Київ, 3 квітня 2015 року – Зростання тарифів на газ, воду та енергоносії має мотивувати країну до заходів з енергоефективності. У пріоритеті має стати облік енергоресурсів, забезпечення якості відповідних послуг для споживачів, зменшення енергоспоживання та доступ громадян до адресної допомоги. Ситуація у житловому секторі дуже складна. Про це заявила народний депутат України Олена Бабак, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «В Україні житловий сектор займає третє місце по енергоспоживанню після металургії та хімічної промисловості. Фактично у будівлях та житловому секторі споживається 33,7% всіх енергетичних ресурсів України. Це надзвичайно високий показник. У розрахунках на квадратний метр ми споживаємо у три рази більше, ніж Європа», – пояснила народний депутат.
За словами Олени Бабак, Верховна Рада очікує підписання Президентом закону, за яким ОСББ та ЖБК не будуть платниками податків на прибуток. Крім того, перше читання пройшов закон щодо здійснення права власності у багатоквартирних будинках, що дасть громадянам інструмент для прийняття спільних рішень, у тому числі, й питань комплексної термомодернізації своїх будинків. Також профільний комітет бере участь у напрацюванні закону про енергоефективність у будівлях, що дасть орієнтири на вимоги для енергоефективності у будівлях. Також Олена Бабак сподівається на ухвалення постанови Кабміну про надання співфінансування власникам житла, якщо вони братимуть кредити на проведення заходів з енергоефективності у визначених фінансових установах.
В Україні величезний потенціал енергозбереження у будівлях, заявила Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм громадської мережі “ОПОРА”. «Оскільки більшість з них побудовано у 1945 – 1975 роках минулого століття, потенціал енергозбереження у нас 40 – 70% за різними підрахунками», – зазначила вона. За словами Тетяни Бойко, щоб відбулися якісь енергозберігаючі заходи, потрібно, щоб спрацював ринок, тобто аби зійшовся попит і пропозиція, тобто мешканці та ЖЕКи, муніципалітети та власники осель у багатоквартирних будинків.
Ігор Ніконов, перший заступник голови КМДА закликав створювати умови для інвестування у цю галузь, адже вона потребує чималого фінансування, і коштів держави буде замало. На його думку, сьогодні не вистачає цільової програми та кредитного фінансування у гривнях. «У бюджеті Києва на 2015 рік передбачено 63 мільйони гривень для проведення проектів термосанації. 50 мільйонів гривень закладено у бюджеті для встановлення теплових лічильників у житлових будинках. Крім того, за кошти Кіотського протоколу, а це 520 мільйонів гривен, плануються заходи з енергоефективності для 51 школи», – зазначив Ігор Ніконов.
Крістіана Хагенедер, директор Проекту GIZ “Енергоефективність у громадах”, яка працює у секторі енергозбереження протягом семи років, зазначила, що енергоефективність – є ключовою потребою в Україні, бо наразі країні слід забезпечити енергетичну безпеку. За її словами, це справа як держави, так і самих людей. Їх слід інформувати та залучати до інвестування заходів з енергоефективності, тоді вони не лише зекономлять, але й їхні квартири та майно матимуть більшу вартість. У сфері будівництва для впровадження енергоефективних заходів експерт радить мати спеціально навчених працівників, що знаються на ноу-хау у будівельній галузі, комплексному утепленні осель, встановленні вікон, сонячних батарей на дахах тощо. «У Німеччині програма з енергоефективності була започаткована у 2006 році, було інвестовано 1,6 мільйонів євро, було реконструйовано 3 мільйони квартир та лише за рік створено 40 тисяч робочих місць», – навела приклад впровадження енергоефективності Крістіана Хагенедер.
Учасники брифінгу закликали приймати спільні рішення з енергоефективності. «Клаптикове» утеплення, свідками якого ми є, не дає економічної переваги жодному інвестору. Перевага від інвестування буде лише тоді, коли на будинку буде встановлений лічильник, і ми зможемо отримати вигоду від скорочення споживання завдяки комплексній термомодернізації оселі», – підкреслила Олена Бабак.
