Київ, 27 травня 2015 року – В Українському кризовому медіа-центрі відбулась дискусія на тему «Україна-НАТО: партнерство заради єдиної та вільної Європи» за участю Олексія Макеєва, директора політичного департаменту Міністерства закордонних справ України, Іванни Климпуш-Цинцадзе, народного депутата України та голови парламентської делегації Україна-НАТО, Джеймса Шеа, помічника заступника генерального секретаря НАТО, Миколи Капітоненко, директора Центру дослідження міжнародних відносин та Бруно Лете, програмного координатора Marshall Fund (Brussels). Під час дискусії обговорювалися роль співпраці НАТО та України і кроки на шляху зміцнення цих відносин.
26 травня Президент України підписав нову стратегію з національної безпеки, у якій співпраця з НАТО є одним із найважливіших елементів безпеки, цілісності та суверенітету України. Наразі українська політика у сфері безпеки направлена на досягнення необхідних для членства у НАТО критеріїв. «Співпраця між Україною та кожним членом НАТО є дуже важливою. Один із головних елементів нашої стратегії полягає у тому, щоб не вимагати членства у НАТО прямо зараз, але підготуватися до нього. Для цього нам необхідно реформувати нашу країну, наш сектор безпеки. Наступний документ, який буде прийнятий Президентом, буде присвячений реформам всього сектору безпеки України», – зазначив Олексій Макеєв, директор політичного департаменту Міністерства закордонних справ України.
Нова редакція стратегії національної безпеки містить 25 згадувань слова «НАТО», порівняно з 2 згадуваннями у минулій редакції від 2012 року. Це є ознакою того, наскільки Україна готова поглибити співпрацю з НАТО. Ще одним свідченням є підтримка людей, наразі 51% українців підтримує членство України у НАТО порівняно з 25% у 2009 році. «Наразі існує необхідність і можливість поглибити співпрацю між НАТО і Україною. І хоча членство в НАТО є далекою перспективою, це питання повинне зберігатися на порядку денному і двері для України у НАТО мають бути відкритими», – додав Микола Капітоненко, директор Центру дослідження міжнародних відносин.
«Протягом останнього року ми зрозуміли, що безпека України – це наша безпека. Ми в НАТО дуже добре розуміємо, що чим безпечнішою, стабільнішою та демократичнішою буде Україна, тим менше буде загрози територіям наших країн в НАТО. Допомога Україні – це не просто моральні зобов’язання щодо допомоги демократичній країні у труднощах, це в інтересах всіх членів Альянсу. НАТО прагне до партнерства з Україною», – заявив Джеймс Шеа, помічник заступника генерального секретаря НАТО.
Він зазначив, що наразі головним завданням НАТО є стабілізація нинішньої ситуації. НАТО вважає лютневі Мінські домовленості єдиним варіантом на даний момент. Саме тому всі країни-члени альянсу будуть закликати Росію та сепаратистів на сході України виконувати зобов’язання. Також НАТО вважає необхідним підсилити допомогу Києву. Декілька тижнів тому для допомоги Україні НАТО відкрило трастовий фонд за підтримки Румунії. Також в НАТО є такі трастові фонди, як фонд з реабілітації військових за підтримки Естонії, фонд з допомоги контролю повітряного простору, з управління військовою кар’єрою. Зараз проходять навчання у сфері оборони та безпеки, експерти НАТО працюють у Києві як радники Міністерства оборони. Країни-члени НАТО пропонують індивідуальну допомогу Україні. Наприклад, зараз на полігоні працює ціла команда з США, яка протягом 8 тижнів навчає 300 українських військових. Великобританія також надіслала команду, яка проводить навчання військово-морських сил України. «Ми збільшили наші політичні консультації, комісія Україна-НАТО ніколи не була такою завантаженою. Також ми плануємо інтегрувати і залучати Україну у все, що робить НАТО. Дуже важливо, щоб наша співпраця полягала не тільки у тому, що НАТО «йде» до Києва, але Київ також має брати участь у роботі НАТО, бо це є найкращим способом надати Україні доступ до військової підготовки та активностей найбільш високого рівня. Двері НАТО на майбутнє відкриті, Україна має своє місце у євроатлантичних структурах безпеки», – додав Джеймс Шеа.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат України, заступник голови комітету у зовнішніх справах Верховної Ради України, голова парламентської делегації України до НАТО, зауважила, що рішення про цільові фонди було прийнято НАТО восени минулого року, але українській владі знадобилося дуже багато часу, щоб підготувати всі необхідні документи, які досі не були відправлені на ратифікацію до Верховної Ради. Уряд високо цінує участь радників НАТО, але влада недовикористовує ці можливості. Саме тому виникла ідея залучити НАТО у подальшій роботі з українським парламентом задля прискорення реформ. «Ми знаємо, що НАТО не бачить військового вирішення конфлікту. Ми з цим згодні, але ми бачимо, що разом з усіма нашими дипломатичними активностями, ми повинні нарощувати військовий потенціал, щоб протистояти загрозі. Ми закликаємо НАТО бути активнішими в цьому напрямку. Наразі відбуваються тренування Національної гвардії, нашим Збройним силам вони також дуже потрібні. Ми чуємо багато аргументів від НАТО на користь того, що Україна не повинна озброюватися, бо це може тільки спровокувати Росію, але українці не вистрілили жодної кулі в Криму – чи це нам допомогло уникнути конфлікту на сході? Також цього року річний план співробітництва України з НАТО був представлений президенту досить пізно, 23 квітня, через це ми втратили багато часу, а активності прописані у плані є здебільшого формальними, вони не відображають нагальних потреб та зміненої ситуації. Це має бути виправлено у майбутньому», – пояснила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Джеймс Шеа прокоментував, що він повністю розуміє, що Верховною Радою повинні бути прийняті певні закони для того, щоб використовувати трастові фонди, та пообіцяв квапити владу з цього питання. Також він зазначив, що у НАТО немає зброї, вона є у країн-членах НАТО, і це вони мають вирішувати, що з нею робити. Багато з них вже надали значну кількість зброї Україні, та те, що йдеться про нелетальну зброю, – це не означає, що вона є не ефективною. «Головне, що потрібно зробити для зміцнення відносин НАТО з Україною – це НАТО має розглядати Україну зі стратегічної довгострокової геополітичної точки зору та зрозуміти фундаментальну роль, яку відіграє Україна для європейської безпеки. Україна має з іншого боку довести свою серйозність і надійність шляхом впровадження всього, що ми узгодимо», – підсумував помічник заступника генерального секретаря НАТО.
