Моніторинг українських медіа за 25 серпня 2015 року

Переговори в Берліні між президентом України, німецьким канцлером, і французьким президентом були націлені на пошук шляхів активізації мирних процесів на Донбасі і реформ в Україні. В адміністрації президента говорять про можливість зміни формату переговорів щодо врегулювання конфлікту в регіоні, незважаючи на гучну заяву президента, зроблену напередодні про те, що іншого формату крім мінського і нормандського не потрібно.

Центральна виборча комісія спільно з військово-цивільними адміністраціями Донецької та Луганської областей визначилася з населеними пунктами, де вибори не доцільно проводити. Основну увагу приділено насамперед питанню безпеки учасників виборчого процесу. Фейкові ж вибори, які готують в окупованих територіях, можуть зірвати процес політичного врегулювання на Донбасі, вважають, як в українській владі, так і лідери європейських країн.

Крім виборчих цілей, політологи вбачають у проекті об’єднання трьох основних сил парламентської коаліції прагнення протистояти, не стільки реваншистським і ліво-комуністичним партіям, скільки новим політичним проектам. До останніх, судячи з усього, можна віднести об’єднання “Самопоміч”, а також набирає силу Українське об’єднання патріотів “Укроп”.

Процес ратифікації угоди про асоціацію України та Європи наближається до завершення. Документ залишається прийняти тільки Греції та Кіпру, – країнам, де сильне російське лобі. Експерти ж, незважаючи на успіхи української дипломатії, не бачать можливість безвізового режиму з Європою для громадян України найближчим часом.

Більшість експертів в цілому згідні з тим, що економічна криза в країні досягла дна. Для забезпечення ж зростання вважають за необхідне змінити грошово-кредитну політику Національного банку, щоб дозволяти банкам кредитувати економіку. Однак самій банківській системі потрібні великі докапіталізація та інвестиції, вважають аналітики.

СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Чергову спробу президентів України та Франції Петра Порошенка і Франсуа Олланда, а також канцлера Німеччини Ангели Меркель реанімувати Мінські домовленості, для якої вони зустрілися в Берліні, навряд чи можна назвати успішною, написав лідер Радикальної партії Олег Ляшко у своєму Facebook. “Мінські домовленості – це відпочатку мертвонароджена дитина ганебної європейської політики умиротворення агресора, що примусидла Порошенко до політичних поступок під тиском Росії і Заходу, яка ніколи не була життєздатна. І це не дивно. Адже учасники нормандського і породженого ними мінського форматів переговорів ставили перед собою принципово різні цілі. Метою Європи, в особі лідерів Німеччини і Франції, було умиротворити агресивну Росію за рахунок України, давши Путіну можливість зберегти обличчя”, підкреслив Ляшко. “Тактичним завданням Путіна і у вересні, і в лютому було зупинити наростання санкцій проти Росії. А стратегічною метою – сформувати ракову пухлину всередині України у вигляді особливого статусу Донбасу під контролем Кремля, яка пускала б метастази в інші регіони і як якір утримувала б Україні від руху до цивілізованого життя. Путін прагне мати вето на вибір Україною свого геополітичного місця і реалізацію її європейського курсу. І буде нарощувати військовий тиск і шантаж, поки не отримає своє”, заявив політик. “Не допустивши путінських змін до Конституції України, ми заб’ємо перший цвях у труну з мінської зрадою і спонукаємо наших друзів на Заході (а їх чимало!), Особливо в США, до перегляду помилкової стратегії умиротворення Путіна за рахунок здачі інтересів України. Нас будуть здавати до тієї межі, поки ми самі будемо погоджуватися, щоб нас здавали. Своєю власною силою повинні змусити наших партнерів на Заході зайняти сильну позицію!”, – резюмував політик.

Переговори в Берліні дадуть поштовх, щоб заново почати відводити військову техніку. “Це черговий крок, у спробах прояснити позиції. Я думаю, що ці розмови дадуть поштовх, щоб заново почати відводити військову техніку. Ніхто не хоче йти від форми “Мінська-2”. Давайте виконаємо спочатку умови, які були поставлені. Зараз вони кажуть, що обидві сторони не виконують умов. Ми дізнаємося буквально завтра, чи буде там прорив чи ні, на переговорах контактної групи”, заявив директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. На переговорах від Порошенка хотіли почути, яка внутрішня ситуація в Україні, зазначив політолог. “Мені здається, що є якась заклопотаність у європейців з приводу боротьби з корупцією і як йдуть реформи. Про це вони запитували у президента, щоб уточнити, як йдуть справи”, зазначив він.

