Фінансова та боргова ситуація України та Греції кардинально різняться – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 10 липня 2015 року – Фінансова та боргова ситуація України та Греції кардинально різняться. Єдина паралель, яку можна провести, це проблема з обслуговуванням зовнішнього боргу. Натомість причини її виникнення різні, так само як і механізми розвитку подій. Відповідно, ситуація в Україні не настільки загрозлива як в Греції. Про це заявили експерти під час круглого столу “Управління державним боргом: Греція, дефолт, мораторій та інші чинники, що впливають на Україну” в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами Ігора Бураковського, директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, у Греції кредитно-валютна система була централізована, що притаманне країнам ЄС. Країни єврозони, до яких належить Греція, не здатні проводити свою власну грошово-кредитну політику, що є фундаментальною причиною економічних проблем в Греції. «В Україні – ситуація інша. Окрім того, обсяги боргів неспівставні. Борг Греції складає 317 мільярдів євро, в України зовнішній державний борг – 43,5 мільярдів доларів»,- підкреслив пан Бураковський.

Аби вийти з  боргової кризи, країнам потрібно не лише реструктуризувати борг, але й проводити жорсткі і часто непопулярні реформи, зазначив експерт.  На відміну від Греції, в Україні вже є позитивні результати реформ – щодо децентралізації, боротьби з корупцією. Одночасно пан Бураковський наголосив, що реформи – це безперервний процес, тож до реформ слід ставитися як до постійного, безперервного процесу. Передусім, – виконувати умови ЄС в рамках Угоди про Асоціації.

Також пан Бураковський наголосив, що зогляду на ці відмінності, навіть в разі оголошення дефолту, його наслідки для України та Греції будуть різними. «Дефолт за певних умов може бути інструментом політики, так само, як і банкрутство підприємства, яке не обов’язково означає смерть об’єкта. У Греції спостерігаємо повноцінний дефолт, хоча попри це з нею почався новий раунд переговорів. В Україні, якщо й можливий, то лише технічний дефолт», – пояснив експерт.

Павло Кухта, економіст Реанімаційного Пакету Реформ, погодився з кардинальною різницею між українською та грецькою ситуаціями. «Принципова наша відмінність від Греції, – це те, що ми не залежимо від кредиторів. Греція продовжує вести торги з тими силами, у яких і далі бере борг. Ми зв’язані з МВФ, а не з приватними кредиторами, це не так небезпечно», – акцентував Павло Кухта. До того ж, за словами експерта, реструктуризація пройде, ймовірно, десь за півроку, а реформи триватимуть. Натомість, у Греції реформами особливо не переймаються. Там немає внутрішньої потреби, це не те суспільство, яке хотіло реформуватися, пояснив економіст. «В Україні – навпаки. Українці жорстко, через революцію, сказали, що далі жити по-іншому. Історично у таких умовах, відбувалися реформи, країни змінювалися, або не виживали», – пояснив він. Тарас Качка, керівник Українського медіа-центру реформ додав, що в Україні є суспільний запит на реформи. «У нас йде постійне пришвидшення держави – суспільство вимагає, що має бути зроблено більше і швидше. У нас вихідна ситуація інакша, ніж у Греції, але часто тактичні речі затьмарюють стратегічні», – зазначив пан Качка.

З кардинальною відмінністю стану речей у двох країнах погодився і Олександр Вальчішен, керівник аналітичного відділу ICU. І передусім, ситуація в Україні краща з точки зору перспектив. Він аргументував, що у Греції до влади свідомо було обрано представників лівих сил, що за своєю суттю не є реформаторами. Через їхні дії країна поступово втрачала кредитоспроможність, вартість запозичень зростала, а ринки закрилися для Греції як позичальника.  Крім того, підкреслив він, ще до приходу нинішньої уряду , борги вже були реструктуризовані і прийняті на баланс так званих офіційних кредиторів – МВФ, Європейського Центрального Банку тощо. Греція вела переговори з цими офіційними структурами, але не змогла домовитися про програму оздоровлення країни та реформи. «У цьому кардинальна відмінність. Грецький уряд не міг домовитися з ключовими кредиторами, а в Україні уряд не тільки говорить, а й робить кроки для покращення перспективи», – зазначив експерт. – «Ми спостерігаємо за таким ключовим показником як «первинний баланс бюджету», це ключовий показник управління фінансами з боку українського уряду». Тому в України є всі шанси уникнути застосування мораторію та спекуляцій на тему дефолту.

Це нормальна практика вести переговори щодо реструктуризації та проявляти у цьому ініціативу, це свідчить, що уряд не ховається. «Без реструктуризації зовнішнього боргу українська економіка буде настільки обтяжена боргами, що перспективи економічного зростання та відновлення добробуту громадян буде шаленою проблемою. На десятиліття країна може залишитися у перманентних економічних боргових кризах», – підкреслив керівник аналітичного відділу ICU. Важливо розуміти, що Україна вже домовилась з офіційними кредиторами, що ми працюємо над відновленням платоспроможності.

Найбільша проблема на сьогодні – це загроза списання на війну, на борги проблем корупції, відсутності чи половинчастості рішень. «Це може дискредитувати все те, за люди стояли і вмирали на Майдані»,- підсумував Ігор Бураковський. Тарас Качка, у свою чергу, порадив більш зосереджувати увагу на ході реформ у країні. Зараз в умовах, зокрема, й інформаційній війні слід зважено та раціонально ставитися до чуток та оцінок.