Київ, 8 липня 2015 року – “Безоплатна правова допомога – масштабний урядовий соціальний проект, що реалізується як орієнтований на клієнтів підхід, як проект державної установи із новим обличчям”, – таку думку висловив під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський. Початок роботи центрів з надання безоплатної правової допомоги (БПД) по всій Україні є одним із прикладів інституційних змін, які сьогодні відбуваються в державі та спрямовані на реформування відносин у суспільстві. «Робота цих центрів є дуже важливою для того, аби реалізувались і всі інші реформи, які вимагають більшої активності людей у відносинах з державою. Ця тема важлива для оцінки інтенсивності реформ в Україні» – зазначив керівник проекту “Український медіа-центр реформ” Тарас Качка.
Створення системи БПД є одним із зобов’язань України як члена Ради Європи. Право на отримання правової допомоги безоплатно у випадках, передбачених законом, закріплене Конституцією України, але протягом років не було реалізовано на практиці через неспроможність держави створити механізмів для реалізації цього права. «Лише зараз система інституціоналізована. Починаючи з 1 липня розпочалось розгортання масштабного урядового соціального проекту – формування мережі зі 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Тобто, представництва інтересів у судах, у цивільних та адміністративних судових спорах для соціально незахищених категорій громадян», – Андрій Вишневський. До цих категорій громадян відносяться: малозабезпечені, середній сукупний місячний дохід яких не перевищує прожиткового мінімуму; інваліди, що, отримують соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів; учасники бойових дій, у тому числі учасники АТО як особливо важлива та чутлива категорія на сьогоднішній день; члени сімей загиблих воїнів, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та інші. «Спілкування із клієнтом ми не починаємо із формальних критеріїв – визначення приналежності до категорій суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу. Ми починаємо із того, що з’ясовуємо, у чому полягає проблема людини, з якою вона прийшла до конкретного центру, і як саме ми можемо їй допомогти», – повідомив директор Координаційного центру. За словами Андрія Вишневського, не усім клієнтам потрібне саме представництво інтересів у суді. Часто це різні питання юридичного характеру, що потребують консультування відповідних фахівців – юристів. Тому центри розвиватимуть активні зв’язки із громадськими організаціями та об’єднаннями на місцевому рівні, органами адвокатського самоврядування з метою створення мережі широкого партнерства суб’єктів надання послуг безоплатної правової допомоги задля того, аби ті громадяни, які не є клієнтами центрів, були адресно направлені у профільні організації, які зможуть допомогти кожній людині у вирішенні її життєвої проблеми по суті та у правовий спосіб.
Гарантією забезпечення якості такої допомоги є гнучка система роботи із адвокатами, які є незалежними у своїй діяльності. «Держава, в особі кожного конкретного центру, виступає замовником послуг незалежних адвокатів, які згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» мають єдиний статус. Держава не втручається у їхню правову позицію та діяльність. Участь кожного адвоката є добровільною на етапі долучення до системи шляхом участі в конкурсі, крім того умови та режим роботи – гнучкі для кожного адвоката, коли він може визначати обсяги свого навантаження, територію, на якій готовий працювати», – зазначив Андрій Вишневський. Це забезпечує дотримання двох ключових принципів: незалежності провайдерів послуги з надання безоплатної правової допомоги, та їх конкуренції за доступ до державного замовлення на надання такої допомоги. Для клієнта «безоплатна» – означає безкоштовна. Послуги адвокатів оплачує держава у відповідності до якості та обсягів такої допомоги у кожній конкретній справі. “Фінансування системи із державного бюджету, у порівнянні із 2014 роком, збільшилося у 5 із половиною разів, та становить 269, 5 млн. грн. Що є безпрецедентним для державної програми”, – зазначив пан Вишневський. Держава оплачує послуги адвокатів, інвестує у розвиток інформаційних технологій, закупівлі основних засобів необхідних для діяльності центрів– зв’язку та комп’ютерної техніки, оренди та технічної підтримки приміщень, оплати праці штатного персоналу. Відсоток коштів проектів міжнародної технічної допомоги у бюджеті системи поточного року – 20%. «Нас підтримують Уряди Канади, США, Данії, Офісу Ради Європи в Україні, та інші донори, кошти яких спрямовані на навчання адвокатів та персоналу. А також – проведення інформаційних компаній з доведення до населення інформації про систему безоплатної правової допомоги», – пояснив Андрій Вишневський.
Звернутися до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна через цілодобову єдину лінію безоплатної правової допомоги в Україні – 0 800 213 103.
Контактна інформація про центри розміщена на сайті Координаційного центру у розділі Місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У містах-мільйонниках створено від 2-х до 4-х таких центрів. Загалом у регіонах створено від 3-ї до 9-ти центрів, з урахуванням кількості населення та транспортної інфраструктури. «У майбутньому, з урахуванням потреб громадян у регіонах, та за подальшої підтримки Уряду мережа центрів може бути розширена», – резюмував директор Координаційного центру.