У ході зустрічі в Берліні лідери Німеччини, Франції та України обговорили так звані “червоні лінії”, перетин яких означатиме для Росії посилення санкцій. “Дуже важливо, що вчора ми обговорили так звані червоні лінії, перетин яких Російською Федерацією означатиме рішучу реакцію міжнародного співтовариства, зокрема, Європейського Союзу, і мова йшла не тільки про санкції. Можу визнати, що одна з цих ліній – це проведення фейкових виборів на території так званих “ДНР і ЛНР”. Російська Федерація повинна натиснути на своїх прихильників, щоб вони запобігли або скасували проведення таких виборів”, заявив заступник голови Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв. Вони несуть серйозну небезпеку для Мінського процесу, пояснив чиновник.

В Адміністрації президента не виключають можливості розширення складу переговірників в “нормандському форматі”, повідомив він. “Мені байдуже, яким буде формат. І для народу на Донбасі теж головне, щоб встановився мир і спокій на Донбасі. Байдуже – женевський при цьому буде формат, нормандський або інший. Головне – зрушити з місця мінський процес. Яким чином це зробити – це вже відповідальність нас, дипломатів”, заявив Єлісєєв. На початку вересня Україну відвідає спеціальний представник Президента Польщі, щоб обговорити дорожню карту відносин двох держав, а також можливість залучення Польщі до врегулювання ситуації, повідомив Єлісєєв. Дипломат ставить за мету знайти шлях, який дозволить зробити “нормандський формат” більш ефективним.

Тверезомислячі політики і в Європі, і в світі починають усвідомлювати крах мінського “мирного процесу”, який не надає перспектив досягнення довгострокового миру, вважає Ляшко. “А значить необхідність використання інших дипломатичних форматів для реальних змістовних переговорів, зокрема за участю США і сусідів України. Це також вимагатиме переходу до політики стримування агресора, яка включала б нові жорсткі санкції і озброєння України сучасною захисною зброєю. За успішними дипломатами завжди стояла потужна армія”, підкреслив він.

Президент дав доручення працювати більш активно і навіть наступально в рамках врегулювання конфлікту в Донбасі, повідомив представник адміністрації президента. “Дійсно, є доручення президента України дуже активно працювати не тільки на випередження, але і системним способом, а також працювати наступальним способом. Наступним кроком буде візит президента України до Брюсселя, де відбудуться переговори з лідерами ЄС”, повідомив Клімкін.

Млявий конфлікт в Донбасі вигідний президенту України Петру Порошенку, так як він допомагає маскувати проблеми і зберегти владу в країні, вважає представник самопроголошеної “ДНР” Андрій Пургин. “Петру Порошенко не вигідний мир. Та дуже важка ситуація, яка склалася в Україні, вимагає відповідей. В стані війни дуже легко маскувати все на світі і зберігати владу. Уповільненим конфліктом Порошенко гарантовано зберігає собі владу”, вважає Пургин. Україна фактично перебуває в стані дефолту, додав він. “Україна давно в дефолті, але жодне з американських агентств, які називають міжнародними, що не оголосило, що Україна в дефолті і масово не виконує свої зобов’язання, і мало того – висуває вимоги про списання боргів. Вимоги про списання боргів пред’являє банкрут – той, у кого вже дефолт. Формально Україна не в дефолті, але вона вже не виконує своїх зобов’язань”, зазначив він.

ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” почала імпортувати вугілля з Росії. “На сьогодні “Центренерго”, наскільки я знаю, відвантажує з Кузбасу першу партію. Очікується, що це буде 200 тис. тонн протягом найближчого часу. Я думаю, що перші вагони вже до кінця серпня надійдуть на станції”, повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. В “Центренерго” вже є домовленості про перші постачанні вугілля морським шляхом на кінець вересня – початок жовтня, заявив міністр.

