Моніторинг українських медіа за 21-24 серпня 2015 року

Судячи з публічних заяв, перспективи проведення виборів на Донбасі, в тому числі на окупованих територіях, особливо цікавили керівників Франції та Німеччини на зустрічі з українським президентом. Головним підсумком обговорення стала вимога провести вибори на окупованих територіях тільки у відповідності з українськими законами. Проведення ж виборів на підконтрольних Україні Донецьких і Луганських територіях багато в чому буде залежати від стану безпеки там. У той же час, судячи з усього, європейські політики закликали чітко притриматися Мінського процесу та Нормандського формату, незважаючи на можливі сторонні пропозиції, зокрема з боку Польщі, а також сумніви з боку частини політичного істеблішменту України.

Тим часом, ситуація навколо внесення змін до Конституції залишається напруженою, незважаючи на те, що європейські політики наполягають на продовженні цього процесу. У самій Україні сильна позиція тих, які пропонують відкладати зміни на потім, поки не буде проводитися додаткове широке експертне та політичне обговорення самого проекту. Таким чином, фактично пропонується провести майбутні місцеві вибори в рамках старого закону, отже, невним чином притримати адміністративно-територіальні реформи, що почалися.

В інформаційному ж середовищі з’явилися повідомлення про можливе приєднання “Народного Фронту” до об’єднавчого процесу партій коаліційної більшості.

Газпром вирішив вступати в цінову боротьбу за український ринок. Падіння цін на російський газ, зумовлене зниженням цін на нафту в світі, забезпечило російському монополісту необхідне прикриття для коригування своєї цінової політики так, щоб складати конкуренцію поставкам газу в Україну з Європи.

Тим часом, уряд переглянув плани приватизації об’єктів паливно-енергетичного комплексу. Судячи з усього, питання з’явилися як з приводу оцінки об’єктів приватизації, так і за процедурою самої приватизації. Таким чином, намічений міністерством економіки первісний темп приватизації втрачає швидкість.

Інформаційні агентства повідомляють про практично досягнуту домовленість України з кредиторами про списання до двадцяти відсотків боргу країни зовнішнім приватним кредиторам. Незважаючи на те, що це наполовину менше того, що українське міністерство фінансів хотіло, тим не менш, домовленість дозволить Україні швидше повернутися на міжнародні ринки капіталу, а також забезпечити певні ресурси для інвестиційного зростання. У разі стабілізації ситуації на Донбасі і відсутності військової ескалації військових дій, в українській владі, а також серед експертів, не виключають початок економічного зростання вже в найближчі місяці.

СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Проведення місцевих виборів у жовтні в Донецькій і Луганській областях на підконтрольних Україні територіях є питанням безпеки людей. “Якщо це проведення виборів – за кордоном досягнення артилерійського пострілу, а найбільша довжина – до 30 кілометрів, якщо це знаходиться за цими межами, то ніяких перешкод для проведення виборів я не бачу. Мова йде про безпеку людей”, заявив Президент Петро Порошенко. За його словами, якщо дати російським військам або підконтрольним їм терористам обстрілювати під час виборів, то це буде потужна провокація. Тому потрібно тричі подумати про проведення виборів у цих районах. Президент також підкреслив, що вибори на Донбасі відбудуться, якщо буде забезпечено виконання Мінських домовленостей. Проведення “фейкових” виборів на Донбасі ставить під загрозу Мінські угоди, вважає президент. “Ми обговорили крайню небезпеку, яку представляє проведення фейкових виборів 18 жовтня і 1 листопада не відповідно до українського законодавства. Це становить серйозну загрозу Мінському процесу в цілому. Ми чітко декларуємо, що на сьогоднішній день, на жаль, саме Російська Федерація і підтримувані нею бойовики представляють єдину загрозу для відновлення миру і стабільності в регіоні”, заявив Порошенко за підсумками переговорів з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. “Вибори на окупованих територіях України повинні пройти відповідно до українського законодавства, щоб схід отримав в органи влади законних представників”, вважає президент Франції Франсуа Олланд. За його словами, сепаратисти несуть відповідальність за виконання чи невиконання Мінських домовленостей. “Підписи під домовленостями передбачають відповідальність усіх сторін, української сторони, але також і сепаратистів, за те, що зроблено і що не було зроблено”, заявив він.

