Прийняття технічного регламенту у сфері протезування є кроком назустріч європейській якості – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 27 серпня 2015 року – На сьогоднішній день в Україні прийнятий закон «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який повністю запозичено з європейського досвіду. Технічні регламенти перш за все покликані гарантувати безпечність продукції, що не передбачалось до цього. «Якщо раніше у мене щось зламалось, я мав сам у судовому порядку доводити, що це вина виробника чи постачальника, то зараз я можу звернутися в орган ринкового нагляду, і він вже буде відстоювати мої права», – розповів Олексій Краснощоков, голова ГО «Підмога.інфо» під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Він також зазначив, що на сьогоднішній день, 90% технічних засобів реабілітації підпадають під перший ступінь безпеки, що є самодекларуванням, тобто безкоштовною процедурою. Крім того більше не існує монополії на видачу сертифікатів на технічні засоби реабілітації та послуги, адже сьогодні в Україні діють дев’ять незалежних експертних органів по оцінці якості і безпечності продукції. Усі ці фактори на думку пана Краснощокова, призвели до відкритості ринку та нівелювання корупційної складової галузі.

Проте, на тлі таких позитивних зрушень експерти відмічають також і негативні процеси. Зокрема, прийнято рішення про відтермінування дії технічного регламенту до 1 січня 2016 року. Також спостерігається підвищення ліміту на закордонне протезування, а паралельно – зниження удвічі рентабельності для національних державних та приватних підприємств. «Відповідно, ми намагаємося знищити власного виробника на фоні того, що ми підвищуємо витрати на протезування закордоном. Чи є це логічним у даний час?» – підсумував пан Краснощоков.

«Це не та рентабельність, яка буде спонукати майстрів та самі підприємства розвиватися», – додав Костянтин Рихлевський, директор ПП «БІО». Він також відмітив, що сьогодні намагаються побудувати систему, де акцент робиться не на якості, а на кількості: пацієнт змушений звертатися до підприємства із більшим обсягом фінансування та виробництва, оминаючи маленькі підприємства, які можуть мати кращі можливості та новітні технології.

Олександр Морозов, консультант ТОВ «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану» розповів, що сьогодні діє ряд нормативних актів, які ускладнюють процес дерегуляції галузі. Серед них, пан Морозов згадав, зокрема, наказ №215Мінсоцполітики, згідно з яким вимоги до виробників встановлює безпосередньо Міністерство. «Якщо підприємство якимось чином не подобається, під будь-якою причиною це підприємство не отримує держзамовлення чи не надає послуги інвалідам», – зазначив він.

Член збірної України зі спортивних танців на візках Олена Чинка закликала забезпечувати розвиток національної галузі протезування. «Давайте будемо розвивати [галузь] і тут будемо ростити наших чудових, класних, професійних протезистів», – наголосила пані Чинка.