РЕФОРМИ
З вересня, за підтримки спеціальної місії Європарламенту, почнеться реформа всередині українського парламенту. “Хочу підкреслити, що дуже важливо сьогодні змінити роботу парламенту. І, тому, ми з вересня місяця починаємо спільно зі спеціальною місією Європейського парламенту реформу всередині українського парламенту”, повідомив Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. “Старими методами якісно побудувати нову систему дуже важко”, зазначив спікер.

Ключове завдання України полягає в проведенні реформ та інтеграції в ЄС. “Відразу після параду Незалежності я відбув до Берліна на зустріч з канцлером ФРН Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. Ключове завдання полягає в тому, щоб прискорити реформи. Упевнений в тому, що найближчим часом ми зможемо відзвітувати про реформи і отримати можливість безвізового режиму”, заявив Президент України Петро Порошенко, коментуючи свою зустріч з канцлером ФРН Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом залишилося ратифікувати тільки двом країнам – Греції та Кіпру. “Кіпр і Греція ще не починали ратифікацію угоди, а 26 інших країн ЄС вже завершили і завершують цей процес. Це технічне питання, яке не вплине на ратифікацію угоди з 1 січня наступного року”, повідомив експерт з міжнародних питань Володимир Гушулей. За його словами, на Кіпрі і в Греції присутній “значний вплив російського лобі” з яким Україна не може впоратися. Однак, незважаючи на це, європейські країни працюють над тим, щоб угода була ратифікована.

Україна технічно не готова до вступу в Європейський Союз, вважає колишній заступник міністра закордонних справ, посол України в Фінляндію Андрій Олефіров. Посол порівняв Україну і Фінляндію, яка готується до вступу в НАТО. “Скажу, мабуть, очевидну річ: ми схожі з ними. Дві руки, дві ноги, вони працюють, лають один одного або хвалять… Але я дивуюся тому, що вони не працюють ні в суботу, ні в неділю в держустановах, приходять на роботу о восьмій ранку, о п’ятій вечора йдуть додому… Я звик, що у нас завжди аврал, завжди щось потрібно гасити. Тобто з нашою енергією ми повинні були б жити краще, ніж фіни. Але у них в дев’ять разів населення менше, а ВВП набагато більше, ніж наш. У нас є перспективи. Але все з’їдає корупція і недолугість. Нам потрібно, щоб нас хтось постійно підштовхував. Ось в МВФ взяли кредит, все – тепер нас будуть підштовхувати і моніторити, щоб ми його не вкрали, будуть примушувати нас робити реформи”, сказав Олефіров. У фінів зараз питання вступу до НАТО – виключно політичне. “Технічно до цього вони на 100% готові. А для нас – це і політичне питання, і технічне. Технічно ми не готові. Так само ми технічно не готові до вступу в ЄС. Може, ЄС не ідеальний. Але поки це єдине утворення, з якого можна і потрібно брати приклад”, зазначив посол.

Україна здійснює сильну зовнішню політику, але, при цьому, в найближчій перспективі громадянам не варто сподіватися на безвізовий режим з ЄС і європейський рівень життя, вважає директор Центру досліджень міжнародних відносин Микола Капітоненко. “Думаю, що це тверда “чотири з плюсом” за п’ятибальною шкалою. Є певні мінуси і, на мій погляд, головний з них полягає в тому, що ми як і раніше не визначені в стратегічному виборі своєї зовнішньої політики. Ми не зовсім бачимо довгострокові цілі. Що стосується тактики і поточних завдань, пов’язаних з конфліктом на сході, з формуванням міжнародних коаліцій в нашу підтримку, то з цим наша дипломатія справляється добре”, експерт.

Росія з часом буде позбавлена ​​права вето в Раді Безпеки ООН. “Поступово ми прийдемо до обмеження права вето. Не можна, щоб одна країна, причому в справах, які стосуються саме неї, блокувала думку всього світового співтовариства. Ми не прийдемо до цього одномоментно, але працювати в цьому напрямі ми однозначно будемо. Ми бачимо і політичні та юридичні шляху до цього”, повідомив глава МЗС України Павло Клімкін.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Економіка України досягла дна; тому обвал економіки, який ми спостерігали з минулого року, вже позаду. “Стався обвал, коли почалася агресія Росії в Криму та на Донбасі. Впало виробництво, експорт-імпорт з Росією. Ми досягли певного дна. Для того, щоб економіка зростала, потрібно активно стимулювати ділову активність, насамперед грошово-кредитну”, вважає економічний експерт Борис Кушнірук. За його словами, реформи уряду, навіть швидкі і правильні, дадуть результат через рік-два, а в разі пенсійної реформи – через 10 років. “Грошово-кредитна політика НБУ сьогодні не стимулює зростання економіки. А гроші в економіку потрібні зараз”, підкреслив Кушнірук.