Україна повинна чіткіше визначитися стосовно окупованих територій. Впливу на територіях не маємо. Вони фактично ігнорують українську владу. І звідти потоками йде і бруд політичний, і політичний терор, і диверсії, і корупція. Значить, нам потрібно від них на цей час, поки там не влаштована ситуація на краще, відгородитися. Тобто по лінії зіткнення провести тимчасову межу розмежування між добром і злом і сказати: ви окупована територія, у вас окупаційна влада, і вона відповідає за те, як живе і як працює ця територія”, заявив перший Президент України Леонід Кравчук. За його словами, так роблять у всьому світі. “Я не вірю в те, що Мінський процес може дати нам позитивний результат для припинення війни в Донбасі. Не тому, що він недосконалий. А оскільки формат самого процесу Мінського не виведений на найвищий рівень прийняття рішень. Тобто, він з точки зору міжнародної практики, оцінки міжнародних документів не є статутно-міжнародним документом. А це означає, що завжди спекуляції йдуть навколо самого документа”, вважає Кравчук. Є протокол Мінських угод, а є декларація про протокол. Декларацію підписали глави держав – Порошенко, Путін, Меркель, Олланд. А протокол не підписали. Тому, за його словами, і виявляється, що Мінські угоди виконує Україні, бойовики ж не виконували і виконувати не будуть, і вони про це заявляють самі. Протоколи та плани для бойовиків не існують, оскільки це не держава, яка бере на себе міжнародні зобов’язання. “Це вже зрозуміло, що підписувати документи з бойовиками, сепаратистами і з незаконно оформленими владними якимись структурами фейковими – це просто нереально. І ми повинні на це дивитися саме з цієї точки зору”, підкреслив Кравчук.

Президента Росії Володимира Путіна треба переконати, що він не виграє тривалий конфлікт в Україні і не зможе демонструвати силу на території країн НАТО. “Я б переконав президента Путіна, що якщо він просунеться далі на територію України, він зіткнеться з довгограючим конфліктом, який йому не виграти”, заявив екс-спікер сейму Польщі Радослав Сікорський. Час працює проти Путіна. “Україна проводить реформи, в той час як конфлікт обходиться Росії дуже дорого. І тоді, я думаю, він міг би піти на угоду і відмовитися від окупації України. Необхідний процес, в якому повинні брати участь США і ЄС, який би врегулював в підсумку всі конфлікти на пострадянському просторі – Придністров’я, на Кавказі та інші”, вважає він. Президент Польщі Анджей Дуда в ході свого візиту до Німеччини в найближчу п’ятницю хоче підняти питання про новий формат переговорів на тему України. “Президент Польщі Анджей Дуда запропонував назви нових держав, які могли б брати участь у розмовах з Росією. Це – США і сусіди України, які безпосередньо зацікавлені в тому, що відбувається в Україні”, повідомляє Польське Радіо. Президент Польщі вважає, що до переговорів також повинні підключитися представники європейських інституцій.

Україна не потребує нових форматів для деескалації ситуації на Донбасі. “Я впевнений в тому, що ми не потребуємо нових форматів. У нас є формат Мінська, формат Нормандський. Упевнений в тому, що в рамках цих форматів ми можемо вирішити всі необхідні питання. Якщо буде побажання, у нас є й інший досвід, наприклад у Британії під час саміту НАТО ми збиралися країнами Великої сімки, були обговорення цих питань в Женевському форматі. Ми готові співпрацювати, але базовим вважаємо формат Нормандський, який довів свою ефективність”, вважає президент Петро Порошенко. Ніякої альтернативи Мінському процесу не існує. “Ми впевнені в тому, що Мінський процес, заснований на мирному плані, є абсолютно універсальним інструментом. Мінськ – це комплекс питань: політичних, гуманітарних, соціальних, економічних, які сприяють встановленню миру і деескалації конфлікту”, заявив президент. Кремлю треба нагадати про Мінські домовленості, вважає Порошенко. “Упевнений, що нормандський формат має особливе значення для всіх наших країн. Ми підтверджуємо неухильне дотримання всіх положень мінського формату. І ми домовилися використовувати найближчі приводи, щоб в рамках міжнародних заходів донести ці сигнали в Москву. Сподіваюся, що основним результатом нинішнього заходу стане деескалація подій на Донбасі, припинення кровопролиття, сприяння початку обговорення модальності проведення місцевих виборів за українським законодавством, які будуть чітко відповідати стандартам ОБСЄ”, заявив український президент. Мінські угоди дали Україні фору і час для зміцнення обороноздатності. “Сьогодні ми вже значно краще, ніж рік тому, готові до оборони і захисту нашої держави. Мінські угоди, хто б і як їх не критикував, дали нам фору і час для зміцнення обороноздатності, і дали можливість хоча б частково подолати очевидне військово-технічне відставання від Росії”, прокоментував президент Мінські домовленості.

ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Газпром може запропонувати Україні в четвертому кварталі російський газ на $35 дешевше, ніж у третьому. “Ми спостерігаємо тенденцію зниження цін на нафту і ціна газу за контрактом, без знижки, в четвертому кварталі може бути нижче на $35, ніж у третьому” зазначив голова правління ВАТ “Газпром” Олексій Міллер. У той же час, закріплені в контракті принципи ціноутворення Газпром змінювати не має наміру. Міллер запевнив, що “в України буде чітке розуміння того, що ціна на російський газ буде повністю конкурентоспроможна по відношенню до європейського ринку”. Також Міллер не знайшов жодних економічних пояснень того, що Україна купує реверсний газ в Європі. За його словами, реверсний газ обходиться Києву на 20-30 доларів дорожче, ніж можливі закупівлі у Газпрому. У Нафтогазу, за словами Міллера, є повне розуміння, що досягти “зимового” рівня запасів газу в сховищах без закупівель у РФ неможливо, але “головна і єдина проблема – відсутність грошей на закачування”. “Газпром” не планує закачувати газ в підземні газові сховища України, заявив Міллер. “Ми бачимо, що закачування газу в підземні газові сховища України зараз йде набагато більш низькими темпами, ніж торік. Нас це турбує, треба терміново нарощувати темпи. Необхідні обсяги газу в ПСГ – це обов’язкова умова надійного забезпечення українських споживачів і транзиту газу до Європи майбутньої зими. Але вся повнота відповідальності за ці питання лежить на “Нафтогазі”. Ми з цього виходимо, але свій газ закачувати в українські сховища не будемо”, підкреслив він.

РЕФОРМИ
У Берліні позитивно оцінюють хід конституційної реформи в Україні. “Я категорично хочу сказати, що великим досягненням в Україні є те, що дискусія щодо внесення змін до Конституції проходить саме так, як ми домовилися в Мінську”, повідомила канцлер ФРН Ангела Меркель. Україна багато робить як в плані виконання Мінських домовленостей, так і проведення внутрішніх реформ в країні. “Україна багато зробила, щоб провести реформи – це стосується і конституційної реформи, та підготовки виборів”, заявив президент Франції Франсуа Олланд. Він наголосив на важливості забезпечення виконання умов Мінських домовленостей, тому що не всі їх пункти виконуються, або виконуються не повністю. Президент Франції також пообіцяв, що дві країни будуть продовжувати підтримувати Україну в наступні місяці, що залишилися до набрання чинності Угоди про Асоціацію. Зміни до Конституції чітко відповідають Мінському процесу. “Головне – почати політичний процес, де після обговорення у форматі Конституційної комісії, після схвалення висновків Венеціанської комісії, я як Президент, вніс до парламенту проект Конституції, який повністю і чітко відповідає взятим Україною на себе зобов’язаннями”, заявив Президент України Петро Порошенко.

Голосувати за зміни до Конституції, внесені Президентом і прийняті парламентом у першому читанні потрібно після виборів. “Я рекомендую голосувати, оскільки моя рекомендація вже тепер є офіційною – я член Конституційної Комісії. Але з урахуванням ситуації, яка може скластися на час голосування, я пропонував би ще раз подивитися на ті позиції змін, які можуть бути використані проти України, – і не тільки в українському суспільстві, а й за її межами. Місцеві вибори – це дуже важливий етап аналізу досягнень та недоліків, які були за цей час. І тому я не рекомендую до виборів голосувати у Верховній Раді. Ще подивитися, проаналізувати. І вже десь в листопаді або грудні вийти на голосування”, заявив перший Президент України Леонід Кравчук.

