Київ, 17 квітня 2015 року – Попри відмову «Мистецького Арсеналу» від організації 2-ї Київської бієнале сучасного мистецтва «Київська школа», вона розпочнеться 8 вересня у новому відкритому форматі. Подія поєднає мистецтво та платформи для публічних дискусій. Київська бієнале проходитиме у співпраці з українськими та зарубіжними культурними інституціями, і матиме гілки у Відні, Лейпцигу, Трондхеймі, Софії, Празі, Будапешті, Карслруе, Бухаресті та інших містах. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповіли куратори «Київської школи» Ґеорґ Шоллхаммер та Хедвіґ Заксенхубер, незалежна кураторка Леся Прокопенко та керівник Центру візуальної культури Василь Черепанин. «Ми хотіли, щоб бієнале відбулась у новому форматі, щоб відповісти на виклики часу. Крім того, відчували підтримку з боку міжнародних та українських установ, зокрема з боку Центру візуальної культури, що погодився бути партнером бієнале», – зазначила Хедвіґ Заксенхубер.
У «Київській школі» візьмуть участь близько 70 видатних митців. Повний список учасників і учасниць бієнале буде оголошено в червні 2015 року. Цього року виставка буде вписана у 6 «шкіл», які будуть відвідувати місцеві та міжнародні культурологи, теоретики, соціологи та куратори, що розробляють проекти довкола певних тематичних рамок. Окремі розділи бієнале присвячено невідомим історіям авангардного мистецтва України та його внеску в глобальну історію мистецтва.
Ґеорґ Шоллхаммер розповів, що серед шкіл, представлених на бієнале, буде школа”Викраденої Європи”. Це важливо ще й тому, що Європа може багато чого навчитися з подій в Україні. Також будуть представлені Школа переміщених людей, до якої організатори запросили видатних художників-переселенців, Школа пейзажу, яка осмислює потрапляння країни під 3-сторонній геополітичний вплив, та Школа реалізму, яка символізує потребу у реалістичному мисленні у непрості часи. Ще одна школа – це школа Майдану, до якої залучені майстри з Туреччини та Аргентини. Керівник Центру візуальної культури Василь Черепанин розповів, що організатори бачать бієнале як продовження ідеї майдану, майдан культури у міжнародному масштабі. Важливо, щоб інтелектуальні практики, народжені Майданом, могли мати продовження і після революції. «Важливим є питання дискурсу України на міжнародній арені. Україна – це все ще нерозказана історія, навколо неї – багато брехні та пропаганди, а бієнале дає можливість створити свій наратив, свою репрезентацію у міжнародному масштабі. Зважаючи на військово-політичні антагонізми та аналізуючи їх, ми зможемо їх подолати», – пояснив Василь Черепанин.