Державна підтримка підприємств в Україні більш ніж у п’ять разів вища, ніж у країнах Європи. А це в свою чергу, дуже деформує ринок. В Україні більше трьох тисяч державних підприємств. З них працюють більше двох тисяч, а ефективно працюють – кілька сотень. За підрахунками за минулий рік, збитки держпідприємств склали майже 100 мільярдів гривень”, повідомив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць. За його словами, ці збитки по відношенню до ВВП становлять більше 10 відсотків.

ПАРЛАМЕНТ
Центральна виборча комісія (ЦВК) отримала подання з переліком населених пунктів регіонів, в яких пропонується не проводити чергові місцеві вибори з міркування безпеки. “У Центральну виборчу комісію надійшли подання і від голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, і від голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо переліку населених пунктів, де, на їхню думку, вибори провести буде неможливо, в першу чергу в силу знаходження цих населених пунктів у прифронтовій території, в зоні зіткнення, а також на території, яка може перебувати під обстрілами, і де є серйозні побоювання за життя членів виборчих комісій і самих виборців. Такий перелік у нас є, і Центральна виборча комісія зараз його уважно вивчає”, повідомив заступник голови ЦВК Андрій Магера. За його словами, подання від голови Луганської бютівця Георгія Туки надійшло сьогодні, а від його колеги з донецької області Павла Жебрівського – “трошки раніше”. По кожному населеному пункту є чітке обгрунтування, зазначив Магера. “Як правило, це, як на мене, об’єктивні критерії, критерії безпеки, критерії знаходження населених пунктів у зоні зіткнення. Я думаю, що ці критерії треба враховувати і ЦВК варто було б погодитися з цим”, вважає він. Основним аргументом проти проведення виборів є загроза особистій безпеці та здоров’ю людей, насамперед тих, хто безпосередньо братиме участь в організації виборчого процесу, а також антиукраїнська пропаганда. “Свою позицію я ніколи не приховував і пояснюю її існуванням загрози особистої безпеки та здоров’ю людей, насамперед тих, хто безпосередньо братиме участь в організації виборчого процесу. Крім того, чрез тривалу антиукраїнську пропаганду з боку російського телебачення, сьогодні не доводиться говорити про свободу передвиборної агітації. Населення дезорієнтована, людям складно робити усвідомлений вибір в умовах відсутності перспективи розвитку”, заявив Жебрівський.

Чергові місцеві вибори 25 жовтня відбудуться скрізь, де вдасться забезпечити їх відповідність європейським стандартам. “Думаю, що ця дискусія має бути проведена в парламенті, оскільки повинні бути відповідні подання від ЦВК та затвердження ВР. Але ще раз хочу підкреслити, що там, де є можливість забезпечити вільний виборчий процес, де люди можуть вільно висловити свою думку і вибори можуть бути визнані як такі, що відповідають європейському законодавству, вільними і демократичними, там повинні бути проведені вибори”, заявив Голова Верховної Ради Володимир Гройсман.

Ряд народних депутатів та громадських активістів пропонує Верховній Раді внести зміни до законодавства, щоб переселенці з Донбасу та Автономної Республіки Крим мали можливість брати участь у місцевих виборах. “У законі “Про місцеві вибори” ми пропонуємо визначити, що приналежність до територіальної громади визначається не тільки зареєстрованим місцем проживання, але і адресою фактичного проживання Тимчасово переміщених осіб (ВПО), але за умови, що вона змінила виборчу адресу відповідно до вимог закону “Про Державний реєстр виборців”, повідомив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев. Запропонований проект закону містить механізм реалізації внутрішньо переміщеними особами права голосу як на загальнонаціональних, так і на місцевих виборах шляхом зміни виборчої адреси без зміни офіційної реєстрації, пояснив громадський активіст. В той же час, з метою запобігання різного роду маніпуляцій в законопроекті визначено так званий “мораторій” на чергову зміну виборчої адреси внутрішньо переміщеним особою протягом наступних 365 днів, підкреслив громадський активіст.

