Київ, 12 травня 2015 року – Поки правоохоронні органи не почнуть виконувати свої обов’язки та розслідувати жорстокі вбивства собак у Києві, притягнувши вбивць до відповідальності, ситуація буде погіршуватись і може мати навіть міжнародні наслідки. Про це розповіли депутат Київської міської ради Олена Єскіна та активісти і захисники прав тварин Віолетта Левіна та Мішель Терещенко під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
З 2011 року по лютий 2015 року в Києві злочинці отруїли 3841 собаку. Здебільшого це були стерилізовані та чиповані собаки, які знаходились під опікою мешканців міста або самих волонтерів. За словами Олени Єскіної, офіційної статистики по злочинам проти тварин немає. За словами активістів, одним з чинників цієї проблеми є бездіяльність міліціонерів, які часто відмовляються фіксувати смерть собаки й видавати направлення на експертизу. “Якщо немає можливості провести експертизу і зафіксувати факт отруєння, то не можна порушити кримінальну справу. Було порушено лише одиниці кримінальних справ за вбивство або жорстке поводження з тваринами. Три особи були притягнуті до адміністративної відповідальності, а до кримінальної була притягнута лише одна особа”, – розповіла Єскіна.
За словами Олени Єскіної, держава не приділяла належної уваги цій проблемі через корупційні схеми. Наприклад, на проект “Створення кладовища для тварин” було виділено 13,5 млн. грн, проте цей бюджет було збільшено до 26 млн. Активісти не змогли отримати офіційного кошторису проекту. Також бюджет іншого притулку в Києві на Автопарковій склав 32 млн грн. Досі невідомо скільки коштів відкладено на створення електронної бази обліку тварин. Притулок «Бородянка», який було реорганізовано, отримав 7 млн грн бюджетних коштів лише на утримання штата з близько 70 осіб. Водночас на харчування або лікування утримуваних 370 собак не було передбачено коштів. Активісти порівняли неефективні державні установи з приватним притулком у Гостомелі, де троє робітників утримують 1200 собак.
“Ми повинні запозичувати Європейський досвід, де тваринами опікуються громадські організації, а не комунальні підприємства, які просто “освоюють” наші з вами кошти. Волонтери мають брати ситуацію під свій контроль” – сказав Єскіна. Депутат звернулася до Київського міського голови Віталія Кличко з запитом щодо створення громадської ради з питань захисту тварин. План передбачає зміни у законодавстві, зокрема створення ефективного механізму відстеження вбивць тварин та притягнення їх до відповідальності.
Віолетта Левіна зазначила, що рух шкуродерів почався в Росії, а наразі основне угруповання знаходиться в Києві – з них відомі до 10 осіб. “Більшість людей, які вбивають тварин – це садисти, які отримують задоволення від страждання живих істот. Згідно з дослідженням, у тих, хто вчинив садистський акт, рецидив настає в 75% випадків. Зупинити це можна лише притягненням до відповідальності. Зараз садисти виставляють фото своїх вбивств, журналісти зняли вже сотні репортажів, але влада все одно не діє”, – зазначила Левіна.
Меценат Мішель Терещенко зазначив, що проблема може мати й міжнародні наслідки. “У Великдень під Києвом згорів притулок з понад 70 собаками, який утримувався на гроші італійських спонсорів. Наступного дня 1500 італійців зібралися в Мілані навпроти Консульства України, а в Україні поліція відмовилася відкрити провадження. Це дуже впливає на міжнародну репутацію України”, – розповів Мішель Терещенко.
23 травня відбудеться другий Марш Собак, у якому братимуть участь власники собак зі своїми улюбленцями, зоозахисники і просто небайдужі кияни, щоб висловити свою позицію та закликати правоохоронців звернути увагу на проблему й покласти край вбивствам беззахисних тварин, а їх вбивць протягнути до відповідальності.
