Київ, 19 серпня 2015 року – Виключне право на встановлення конституційного ладу у державі належить народові України. Лише враховуючи його думку та історичний досвід держави, можна подолати нинішню кризу в країні. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили громадські діячі, презентуючи Громадянське партнерство «Заради щасливого майбутнього України та кожного». Своїм Меморандумом Громадянське партнерство ставить на порядок денний суспільства ряд питань, що на їхню думку, потребують невідкладного вирішення. Йдеться, серед іншого, про право виключно народу визначати та змінювати конституційний лад в Україні, що не може бути узурповане державою. Крім того, учасники ініціативи наголошують на доцільності врахування історичного досвіду українського державотворення при зміні теперішньої системи організації суспільного життя і влади загалом.
За словами Михайла Чаплиги, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань зав’язків та інформаційних технологій, якщо йдеться про написання справжньої Конституції України, яка стала би основним документом для всіх громадян, необхідно якнайшвидше саме на рівні громадських ініціатив розпочати широкий діалог і дискусії щодо нового соціального договору. «Не можна закритися кулуарно і написати документ, вийти на референдум і отримати «так» чи «ні». Це гра у наперстки, якщо ми хочемо новий документ, що мав би стати справжнім новим соціальним договором, його треба гарно комунікуватися, він має народитися знизу», – підкреслив Михайло Чаплига.
За словами Сергія Щетиніна, правозахисника, голови ГО «Ми разом», не влада, а у першу чергу, саме суспільство винне у тому, що відбувається у країні. Протягом історії народ погоджувався з тим, що брала на себе влада. І тепер він має усвідомити, що в нього є виключне право визначати конституційний лад в державі, акцентував він. «З цієї проблеми в Україні ведеться війна, тому що цю тему і проблему хоче вирішити зовнішній агресор, тобто Росія. Подумайте самі, чого сюди йде оця озброєна армада людей? – Вони хочуть запровадити конституційний лад, який називають федеральним, – заявив Сергій Щетинін, – та передати весь свій негатив нам». Щоб цю проблему вирішити в усіх сферах життя, наш народ має вирішити своєю прямою демократією питання конституційного ладу, пояснив він.
На думку письменника та члена президії Всесвітнього форуму українців Олега Чорногуза, суспільству слід пропонувати альтернативний шлях виходу з кризи. Росія намагається зробити з України другий Афганістан, і тоді вже не йтиме мова про жоден європейський шлях нашої країни. Він пропонує визнати частину Донбасу тимчасово окупованою територію, але на утриманні країною-агресором, вивізши звідти всіх проукраїнських людей та поставити кордон на межі з окупованим Донбасом. «Треба відмежувати той апендицит окупований. Відповідно усіх Міжнародних Хартій і Конвенцій, зокрема, і Женевських Конвенцій 1949 року, окупант повністю відповідає за окуповані території», – пояснив він.
Також громадські діячі переконані, що формат Мінських переговорів вичерпав себе. «Україна їх дотримується – відвела артилерію, ухвалює зміни до Конституції у дусі цих домовленостей і як того хочуть наші партнери, водночас, маємо щоденні обстріли, гинуть люди. З цим погодитись дуже важко психологічно», – зауважив Євген Захаров, правозахисник, директор Харківської правозахисної групи. Олег Чорногуз переконаний, цей формат переговорів з самого початку мав бути в іншому складі. «Найбільшу помилку ми зробили коли посадили терористів, по суті, та представників п’ятої колони на чолі з Медведчуком, кумом Путіна, за один стіл на Мінських переговорах», – підкреслив він. Потрібно було дотримуватися Будапештського Меморандуму 1994 року вести поговори з США, Британією, Росією, України, а також з Францією та Китаєм», – заявив член президії Всесвітнього форуму українців. Бо коли Україна стала без’ядерною держаною, саме ці країни гарантували нам цілісність держави, аргументував він.
Своїм завданням учасники Громадянського партнерства бачать розгортання активної діяльності у напрямках просвітницької, правозахисної, науково-дослідницької та культурно-мистецької роботи. Крім того, за словами ініціативи, свої напрацювання та пропозиції передадуть органам державної влади.
