Київ, 22 квітня 2015 року – Збереження демократичних цінностей, захист свободи слова, створення національної ідентичності та відновлення національної пам’яті – це надійний засіб боротьби з засиллям пропаганди в інформаційному просторі. Такого висновку дійшли експерти під час панельної дискусії “Об’єднана національна пам’ять та безпека інформаційного простору” в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами Міністра культури Латвії Даце Мелбарде, Латвія відчуває посилення радикалізму російської пропаганди. Зберегти демократичні цінності і свободу слова, захистити суспільство від зростаючої пропаганди та дезінформації – це серйозний виклик. Невеликій країні непросто чинити супротив цій пропаганді, тому потрібно шукати рішення на європейському рівні. Для цього була створена експертна група ЄС, яка запропонує ідеї стратегії комунікаційної взаємодії країн ЄС. Також Латвія веде роботу з пошуку рішень на національному рівні – нещодавно був розроблений національний документ щодо інформування і роботи зі ЗМІ, який включає 3 напрямки: врахування питання плюралізму та розмаїття ЗМІ у Латвії, якість журналістики та освіта журналістів, а також забезпечення медійної і інформаційної грамотності. У рамках нової політики напрацьована перша програма заходів безпеки інформаційного простору та забезпечення якісної журналістської роботи.
«З 2009 року в інформаційному просторі Латвії зростає кількість і популярність російських ЗМІ: зараз вони охоплюють майже половину аудиторії. За останні 2 роки збільшився і обсяг інформації про Латвію у російських ЗМІ, але якщо проаналізувати її зміст, то лише 2% – це позитивна інформація, 8% – нейтральна, а решта – негативна», – зазначила Даце Мелбарде. У Латвії існує 2 групи аудиторії – латвійськомовна і російськомовна, і більш ніж 80% російськомовного населення дивиться переважно російське телебачення. Це несе загрозу безпеці у суспільстві. Саме тому уряд Латвії приділяє увагу медійній політиці та посилює моніторинг інформаційного простору.
«Важливо знайти джерела альтернативної інформації, які відповідають демократичним цінностям, та способи посилити конкурентоспроможність місцевих ЗМІ. Ми працюємо з нашим суспільством, щоб створити і просувати національний наратив. Міністерство освіти приділяє велику увагу питанню освіти журналістів та суспільства», – додала Міністр культури Латвії.
Ігор Ліховий, заступник Міністра культури України, зауважив, що саме невикривлена національна пам’ять може вивести Україну з гуманітарної кризи сьогодення. Міністерство культури найближчим часом планує реформувати причетні до цієї справи інституції – музеї, заповідники. Нещодавно був відновлений Інститут національної пам’яті, Верховній Раді запропонована низка законів щодо нової стратегії розвитку української культури.
За словами Яна Томбінського, посла, Голови Представництва ЄС в Україні, потрібно не переписувати історію, а створити наратив, який стосується минулого українського суспільства. «Завжди будуть намагання спотворити історію чи певні події. Запобігти цьому ми можемо тільки через освіту та публічну роботу з історією», – пояснив пан Томбінський. Досвід Латвії є важливим, оскільки ця європейська країна вже пройшла через пошук джерел національної ідентичності. На думку Міністра культури Латвії, потрібно пам’ятати про трагічні сторінки історії, але важливо говорити про націю та культурну спадщину з точки зору досягнень.
Володимир В’ятрович, Голова Українського Інституту національної пам’яті, впевнений: без посттоталітарних трансформацій неможливо побудувати державу. Тоталітарні режими руйнували громадське суспільство, нищили національну пам’ять. Побудова демократичної держави європейського зразка вимагає відродження громадянського суспільства, що зараз активно відбувається в Україні, але не менш важливим є відновлення національної пам’яті.
Один з кроків у напрямку подолання тоталітарного минулого – це прийняття законодавчої бази. Два тижні тому Україна прийняла закони з декомунізації, що мають запобігти відтворюванню радянських міфів. Нарешті був прийнятий закон про доступ до архівів КДБ, а також закон про засудження нацистського і комуністичного тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки. «На мою думку, якщо Україна спробує протиставити Росії свою пропаганду – ми перетворимося в авторитарну державу, бо пропаганда працює тільки там, де є повний контроль над свободою слова, як зараз в Росії. В Українї, яка буде частиною ЄС, ми повинні відстоювати демократичні цінності», – зауважив пан В’ятрович. За його словами, робота має бути спрямована на спростування міфів, освіту населення та доступ до інформацію. Також важливо навчити людей критично мислити, бо це є певним імунітетом проти пропаганди та фейків. Російська пропаганда буде працювати лише поки суспільство житиме за радянськими стандартами та віритиме всьому, що бачать по ТВ.
