- 10 вересня загальна кількість згадок реформ в засобах масової інформації склала 237 повідомлень. Згадки реформ нейтрально-позитивного характеру склали 89% від загальної кількості. Частка негативу склала 11%. В ТОПі серед реформ за кількістю згадок в нейтрально-позитивному полі – загальна концепція реформування та макроекономічна стабілізація. Найбільшу кількість негативних згадок отримала загальна концепція реформування, антикорупційна реформа та податкова реформа.
- Антикорупційна реформа. Резонанс викликала новина про те, що Вища рада юстиції відкрила дисциплінарні справи за підозрою в порушенні присяги проти 28 суддів, що судили активістів Євромайдану. Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявив, що в США стурбовані відсутністю єдності в української парламентської коаліції та підкреслив важливість здійснення заходів в Україні по боротьбі з корупцією. Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник повідомив, що детективи Національного антикорупційного бюро України отримуватимуть зарплату у розмірі близько 30-35 тис. грн. Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначив, що слідчі дії Антикорупційного бюро можуть початися лише з грудня.
- Загальна концепція реформування. Верхня палата італійського парламенту ратифікувала угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк виступив за створення в Європейському Союзі нової платформи для підтримки реформ в Україні за участю країн, які самі не настільки давно стали членами ЄС і пройшли шлях реформ. Президент України Петро Порошенко повідомив, що не задоволений роботою української влади, оскільки українці очікують реформ і поліпшення якості життя в країні. Також екс-голова АПУ Віктор Медведчук заявив, що кредити не допоможуть стабілізувати економіки України, адже у нинішньої влади немає чіткої програми реформування країни. В той час, шведський економіст Андерс Аслунд заявив, що позитивно оцінює прогрес України у сфері реформ та зазначив, що цього року ВРУ прийняла більше 360 законів, в основному реформаторські.
- Макроекономічна стабілізація. Широкого розповсюдження в ЗМІ набула новина, що Світовий банк бачить перші ознаки стабілізації економіки України, однак при цьому в банку вважають, що для майбутнього зростання економіки України необхідно продовжувати проводити структурні реформи в банківському, енергетичному та інших секторах економіки. Керуючий директор ЄБРР Френсіс Маліж заявив, що реструктуризація держборгу України відкриває простір для інвестицій.
- Децентралізація. Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко повідомив, що Кабінет міністрів України планує ухвалити рішення про введення додаткової посади заступника голови обласної державної адміністрації, який відповідатиме виключно за процес децентралізації. Заступник мністра закордонних справ Польщі Конрад Павлік повідомив, що у 2015 году Польща віділіть на підтрімку реформи місцевого самоврядування в Україні 2 млн злотих. Директор компанії Berta Communications Тарас Березовець зазначив, що всупереч критиці, зміни до Конституції, прийняті в першому читанні, не передбачають диктаторських повноважень Президента. Березовець додає, що єдиною ключовою зміною є введення постів префектів замість голів обласних державних адміністрацій, але дана реформа зроблена за прикладом децентралізації французької та польської зразка, а значить – згідно з європейськими стандартами. В той час, Президент України Петро Порошенко наголосив, що ухвалення змін до Конституції дозволило припинити вогонь в Донбасі і посилити тиск Заходу на Росію.
- Програма енергонезалежності та реформа енергетики. Розповсюдження набула новина, що в ході робочого візиту прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка до Словаччини планується підписання низки двосторонніх міжвідомчих документів, що стосуються двостороннього співробітництва у сферах енергоефективності та спорту. Прем’єр-міністр УкраїниАрсеній Яценюк зпід час зустрічі з Президентом Словаччини Андреєм Кіскою висловив вдячність за солідарність з Україною, партнерські взаємини і особливо – за вагомий внесок Словаччини в енергетичну безпеку та енергонезалежність України. Виконавчий директор інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій Герус заявив, що залежність України від електроенергії з Росії лише зростає та зазначив, що енергетичну політику українського уряду не можна назвати ефективною, адже тарифи зростають, а енергонезалежність навпаки знижується.
- Податкова реформа. Заступник міністра фінансів Олена Макеєва повідомила, що військовий збір з доходів громадян в Україні буде продовжений на 2016 рік, а також, що Мінфін має намір знизити навантаження на фонд заробітної плати. Водночас, продовжується критика податкової реформи. Екс-заступник голови Державної фіскальної служби Костянтин Лікарчук заявив, що реформа Державної фіскальної служби готувалася її керівником Романом Насірова “під столом”, а її мета – повністю ліквідувати митний напрям і об’єднати податкові та митні надходження в єдиний потік, що лише підвищить корупційні ризики в роботі фіскалів. Голова Комітету економістів України Андрій Новак заявив, що ініціатива Міністерства фінансів України не обкладати податком на доходи фізосіб мінімальну заробітну плату не є правильною, оскільки ще більше зажене зарплати «в тінь». Новак також зазначив, що у презентованій Мінфіном податковій реформі допущена стратегічна помилка – податкове навантаження на бізнес і громадян пропонується збільшити замість зменшення.Директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець заявив, що будь-яка реформа і зміни, які уряд почав з введенням реєстраторів розрахункових операцій, в кінці-кінців призведе до того, що через рік-два на спрощеній системі доведеться ставити хрест. А голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз заявила, що запропонована Мінфіном модель «спрощенки» може загнати бізнес у тінь, адже тих, хто не вписується в критерії Мінфіну, чекає неминуче збільшення податкового навантаження при переході на загальну систему оподаткування.
- Прозора приватизація, управління державною власністю. Було повідомлено, що Кабмін пропонує ВР внести зміни до Господарського кодексу, встановивши, що в державному унітарному підприємстві за рішенням суб’єкта управління об’єктами держвласності створюється наглядова рада, яка забезпечує захист прав держави та в межах своєї компетенції контролює та регулює діяльність керівництва підприємства.
