Київ, 1 липня 2015 року – Верховна Рада має ухвалити новий Закон «Про державну службу» до кінця цієї сесії парламенту (17 липня), аби зробити реформу державної служби реальністю, без якої проведення решти реформ в країні неможливе. Таку заяву під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Український медіа-центр реформ» озвучили представники громадські експерти та народні депутати.
Проект Закону «Про державну службу» був розроблений широким колом експертів, що представляли весь спектр громадських організацій та владу в особі Національної Агенції з питань держслужби. Цей документ фактично являє собою консолідований погляд суспільства на те, якою має стати державна служба в Україні. Але попри цей статус просування документу у формальній площині відбувалося дуже повільно. Між появою узгодженого тексту проекту закону (восени 2014 року) до його внесення Кабміном до парламенту (наприкінці березня 2015 року) сплинуло майже півроку. В першому читанні законопроект парламент ухвалив 23 квітня ц.р. З того моменту народні депутати надали пропозиції щодо внесення понад 1 300 правок до законопроекту.
Коментуючи хід доопрацювання цього документу у стінах парламенту до другого читання Альона Шкрум, народний депутат, голова робочої групи з доопрацювання Законопроекту «Про державну службу», констатувала стійкий опір низці пропонованих новацій, які є загальновживаними у західних демократіях, проте складно сприймаються в українських реаліях. Зокрема, йдеться про заборону держслужбовцям займатися політичною діяльністю, відбір на посади в держслужбі виключно на відкритих конкурсних засадах та, власне перелік тих державних інституцій, які підпадають під дію цього закону.
«Ми напрацювали закон, який відповідає вимогам і очікуванням з боку суспільства, ЄС, самих державних службовців. І просимо про підтримку всього громадянського суспільства, аби цей закон нарешті запустив першу кардинальну реформу державної служби, яка зробить наше управління професійним, фаховим і незалежним від політики», – підкреслила Альона Шкрум.
Ігор Коліушко, директор Центру політико-правових реформ, зазначив, що згадувані принципи є базовими у побудові ефективної державної служби. Спроби ж зробити виключення з нього – власне, те, що лобіюють деякі державні органи за підтримки низки народних депутатів, призведуть до втрати єдності підходів, а відтак можуть спаплюжити саму сутність реформи держслужби. «На наше здивування найболючішим питанням у процесі обговорення виявилось питання політизації діяльності державних службовців. І експерти, і більшість державних службовців наполягають на прямій забороні держслужбовцям брати участь у політичних партіях. З одного боку, це не відповідає повною мірою стандартам європейських країн. Але, з іншого, в них і проблеми такої надвеликої політизації держслужби ніколи не було. Тому нам треба віднайти компроміс, який дозволить захистити державних службовців від політичної упередженості», – пояснив Ігор Коліушко.
Серед новацій законопроекту «Про держслужбу» – зміна підходів щодо визначення заробітної платні держслужбовців (зроблено акцент на зв’язці між результатами роботи і рівнем платні за неї, а також на прозорій системі нарахувань, незалежної від людського чиннику). Хоча через складний фінансовий стан держави ці норми запрацюють лише з 2017 року, проте автори проекту закону все одно залишають можливості для перегляду платні держслужбовцям. «Ми заклали норму, яка дозволить державній службі дожити до 2017 року. Зокрема, йдеться про можливість спрямування коштів, що вивільняються внаслідок скорочення чисельності держслужбовців та оптимізації процесів, на оплату праці тим працівникам, що залишаться в штаті держоргану. Тобто загальний фонд оплати праці окремо взятої установи не зменшуватиметься: кошти перерозподіляться», – пояснив Денис Бродський, експерт Реанімаційного пакету реформ.
Іван Хілобок, проектний менеджер напрямку «Реформа державного управління», зазначив, що проект Закону «Про державну службу», ухвалений в першому читанні, у травні 2015 року був позитивно оцінений європейськими експертами, а саме Програмою EU/OECD SIGMA (спільної програми Організації економічного співробітництва і розвитку та ЄС задля сприяння реформі управлінської та адміністративної систем у відповідності до вимог верховенства закону та демократії).
«Необхідно прийняти проект закону про державну службу в липні, до кінця цієї сесії роботи Верховної Ради України. Окрім того, що це продиктовано Коаліційною Угодою та Програмою Уряду на 2015 рік, прийняття закону та введення його в дію в середині 2015 року – є умовою отримання Україною допомоги від ЄС у розмірі 105 мільйноів євро за угодою з розбудови держави від 13 травня 2014 року», – зазначив Іван Хілобок.