ПРЕЗИДЕНТ
Міністерство оборони України завершило підготовку основних стратегічних документів оборонного планування з метою стримування військової агресії на Донбасі, повідомила представник Міністерства оборони України полковник Вікторія Кушнір. За її словами, зокрема, оборонне відомство підготувало військову доктрину України, концепцію розвитку сектора безпеки і оборони України, концепцію державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на 2015-2020 роки, а також стратегічний оборонний бюлетень України.

УРЯД
Деякі представники “Народного фронту” можуть використовувати збір підписів за відставку генпрокурора Віктора Шокіна, щоб перешкодити об’єднанню політсили з “Блоком Петра Порошенка”. “Завжди в кожній партії є люди, які зацікавлені в об’єднанні і які не зацікавлені в об’єднанні. Тим, хто перебуває на провідних ролях в “Народному фронті”, біля Яценюка, напевно, було б невигідно таке об’єднання, тому що вони можуть втратити свій вплив. Ймовірно, такі люди можуть бути і в БПП ​“, заявив політолог Ярослав Макітра. Заява про негайну відставку з поста глави МВС Арсена Авакова, в разі відставки Шокіна, більше схоже на політичний шантаж, вважає політолог. “Але в сьогоднішній ситуації він не дуже дієвий. Напевно, “Народному фронту” не потрібно говорити, що в разі голосування за відставку Шокіна, на звільнення піде і Аваков, це само собою зрозуміло. Це члени коаліції, між ними не може бути такого серйозного розбрату, якщо кандидатура Шокіна важлива для президента. Тому викид цієї інформації в ЗМІ – це всього лише інформаційна кампанія”, зазначив політолог.

Крім проходження до місцевих рад, об’єднанням партій лідер “Народного фронту” переслідує особисті цілі, політтехнолог Катерина Одарченко. “За останніми дослідженнями, “Народний фронт” у різних регіонах набирає від 1,8 до 4 відсотків голосів. Це не дозволяє їм зайти в місцеві ради”. На думку Одарченко, об’єднання потрібно не тільки “Народному фронту” для проходження до місцевих рад, але й самому Арсенію Яценюку для того, щоб “зберегти своє місце”, яке можуть зайняти Борис Ложкін, Михайло Саакашвілі або Олександр Турчинов.

Незважаючи на заяву, що головною метою об’єднання є консолідація сил парламентської коаліції, покликана не допустити реваншу Партії регіонів і комуністів на місцевих виборах пропрезидентська партія буде, швидше, боротися з новими політичними проектами, ніж з адептами Партії регіонів. “Безумовно, Порошенко не хоче втрачати владу. При цьому хотілося б уточнити, кого він має на увазі під реакційними силами, реваншу яких він побоюється. Думаю, основна боротьба розгортатиметься не стільки з послідовниками Партії регіонів, скільки між нинішньою владою і новими політичними проектами”, вважає експерт Аналітичної групи “Левіафан” Валентин Гладких. “Для переважної більшості виборців немає принципової різниці між Петром Порошенком і Арсенієм Яценюком, вони для людей просто владу. І якщо вони не підуть одним фронтом, то будуть змушені конкурувати на одному електоральному полі, забирати голоси один в одного”, підкреслює експерт.

“Народному фронту” слід більш критично поглянути на свої реальні рейтинги, і тоді переговори про об’єднання з БПП і “УДАРом” підуть більш активно, вважає Гладких. “Саме ці три політичні сили складають кістяк нинішньої парламентської коаліції і несуть на собі весь тягар відповідальності, тому що їхні молодші партнери по коаліції відіграють подвійну роль. Тому для того, щоб не штовхатися на одному електоральному полі, щоб не забирати ці мізерні голоси ще й один у одного, цілком логічно їм об’єднатися і створити якусь досить потужну політичну силу”, заявив Гладких.

НБУ
Банки України потребують докапіталізації. “Протягом наступних трьох років банківську систему необхідно ще докапіталізувати на 120 млрд грн. При цьому докапіталізація і визнання банками їх реальних збитків зробить їх більш привабливими для потенційних інвесторів”, вважає аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.