Після розгляду в першому читанні змін до Конституції в частині децентралізації пропонується запросити до аналізу документа міжнародних авторитетів. “Давайте запросимо найкращих міжнародних фахівців у галузі права, нобелівських лауреатів, давайте запросимо тих хто має незаангажовану чисту репутацію, хто може надати свої погляди на це”, запропонував Спікер Володимир Гройсман.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом залишилося ратифікувати тільки двом країнам. “Ми захистили європейський вибір; Угоду про асоціацію з ЄС залишилося ратифікувати лише двом країнам ЄС, і вже незабаром всупереч протидії Москви, вона набуде чинності і буде виконуватися в повному обсязі”, повідомив Президент Петро Порошенко. За його словами, Росії не вдалося зруйнувати єдність міжнародної коаліції. А санкції тим часом завдали і завдають потужний удар російській економіці.

Україна бореться як за свій спокій, так і за спокій в країнах-членах Європейського Союзу. “Сьогодні ми захищаємо кордони Європи. Ми боремося не тільки за свою безпеку, ми боремося за спокій в країнах-членах Європейського Союзу. Ми боремося за цінності вільного світу, проти російської військової агресії. І це спільна боротьба України і всього цивілізованого і вільного світу”, заявив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. За його словами, за останні півтора року в Україні не просто відновлена, а фактично створена нова армія: “Ця армія протистоїть російської військової агресії. Жодна країна у світі сьогодні не воює з ядерною Росією. Хоча ще рік тому багато експертів і аналітики говорили про те, що навряд чи Україна втримає російське нашестя”, заявив він. Цивілізований світ ніколи не змириться з анексією Криму. “Цивілізований світ ніколи не “проковтне” анексію Криму. Півострів, в який українці вклали свій піт і працю, буде обов’язково українським”, заявив Яценюк. За його словами, українська влада поверне до Криму знищені Росією закон, свободи і права кримських татар та інших національних меншин, людську гідність. Ті, хто захопив Крим, відправив терористів в Донецьк і Луганськ, будуть засуджені міжнародним правосуддям та історією”, переконаний Прем’єр-міністр України.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Україна близька до угоди з найбільшими кредиторами країни про реструктуризацію 19 мільярдів доларів зовнішніх боргів. “Комітет кредиторів налаштований сприяти угоді, оскільки вони усвідомлюють, що Україна стикається з особливими обставинами. Їх позиція чітка: вони ніколи не вважали, що списання боргу необхідне, але, незважаючи на це, щоб досягти угоди, вони пішли на дуже значні поступки”, повідомляє Reuters. Згідно з повідомленням, буде списано 20% українського боргу перед іноземними приватними кредиторами. Незважаючи на те, що 20% це лише половина від того, що запитувала України, експерти називають такі переговори вдалими.

Дефіцит зовнішнього фінансування на 2015 рік становить 18,4 млрд доларів. “Запозичити фінансові ресурси такого масштабу ззовні неможливо, тому Україні потрібні і реструктуризація, і одночасно списання частини боргу, що суттєво вплине на реалізацію можливостей по її доступу до міжнародних фінансових ринків. Україна є нетто-кредитором світу. З української економіки за кордон виведений обсяг фінансових ресурсів, який за сьогоднішнім курсом перевищує річний обсяг ВВП. Це втрата реального інвестиційного ресурсу, який мав би забезпечувати реалізацію інвестиційно-залежної моделі економічного зростання”, вважає академік Валерій Геєць. На його думку, нинішня орієнтація на ресурси зовнішніх кредиторів, у тому числі і міжнародних фінансових організацій, тільки підсилює боргову залежність, вихід з якої, як демонструє приклад Греції, Іспанії, Португалії та багатьох інших країн, буде вкрай обтяжливим.

В даний час є підстави вважати, що вже в найближчі місяці може поновитися економічне зростання країни. “Є обережні підстави вважати, що економіка подолала глибокий стрес, заподіяний війною. Бізнес адаптується і знаходить нові ринки на заміну повністю закритому для нас російському – економічну війну проти нас Росія теж не зупиняє, хоче нас виснажити. Тим не менш, вже в найближчі місяці може поновитися економічне зростання. Це відбудеться тільки завдяки відсутності військової ескалації”, заявив Президент України Петро Порошенко. В той же час, на сторінках українських експертів у FB активно обговорюється тема майбутнього обвалу української гривні в наслідок вчорашнього падіння рубля і юаня.

ПАРЛАМЕНТ
Президент України Петро Порошенко закликав усі політичні сили до об’єднання. “Один-єдиний національно-державний прапор цінніше, ніж сотні партійних знамен. І це мій прямий заклик до всіх політичних сил. Закликаю всіх до єдності – насамперед тих, хто об’єднався в парламентську коаліцію – об’єднуватися зараз заради України”, заявив Порошенко.

