Київ, 2 вересня 2015 року – «Як ініціатори звернення до Президента України і до Верховної Ради України, яке було оприлюднене 13 серпня цього року, ми не могли не відреагувати на події, які відбулися 31 серпня. Ми засуджуємо екстремістські методи висловлення незгоди будь-кого з будь-чим. Ми засуджуємо теракт, вчинений проти правоохоронців. Цей злочин здійснювався, на нашу думку, свідомо, мав відверто провокаційний характер і замислювався, і готувався тими, хто бажав дискредитувати нашу державу і ту частину українського суспільства, що виступає проти внесення змін до Конституції під тиском агресора і в умовах воєнного стану», – заявили представники громадського руху «13 серпня – Ні змінам до Конституції в умовах воєнного стану» під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Ми сподіваємося, що правоохоронні органи проведуть ефективні слідчі дії і суд встановить справедливе покарання для тих, хто причетний до цього злочину – не тільки безпосередніх виконавців, а і його замовників», – заявив Володимир Василенко, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України, член Конституційної комісії. У той же час, спікери наголосили, що продовжують дотримуватися своєї позиції щодо недоречності внесення змін до Конституції у тій редакції, в якій вони пропонуються на даний момент, за тих обставин, у яких наразі опинилася Україна, і у той спосіб, як це відбувається – шляхом «продавлювання» конституційної реформи владою. На їхню думку, трагічні події 31 серпня під Верховною Радою стали прямим наслідком того, що рішення приймалися без належного конструктивного діалогу із суспільством. «Якби відбувався суспільний діалог, якби відбувалися відкриті обговорення у Верховній Раді, якби були заслухані всі експерти з усіх сторін, і суспільство добре розуміло, які зміни пропонуються внести до Конституції – ми вважаємо, що цих кривавих подій могло би не статися», – наголосив Тарас Стецьків, політик, громадський діяч, народний депутат України І-ІV та VI скликань.
Принципова позиція громадських активістів полягає у тому, що при внесенні будь-яких змін до Конституції важливо не створити підґрунтя для підриву конституційного ладу. Відтак вони наполягатимуть на вилученні з проекту змін до Конституції пункту 18 Перехідних положень, у якому йдеться про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Луганської і Донецької області. На думку Володимира Василенка, такий крок міг би бути можливим лише після повного припинення вогню, виведення російських військ та відновлення Україною контролю над східним кордоном держави. Він зауважив, що Президент після попереднього ухвалення Верховною Радою запропонованих змін до Конституції наголосив, що остаточне їхнє ухвалення конституційною більшістю наприкінці року залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація на сході України, і наскільки Росія виконуватиме умови Мінських домовленостей. За словами пана Василенка, власне такий підхід до вирішення проблеми і пропонували автори звернення від 13 серпня та громадяни, що долучилися до нього.
Віктор Шишкін, у свою чергу, зазначив, що Мінські домовленості меншою мірою зобов’язують Україну вносити зміни до Конституції, ніж на цьому наголошують прихильники децентралізації. «Є ст.9 Конституції, у якій зазначено, що складовою частиною національного законодавства є лише ті міжнародні угоди, які були ратифіковані Верховною Радою України», – нагадав Віктор Шишкін. Мінські домовленості не ратифіковані Верховною Радою, відтак не створюють жорстких зобов’язань.
Політолог Михайло Басараб поділився занепокоєнням з приводу того, що ухвалення змін до Конституції, зокрема пункту 18 Перехідних положень, створює передумови для найгіршого з можливих сценаріїв розвитку подій для України. Якщо у перспективі зміни до Конституції буде ухвалено і Україна до кінця 2015 року виконає Мінські домовленості, включно з місцевими виборами в окремих районах Донбасу, Захід оголосить про те, що конфлікт врегульовано, вийде з переговорного процесу і скасує санкції. Україна ж у підсумку отримає вороже налаштований регіон, керований амністованими і законно обраними бойовиками, регіон зі зруйнованою інфраструктурою, що потребує величезних дотацій і постійно вимагатиме від Києва нових поступок. «Окремі райони Донбасу», таким чином, можуть перетворитися на чорну діру, що висмоктуватиме величезні кошти з державного бюджету і роками буде гальмувати розвиток України, руйнуючи перспективи безвізового режиму, вступу до ЄС, і, тим більше, до НАТО.
Автори звернення до Президента і Верховної Ради України повідомили, що їхня подальша діяльність буде спрямована на консолідацію і організацію всіх сил з метою не допустити розкачування внутрішньополітичної ситуації і, водночас, не допустити внесення до Конституції змін, що можуть створити загрозу незалежності і суверенітету України.
