позицію, а об’єктивно висвітлювати ситуацію в країні, розповідати як про успіхи, так і помилки українських військових і влади.
  • Жителі України у більшості переконані, що російські телеканали поширюють неправдиву інформацію про ситуацію в Україні: у західних та центральних областях так вважають 86%, у південних –  63%, на сході – 43%.
  • Майже 40% жителів України дивляться російські серіали. Прихильники російських серіалів є в усіх регіонах, і серед чоловіків, і серед жінок, серед людей різного віку та рівня освіти.
  • 49% опитаних підтримують необхідність створення в Україні якісного контрпропагандистського телевізійного каналу для мовлення закордон; 41% підтримують припинення в Україні діяльності російських телеканалів, що мають в ефірі інформаційні програми; 37% підтримують створення в Україні Міністерства, що буде відповідати за контроль інформаційного простору, не підтримують – 22%, і ще 35% не мають визначеної позиції із цього питання.
  • Жителі Сходу та Півдня здебільшого проти заборони трансляції російських телеканалів, але не проти ведення якісної контрпропаганди. Найбільш неоднозначною є ідея створення Міністерства із контролю за інформацією – можливо через те, що діяльність такого міністерства може асоціюватися із цензурою.

ДОВІДКА: Дослідження проводилося Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення громадської організації «Телекритика» з 1 по 19 грудня 2014 року у 110 населених пунктах  у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною, у  Донецькій області дослідження проводилося і на територіях, що контролюються і на територіях, що не контролюються Україною. В результаті польового етапу було зібрано 2011 анкет. Статистична похибка вибірки для України в цілому із імовірністю 0.95 не перевищує 2.2%. Для макрорегіонів статистична похибка із імовірністю 0.95 не перевищує 4.7%. Вибірка, розроблена для дослідження, є репрезентативною по Україні в цілому із розрізом до чотирьох регіонів.