Політичні партії “Блок Петра Порошенка” і “Народний фронт” досягли домовленості про повне об’єднання, включаючи створення єдиної фракції у Верховній Раді і створення спільної партії, повідомляє неназване поінформоване джерело. Згідно з інформацією, домовленість вдалося досягти в ніч з 21 на 22 серпня. Переговори проходили за участю Президента і прем’єра. Досягнуті домовленості будуть записані у спеціальній угоді. За даними джерела, спільний похід на вибори БПП і “Народного фронту” передбачає єдиний список кандидатів, в якому “Народному фронту” відійде близько 25%. На даний момент угода ще не підписана, але переговори вже завершені. Угода передбачає спільну фракцію, спільне оновлення уряду і спільну партію. За Арсенієм Яценюком залишиться посаду прем’єра і посади його міністрів в уряді. “Угода передбачає, що сторони спільно сформують єдину фракцію, спільний уряд, пізніше і спільну партію, тому що останнє вимагає найбільше часу. Не можна завтра створити спільну партію – це передбачає певні юридичні ходи, тому перше, очевидно, буде оголошено про спільну фракцію, потім спільний уряд, а потім цей процес, можливо, вийде на спільну партію, але уряд буде переформатовано усіма сторонами”, повідомило джерело. За його повідомленням, переформатування уряду відбудеться ще до місцевих виборів. “Це буде вересень – початок жовтня. Тоді ми будемо мати новий формат уряду”, уточнило джерело. Співрозмовник додав, що якщо законодавство не дозволить створити спільну фракцію, то буде прийнято рішення про спільну діяльність двох фракцій і утворенно загальну координаційну раду. “Об’єднання може бути і неформальним. Дві фракції приймають рішення про спільну діяльність, обирають єдине керівництво, так звану координаційну раду, одного голову. Таким чином, два лідери, які мають владу, приймають стратегічне рішення, дві фракції працюють як одна команда при парламентському голосуванні”, розповів співрозмовник.

ВЛАДА І БІЗНЕС
Кабінет міністрів призупинив біржову приватизацію об’єктів паливно-енергетичного комплексу та групи “Г” до перегляду початкової ціни. Згідно з постановою, початкова ціна, встановлена ​​для об’єктів групи Г та паливно-енергетичного комплексу, підлягає перегляду державними органами приватизації. “Рекомендації та пропозиції за початковою ціною пакетів акцій об’єктів групи Г та паливно-енергетичного комплексу, які підлягають приватизації, приймаються у формі рішення, яке підлягає обов’язковому розгляду державними органами приватизації при визначенні умов продажу”, наголошується в постанові. Загальна позиція Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку полягає в тому, що на даному етапі використання бірж для приватизації не є ефективним способом знаходження акціонерів-інвесторів, завдання максимум – виключити біржі з цього процесу. “Ми вже зробили всі формальні дії, щоб знизити істотно комісії, які біржі отримували від приватизації. Мова йде про зниження в десятки разів. Зараз вони отримують 1% від приватизаційних аукціонів, що непорівнянно з реальними цінами витрат бірж. Це – завдання мінімум. Завдання максимум на даному етапі – виключити біржі з цього процесу. І це наша постійна позиція, бо біржі втратили кредит довіри, вони на сьогоднішній день не функціонують в рамках своїх основних цілей і завдань”, заявив глава НКЦПФР Тимур Хромаєв.

НАК “Нафтогаз України” категорично проти реструктуризації боргів ПАТ “Укрнафта”. “Фіскальна служба працює з реструктуризації боргу Укрнафти. Позиція Нафтогазу: ми категорично проти реструктуризації боргу компанії, яка рік не платить податки”, заявив заступник глави Нафтогазу Андрій Пасічник. Позицію він аргументує тим, що інші компанії, подивившись на це, також перестануть платити.

ІНШІ НОВИНИ
Генеральний прокурор Віктор Шокін своїм наказом затвердив тестові завдання на знання законодавчої бази для заняття посад прокурорів місцевих прокуратур. “У п’ятницю, 21 серпня 2015 року, Генеральний прокурор України Віктор Шокін підписав наказ “Про затвердження тестових завдань на знання законодавчої бази для заняття посади прокурора місцевої прокуратури і посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників”, повідомляє прес-служба ГПУ.